22-23 травня фахівці МБО «Екологія-Право-Людина» (ЕПЛ) відвідали Сумщину та Чернігівщину з метою збору інформації про вплив війни на довкілля, фіксації наслідків бойових дій та спілкування з місцевими громадами, обраними для співпраці в розробці екологічної складової комплексних планів повоєнного відновлення громад.
23 травня команда ЕПЛ відвідала Новобасанську громаду Чернігівської області та мала дуже конструктивну й плідну зустріч з головою громади Миколою Івановичем Дяченком, заступником голови з питань діяльності виконавчих органів Валерієм Миколайовичем Мозговим та секретарем сільської ради Вікторією Леонідівною Самборин. Протягом більш ніж року з моменту звільнення громаді доводиться долати екологічні й гуманітарні проблеми, що є прямими наслідками війни, а також ті, що були актуальними для громади до повномасштабного вторгнення – зміна клімату, маловоддя, надмірна частка екстенсивних аграрних угідь в структурі земель.
Населені пункти Новобасанської громади перебували під окупацією 33 дні – з 27 лютого по 31 березня 2022 року. Російські війська вчиняли численні воєнні злочини – під час бойових дій загинуло 19 цивільних осіб, з них 6 осіб було закатовано російськими військами з особливою жорстокістю в с. Старий Биків. Голову ОТГ, заступника голови, начальника відділу освіти та ще близько 20 чоловіків тримали в полоні більше 20 днів. В другій половині березня на території громади точилися бої. Населені пункти громади зазнали артилерійських, мінометних, ракетних обстрілів, авіаударів, зокрема й 500-кілограмової авіабомби.
Було завдано шкоду ґрунтам через утворення вирв, ущільнення ґрунтів вибуховою хвилею, пошкодження рослинного покриву. Обстріли були зосереджені переважно уздовж доріг та вулиць, при відступі російські війська хаотично гатили по будинках мешканців. Меншою мірою постраждали поля. Було пошкоджено багато одиниць військової техніки, зокрема, бронемашини, кілька танків – принаймні в одному здетонував боєкомплект – а також САУ «Хоста». Місцеві мешканці спостерігали випалені ділянки ґрунту та вирви поблизу знищеної бронетехніки, проте не виявили розливу нафтопродуктів на великих площах. Металобрухт був досить швидко вивезений, шкода ґрунтам не оцінювалася, відбір проб на вміст нафтопродуктів чи важких металів не здійснювався. Масштабних пожеж в екосистемах не виникало, хоча відбувалися локальні займання.
Було пошкоджено близько 400 житлових будинків, з них 69 – значно чи повністю зруйновані. Крім того, була пошкоджена школа, дитячий садок в Новому Бикові, амбулаторії в Новій Басані та Новому Бикові, повністю зруйновано пункт екстреної допомоги. Близько 1000 кубометрів відходів руйнації, зокрема, будівельних та побутових, було вивезено на полігони ТПВ. Значні площі були засмічені побутовими відходами, які лишили по собі загарбники. Спеціального поводження з відходами, що можуть містити азбест, пластик, інші шкідливі речовини, не здійснювалося. Першочерговою потребою є забезпечення житла для людей, що втратили його, для чого в громаді споруджуються автономні модульні будинки.
В громаді функціонує 9 полігонів ТПВ, із них 8 паспортизовані. Ще до повномасштабного вторгнення громада усвідомлювала гостроту проблеми поводження з відходами, проте наразі налагодити ефективне сортування не вдалося. Також в громаді немає пункту прийому небезпечних відходів, таких як батарейки, акумулятори, лакофарбова продукція, інші токсичні речовини. Отже, було б доцільно глибше дослідити питання відходів, розглянути можливість розробки схеми санітарного очищення території громади, впровадження рішень щодо роздільного збору та переробки.
Серйозною залишається й загроза вибухонебезпечних залишків війни. Багато територій навколо блокпостів та позицій російських солдатів були щільно заміновані. Лише у лісопосадці біля одного з блокпостів було виявлено близько 30 розтяжок. Території, де найчастіше ходять люди, вже обстежені та очищені силами ДСНС та військових, а на своїх полях місцеве аграрне підприємство «Наташа-Агро» забезпечило швидке розмінування вже до кінця квітня 2022 року.
