17 січня 2026 року у світі офіційно набрала чинності Угода про відкрите море –міжнародний договір, відомий як Угода про біорізноманіття за межами національної юрисдикції (BBNJ) (далі – Угода). Документ встановлює чіткі та обов’язкові правила захисту біорізноманіття у відкритому морі, тобто на територіях, що перебувають поза юрисдикцією окремих держав.
Ця Угода є безпрецедентною за своїм масштабом: вона створює рамку спільного управління для близько 50 % поверхні планети та 95 % об’єму Світового океану – найбільшого природного середовища існування на Землі.
Угода передбачає можливість: створення морських природоохоронних територій у відкритому морі; регулювання використання морських генетичних ресурсів; проведення оцінки впливу на довкілля поточної та майбутньої діяльності людини; підтримки країн, що розвиваються, через розбудову спроможностей і передачу морських технологій.
Станом на сьогодні Угоду ратифікувала 81 сторона, включно з Європейським Союзом та 16 його державами-членами, а підписали – 145 країн світу.
Провідна роль ЄС і значення багатосторонності
Європейський Союз та його держави-члени відіграли ключову роль у переговорах та політичному просуванні Угоди. Її ухвалення у 2023 році стало одним із найважливіших прикладів ефективної багатосторонньої дипломатії та історичним досягненням у сфері міжнародного морського права.
19 вересня 2025 року було досягнуто необхідного порогу у 60 ратифікацій, що дало змогу Угоді набути чинності через 120 днів – 17 січня 2026 року. Наразі триває підготовка до першої Конференції сторін, яка відбудеться протягом року після набрання Угодою чинності.
Український вимір: від підпису до ратифікації
Для України, яка приєдналася до підписання Угоди про відкрите море, цей документ має стратегічне значення. Йдеться не лише про збереження довкілля. Йдеться про участь у формуванні глобальних правил, про повагу до міжнародного права та про відповідальність за спільну спадщину людства – Світовий океан.
Вирішальним подальшим кроком для України має стати ратифікація цієї Угоди. Це відкриє можливості для посилення міжнародно-правових механізмів реагування на агресивні дії російської федерації в Чорноморському регіоні, зокрема з акцентом на екологічну шкоду, завдану війною. Крім того, Україна зможе повноцінно долучитися до формування рішень у сфері глобального управління океанами, сприяти впровадженню європейських стандартів збереження довкілля та зміцнити свій авторитет як держави, що послідовно захищає принципи міжнародного права.
Для країни, яка щоденно стикається з грубими порушеннями норм міжнародного права, принциповість у підтримці таких договорів має особливу вагу. Сильне міжнародне право – це прямий безпековий інтерес України. Саме тому ратифікація Угоди про відкрите море є не формальністю, а рішенням про майбутнє, у якому Україна виступає відповідальним, активним і суб’єктним учасником глобальних процесів захисту довкілля та міжнародної безпеки.
