27 травня 2020 року було утворено самостійне Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України (надалі – Міндовкілля), яке попередньо рік функціонувало в складі Міністерства енергетики та захисту довкілля України. Метою цього документа є огляд прогресу у впровадженні основних екологічних реформ, що відбувся (чи не відбувся) упродовж першого року діяльності Міндовкілля України (з червня 2020 по липень 2021).
А. Горизонтальні реформи
1. Реформа у сфері екологічного контролю
19.02.2020 за номером 3091 у парламенті було зареєстровано проект Закону України «Про державний екологічний контроль» Лише 19.02.2021 законопроект було винесено у сесійну залу, але за результатами голосування направлено на повторне перше читання. Лише 15 липня 2021 доопрацьований законопроект було прийнято за основу. Попереду іще голосування в цілому та розробка необхідної підзаконної бази.
2. Реформа у сфері відповідальності за екологічні правопорушення
Питання поширення відповідальності за екологічні правопорушення на юридичних осіб частково охоплені проектом Закону «Про державний екологічний контроль» (див. пункт 1 вище).
Питання підвищення рівнів покарання за порушення природоохоронного законодавства охоплені схваленою концепцією проєктів Законів України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» та «Про внесення змін до Кримінального кодексу України» щодо забезпечення невідворотності відповідальності за порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища від 28 квітня 2021 року. Напрацювати та надати громадськості для ознайомлення та коментування законопроекти на виконання такої концепції Міндовкілля досі не спромоглося.
3. Реформа у сфері моніторингу за станом довкілля
На жаль, за перший рік роботи Міндовкілля не досягло суттєвих результатів у реформуванні системи державного моніторингу за станом довкілля. Разом з тим, в березні 2021 року рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації» підтверджено важливість екологічного моніторингу та доручено уряду у шестимісячний строк внести на розгляд Верховної Ради України проект закону щодо державної системи моніторингу стану довкілля. І парламент, і громадськість очікують на цей законопроект у встановлений Президентом строк. Законопроект про реєстр викидів та переносу забруднювачів на впровадження Київського протоколу також досі не винесений у площину публічного обговорення.
4. Реформа у сфері промислового забруднення
29.09.2020 за номером 4167 у парламенті було зареєстровано урядовий проект Закону України «Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає в результаті промислової діяльності». Прийняття законопроекту за основу було тричі провалено у парламенті, і згідно із регламентом знято з розгляду. Разом з тим, реформа у цій сфері не може чекати, і попри шалений опір з боку бізнесу, сподіваємося, що уряд вже найближчим часом повторно зареєструє законопроект або звернеться до Президента для подання його як президентського і невідкладного. У противному випадку Україну чекають суттєві наслідки, пов’язані із провалом зобов’язань за Угодою про асоціацію із ЄС.
5. Реформа у сфері доступу до екологічної інформації та участі громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля
Законодавство України у сферах доступу до екологічної інформації та участі громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля, досі не в повній мірі відповідає міжнародним угодам та стандартам. І хоча проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у частині доступу до екологічної інформації̈ та участі громадськості в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля», який усуває недоліки національного законодавства та приводить його у відповідність із міжнародними стандартами на виконання зобов’язань в рамках Угоди про асоціацію, давно напрацьований у рамках проектів технічної підтримки, він досі не зареєстрований у парламенті.
6. Реформа у сфері екологічної свідомості та обізнаності населення
Попри очевидність необхідності вживати широкі заходи із підвищення екологічної свідомості та обізнаності населення Міндовкілля цю тему обходить стороною. Жодного стратегічного чи нормативного документа у цій сфері не було розроблено, не кажучи вже про затвердження і впровадження.
Б. Секторальні реформи:
7. Реформа у сфері поводження з відходами
Ухвалення пакета законів у сфері поводження з відходами просувається надзвичайно повільно. 21.07.2020 проект Закону України «Про управління відходами» прийнято у першому читанні, але обсяг правок, поданих до другого читання, фактично заблокував подальше просування і рамкового, і похідних законопроектів у сфері управління відходами «Про батарейки, батареї та акумулятори», «Про відходи електричного та електронного обладнання, «Про упаковку та відходи упаковки» та ін.).
Єдиним точковим результатом у цій сфері можна вважати прийняття 01 червня 2021 Закон України «Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України».
8. Реформа у сфері охорони цінних оселищ та видів
04.12.2020 за номером 4461 у парламенті було зареєстровано проект Закону України «Про території Смарагдової мережі». Разом з тим, 15.07.21 після розгляду у сесійній залі був направлений на повторне перше читання. Бізнес із різних секторів промисловості чинить суттєвий опір прийняттю цього законопроекту. Зволікання із його прийняттям означає завдавати очевидні втрати для довкілля України, та створювати суттєві міжнародні наслідки.