Розмінування проводили переважно вручну, частину вибухонебезпечних предметів знешкоджували на місці, частину вивозили. Не обійшлося й без нещасних випадків. Під час цих робіт загинув фахівець ДСНС, наступивши на протитанкову міну вже після того, як трава на ділянці була викошена для виявлення боєприпасів. В іншому випадку на міні поблизу дороги підірвався трактор. При цьому залишаються необстеженими заплави річок Супій і Недра та самі водні об’єкти, луки, пасовища, деякі посадки. Отже, ці землі є фактично недоступними для місцевих жителів та виключеними з користування. Крім того, заміновані та закриті для відвідування ліси Ніжинського держлісгоспу та Бобровицького лісництва. Не існує жодних, навіть орієнтовних схем мінування, отже, натрапити на страшну знахідку можна в будь-якій зеленій зоні. Так, в березні 2023 року люди знайшли розтяжку, що простояла цілий рік, у власному винограднику. Втім, представники сільської ради відзначили високу обізнаність і обережність мешканців громади щодо поводження з вибухонебезпечними предметами.
Гострою є й проблема водних ресурсів для громади. ЇЇ річки, Супій і Недра, замулюються та міліють, водно-болотні угіддя пересихають. Потребує впорядкування й великий ставок Бродяга, який може бути перетворений на рекреаційний об’єкт. Вода для зрошення не використовується; в 1970-х роках в долині р. Недра, поблизу с. Соколівка, були споруджені меліоративні канали. Наразі схеми меліоративної мережі немає, її стан невідомий, імовірно, канали руйнуються. Водозахисні смуги в багатьох місцях розорані майже до урізу води, що посилює загрозу як маловоддя, так і забруднення нітратами й пестицидами.
80% домогосподарств у громаді користуються водою з криниць, дехто має приватні свердловини, централізоване водопостачання обслуговує близько 4% потреб громади. Під час бойових дій була пошкоджена водонапірна башта, проте її вже відремонтували. Водний горизонт знаходиться на глибині 46-48 метрів, отже, можливість використання свердловин залежить від наявності електроенергії. Протягом окупації та боїв електропостачання було припинене на 35 днів. Централізованого каналізування та очисних споруд в громаді немає.
Величезною проблемою для громади є зниження рівня води в криницях, що загострилося від 2015 року чи раніше, а також погіршення її якості. В окремі роки в криницях залишалося ледве півметра води, вони замулювалися. Також фіксувалося значне перевищення вмісту нітратів у воді криниць – в одній із проб їхній вміст аж в 12 разів перевищував ГДК. Таку воду не можна вживати як питну, навіть при кип’ятінні її токсичність лише збільшується через окислення нітратних сполук. Вирішенням проблеми водозабезпечення могли б стати артезіанські бювети – до повномасштабного вторгнення було розроблено близько 15 таких проектів, проте з 2022 року виникли труднощі в їх виконанні.
Іншою проблемою є надзвичайно високий рівень розораності в громаді – до 70% території. В ній працюють 24 аграрні підприємства, найбільшими з яких є «Наташа-Агро», «Земля і воля», СФГ «Вікторія». Основними культурами є кукурудза, соя, ріпак, озимі та ярові культури. За словами представників сільської ради, поки немає зацікавленості в розвитку альтернативних напрямів, таких як садівництво та тепличне господарство. На території громади фіксувалися факти загибелі бджіл, хоча й не у великих масштабах. Але це не означає відносну безпечність обробки полів – оскільки в громаді вирощується дуже мало медоносних культур, імовірно, бджолярі просто не вивозять бджіл на ці поля.
На території громади знаходяться об’єкти природно-заповідного фонду – гідрологічний заказник місцевого значення «Свидовецький» та гідрологічна пам’ятка природи «Свята криниця», для якої в 2022 році було розроблено проект землеустрою та встановлення меж території, а також об’єкт Смарагдової мережі UA0000237 – «Заплава Супою». Фахівці ЕПЛ коротко розповіли про принципи управління територіями Смарагдової мережі.
За результатами зустрічі були визначені напрями подальшої роботи, що є найбільш актуальними для екологічної складової відновлення громади. Це, зокрема, детальніші гідрологічні дослідження, спрямовані на виявлення причин та зменшення маловоддя, захист прибережно-захисних смуг від розорювання, можливий демонтаж застарілих гребель, та ін.; обговорювалося, що заходи з простого днопоглиблення річок Супій і Недра не вирішать проблему. Це можливість включення Смарагдової мережі в підходи до управління землями громади. Пані секретар сільської ради відзначила потребу в стратегічній екологічній оцінці документів державного планування, і можливо, в цій сфері знадобиться консультативна допомога. Також актуальними для громади є питання відходів та питного водопостачання.
Фото надані Новобасанською громадою.
Ця публікація підготовлена МБО “Екологія-Право-Людина” в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст публікації є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів i не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.
