Сьогодні, 18 березня 2020 року Закарпатський окружний адміністративний суд в особі судді Скраль Т.В., справа № 260/771/19 виніс перше з часів набрання законом «Про оцінку впливу на довкілля» рішення, яким визнано незаконним та скасовано висновок з оцінки впливу на довкілля будівництва ВЕС на унікальній природній території – полонині Боржава. Ця справа дозволяє дійти 5 висновків.
ВИСНОВОК 1. Прозорість процедури оцінки впливу на довкілля
Існування відкритого реєстру з оцінки впливу на довкілля гарантує вчасний доступ до поінформованості про плановану діяльність, фіксацію всієї інформації та неможливість її заміни, що є незаперечними доказами. Також, відкритий звіт з ОВД дає можливість показати, які порушення під час написання звіту з ОВД допущені його авторами. Прозорість процедури ОВД дає свої результати. У реєстр ОВД внесені непричетні до об’єкта планування документи: ані виправити, ані видалити їх законодавство не дозволяє. Детально про це ми писали в статтях (http://bit.ly/2QlPDrp , http://bit.ly/3d4Fh97 , http://bit.ly/34U44aJ)
ВИСНОВОК 2. Особливо цінні природоохоронні території (Смарагдової мережі) вимагають спеціальної оцінки
Смарагдова мережа – це мережа природоохоронних територій, метою якої є збереження дикої флори і фауни та їхніх природних середовищ існування в Європі, то логічно, що використання цих територій для містобудівних потреб є не можливим, оскільки не відповідає меті їх створення. На 37 зустрічі Постійного комітету Бернської конвенції, яка відбулася 5-8 грудня 2017 року було затверджено оновлений список ТОПЗ, у які увійшла 271 територія Смарагдової мережі України, у тому числі полонина Боржава. Відповідно до вимог ЄС, такі території повинні проходити спеціальну процедуру додаткового чи поглибленої оцінки впливу на довкілля. І головне, що саме на етапі розробки ДПТ повинно вирішувати питання про допустимість такого будівництва.
Оголошення території смарагдовою мережею забороняє її використання для містобудівних потреб (http://bit.ly/3a3192B)
ВИСНОВОК 3. Біорізноманіття має свою ціну
У висновку з ОВД на суб’єкта господарювання покладалось здійснення компенсаційних заходів, зокрема: «на підставі додаткового дослідження наявності рослин та тварин занесених до Червоної книги України на території планованої діяльності обрахувати компенсації за знищення або пошкодження видів тваринного та рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання) згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2012 року № 1030 та оприлюднити зазначене і розрахунки на веб-сайтах місцевих органів влади і направити до департаменту».
Отже, Закарпатський департамент розумів незаконність знищення червонокнижних видів під час спорудження ВЕС. Скільки коштує в Україні знищення біорізноманіття та червонокнижних видів? Скільки коштуватиме Україні будівництво ВЕС на полонині Боржава? Про це докладно описано тут http://bit.ly/2Wo0ogH і тут http://bit.ly/2QprDn8
ВИСНОВОК 4. Неправильне місце під ВДЕ та зелений тариф – може шкодити довкіллю
Використання енергії вітру загалом є екологічно дружньою технологією, зеленою енергією. Втім, нехтуючи екологічними нормами та базовими законами функціонування природних комплексів, відбираючи ділянки для будівництва ВЕС лише за показниками вітру та простотою оформлення землевідведення, зведення ВЕС може призвести до негативних наслідків й бути загрозою для природи.Невдало обравши місце розташування ВЕС, прекрасну ідею зеленої енергетики можна повністю перекреслити руйнівним впливом ВЕС на дику природу. Адже порушення зазнають всі компоненти природи: геологічна будова, ґрунти, водне середовище, рослинний та тваринний світ, рельєф території, клімат. Це тягне за собою порушення законів України та міжнародних природоохоронних угод.
Публікації про це: http://bit.ly/3baldjY , http://bit.ly/35NXTWI , http://bit.ly/2QrDukR
ВИСНОВОК 5. Оскаржити висновок ОВД може кожен
Стаття 12 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” чітко вказує, що висновок з ОВД може бути оскаржний будь-якию фізичною чи юридичною собою в судовому порядку. Ця норма є засобом впровадженя у законодавство України міжнародних стандартів доступу до правосуддя у таких справах. Первиний позов поданий ЕПЛ не був взятий судом до розгляду тричі, про те він був взятий за основу Громадською організацією “Міжнародний інститут людини та глобалістики “Ноосфера”у справі де третіми сторонами на стороні позивача були Катерина Борисенко, Юлія Бурлаченко, Громадська організація “Довкілля Свалявщини”, Міжнародна благодійна організація “Екологія-Право-Людтна” та Пилипецька сільська рада.
Висновок з ОВД, який винесений із порушеннями природоохоронного законодавства підлягає скасуванню – головний посил рішення суду.
Більше про оскарження висновків з оцінки впливу на довкілля в суді за посиланням http://bit.ly/2QtfTjs
Висновок ЕПЛ у цій справі
Вітаємо усю екологічну спільноту із таким рішенням!
Дякуємо всім колегам за спільну та продуктивну роботу! Чекаємо на повний текст рішення для правового аналізу, який подамо пізніше.
Нагадуємо, що рішення суду набуває законної сили відповідно до статті 255 Кодексу про адміністративне судочиснтво після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