9. Реформа у сфері лісового господарства
Найбільш успішною можна вважати діяльність Міндовкілля у сфері реформування лісового господарства. За аналізований період міністерство розробило Державну стратегію управління лісами України до 2035 року та провело її стратегічну екологічну оцінку. Документ декларує важливі цілі щодо досягнення балансу між екологічними, соціальними та економічними функціями лісів, а також передбачає розділення регуляторних та інших функцій Держлісагентства. Затвердити цю Стратегію ще не встигли. Також було ухвалено Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту лісів, запобігання пожежам на землях лісового та водного фонду, на торфовищах та землях інших категорій”, прийнято постанову уряду, яка обмежує проведення санітарних рубок у межах природно-заповідного фонду та всіх суцільних рубок у високогірних лісах Карпат. В першому читанні прийнято проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо збереження лісів». 21 квітня 2021 постановою уряду затверджено Порядок проведення національної інвентаризації лісів. Розпочалася реальна цифровізація лісового господарства, в т.ч. запроваджено продаж деревини виключно через електронні аукціони. Результатів перших кроків реформи поки не видно.
10. Реформа у сфері водного господарства
З 1 січня 2021 року відновлено МінАПК. 24 травня 2021 року КМУ прийняв постанову № 539 «Деякі питання розподілу окремих повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері меліорації земель», якою Міндовкілля передало Мінагрополітики повноваженнями щодо формування політики у сфері гідротехнічної меліорації земель, щодо розвитку гідротехнічної меліорації земель, визначення порядку здійснення меліорації, дотримання екологічно безпечного зрошення, осушення, управління поливами та водовідведенням.
11 червня Міндовкілля оприлюднено проєкт «Стратегії розвитку водної політики України – Водна стратегія України», яка розроблена на виконання завдання, визначеного рішенням Ради національної безпеки і оборони України «Про виклики і загрози національній безпеці України в екологічній сфері та першочергові заходи щодо їх нейтралізації», введеного в дію Указом Президента України від 23 березня 2021 року № 111.
Разом з тим, стратегія більшою мірою орієнтована на задоволення господарських потреб населення та промисловості, і не наголошує на пріоритеті збереження водних об’єктів як цілісних природних комплексів, наскрізності екологічного підходу в усіх сферах водокористування, що є надзвичайно актуальним в умовах водної кризи в Україні, зміни клімату та нестачі водних ресурсів. Також стратегія не відповідає вимогам законодавства щодо форми та змісту.
Проведено СЕО Звіту про стратегічну екологічну оцінку проєкту розпорядження Кабінету Міністрів України «Про схвалення Морської природоохоронної стратегії України». Результатів від прийняття Морської стратегії поки не видно.
11. Реформа у сфері атмосферного повітря
Кабінет Міністрів України підтримав розроблений Міндовкіллям проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря» (https://mepr.gov.ua/news/37157.html)
Зміни до законодавства носять косметичний характер, узаконюється формальна і неефективна процедура участі громадськості у видачі дозволу на викиди, не вирішується питання фактичної відсутності контролю за кількісними та якісними характеристиками викидів, зокрема через відсутність обов’язку дозвільного органу перевіряти по суті обґрунтовуючи документи, аналізувати іншу загальнодоступну інформацію із офіційних джерел, реєстрів тощо. Даним проєктом закону не вирішується питання реальної відповідальності розробників обґрунтовуючих документів. Також не зайвим був би публічний реєстр дозволів на викиди та обґрунтовуючих документів на кшталт реєстру з ОВД. Отже, до виконання завдання Президента в цій частині підійшли формально.
Міндовкіллям також був розроблений проект Закону України “Про внесення змін до статті 16 Закону України “Про охорону атмосферного повітря” щодо регулювання господарської діяльності з озоноруйнівними речовинами та фторованими парниковими газами”, за який парламент проголосував 15 липня 2021 року.
Міндовкілля затвердило форми Програми державного моніторингу у галузі охорони атмосферного повітря та утворило міжвідомчі комісії з питань здійснення державного моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря https://mepr.gov.ua/documents/3384.html, затвердило Порядок державної реєстрації установок у Єдиному реєстрі з моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів, Порядок верифікації звіту оператора про викиди парникових газів.
12. Реформа у сфері хімічної безпеки
На виконання рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 березня 2021 року “Про заходи щодо підвищення рівня хімічної безпеки на території України” Міндовкілля розробило проєкт Закону України “Про хімічну безпеку та поводження з хімічними речовинами”.
10 червня Мін’юст зареєстрував наказ Міндовкілля, яким затверджено методику визнчення зон, вразливих до накопичення нітратів. Ця методика запустить впровадження Нітратної Директиви ЄС, що є обов’язковим відповідно до Угоди про Асоціацію з ЄС.
13. Реформа у сфері природно-заповідного фонду
26 травня Кабінет Міністрів України оприлюднив розпорядження «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів на 2021 рік» яке передбачає перерозподіл бюджетних призначень Міндовкілля на поточний рік для збільшення обсягів видатків на збереження природно-заповідного фонду на понад 61 млн грн.
У червні 2021 року на публічній кадастровій карті України з’явився оновлений шар із межами понад 7 тисяч територій та об’єктів ПЗФ. Попри велику неточність у нанесенні даного шару все ж таки очікуємо, що такий крок зменшить ймовірність конфліктів через незаконне використання земель та інших ресурсів у межах ПЗФ.
24 червня 2021 року на сайті Міндовкілля з’явився проєкт положення про рекреаційну діяльність у межах територій та об’єктів ПЗФ України. Викликають стурбованість окремі норми проєкту, які дозволяють здійснення автомобільного туризму, використання різного виду транспорту в межах об’єктів ПЗФ, зокрема, для спорту без чітко врегулювання цих відносин.
Розширено площі Верховинського НПП і прийнято рішення про створення національних природних парків “Пуща Радзівіла”, “Холодний Яр”.
14. Реформа у сфері охорони земель
Незважаючи на те, що охорона земель – це природоохоронний захід, а ґрунти, для охорони яких запроваджується правове регулювання, є важливою чистиною екосистеми, за рік діяльності міністерства Міндовкілля не вжило жодних заходів з метою боротьби з опустелюванням, деградацією ґрунтів та непогіршенням стану довкілля через нераціональне використання природних земельних ресурсів.
15. Реформа у сфері надрокористування
Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України відповідно до вимог Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» оголошує про опублікування проєкту Кодексу України про надра на офіційному вебсайті Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України в мережі «Інтернет» (https://mepr.gov.ua) у підрозділі «Регуляторна діяльність» розділу «Діяльність».
Проєкт Кодексу України про надра розроблявся чи не всіма міністрами профільного міністерства. Офіційна версія мети розробки нового Кодексу про надра України є приведення законодавства України у сфері користування надрами до вимог рамкових законодавчих актів, а також усунення подвійного адміністративного навантаження на бізнес і скасування механізмів та інструментів, що призводять до можливості виникнення корупційних чинників. Даний проєкт потребує детального уважного аналізу усіма зацікавленими сторонами. Проєкт Кодексу про надра України розробляється прихильниками дерегуляції і виведення розвідки та видобутку надр з-під процедури ОВД. Тож природоохоронному рухові вкрай важливо зосередитися на аналізі даного проєкту нормативного документа.
15 липня 2021року проголосовано Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за незаконне видобування корисних копалин.
16. Реформа у сфері зміни клімату
У червні 2021 року профільна заступниця Міністра захисту довкілля з питань європейської інтеграції оголосила про розробку проєкту рамкового Закону України «Про Стратегію низьковуглецевого розвитку України на період до 2050 року», який включатиме ціль щодо досягнення кліматичної нейтральності України до 2060 року.
Розпочато роботу над Стратегією про адаптацію до зміни клімату та розроблено проєкт Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року. Міндовкілля представило проєкт Другого національно визначеного внеску України до Паризької угоди, який був затверджений Урядом в кінці липня 2021 року.
Розроблено підзаконні акти з метою виконання Закону України “Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів”, зокрема, Перелік видів діяльності, викиди парникових газів у результаті провадження яких підлягають моніторингу, звітності та верифікації.
17. Реформа щодо захисту тварин від жорстокого поводження
Парламентарі у другому читанні та в цілому прийняли законопроєкт № 2351, що вносить зміни до законодавства про імплементацію положень міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу.
18. Реформа у сфері біоррізноманіття
Міндовкілля розпочало впроваджувати Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища на період до 2025 року з метою покращення стан довкілля, поліпшити якість життя і здоров’я українців, забезпечити екологічну безпеку – усе це можливо досягти, втіливши заходи Національного плану дій у найближчі 5 років.
Розпочато підготовку Стратегію охорони біорізноманіття до 2030 року. Затверджено структуру стратегії про біорізноманіття https://mepr.gov.ua/news/37045.html
Очевидних результатів у сфері охорони біорізноманіття не спостерігається.
19. Війна і довкілля
Незважаючи на важливість та актуальність моніторингу оцінки негативних впливів військових дій на природу, Міндовкілля принаймні у публічній площині не має напрацьованої методології оцінки впливу війни на довкілля, методології відновлення екосистем. Результати вирішення питань з вивчення стану довкілля, що постраждало внаслідок війни, на офіційному сайті Міндовкілля відсутні, план дій з відновлення довкілля, з підрахунку завданої шкоди також відсутній.
Висновки
За трохи більше року своєї діяльності Міндовкіллю вдалося досягти впровадження окремих рішень та прийняття певних законів та актів уряду для врегулювання тих чи інших проблемних сфер. Однак, більшість горизонтальних та секторальних реформ залишаються відкритими. З огляду на це, МБО «Екологія-Право-Людина» закликає Міндовкілля активізувати свою роботу у цих напрямках. Маємо надію, що аналізуючи діяльність Міндовкілля за другу половину 2021 року – першу половину 2022 року, Україна побачить реальні результати у формі завершення формування законодавчих рамок основних аспектів екологічної політики держави. Маємо надію, що в 2022 році ми вже аналізуватимемо не ініціювання Міндовкілля низки необхідних процесів, а конкретні кількісні і якісні результати роботи, важливі для збереження Природи.
