Пам’ятка фіксатора впливу воєнних дій на довкілля

Пам’ятка фіксатора¹ впливу воєнних дій на довкілля

Під час фіксації впливів воєнних дій важливо враховувати всі ризики та небезпеку перебування на деокупованих або постраждалих від бойових дій територіях. Час та маршрут пересування по території слід узгодити зі спеціалістами ДСНС та ЗСУ. Особи, що фіксують факти завдання шкоди довкіллю повинні мати базові знання про поводження з вибухонебезпечними предметами, токсичними речовинами, дотримуватися правил особистої безпеки під час роботи на пошкодженій території, а також при можливості попередньо вивчити стан екосистеми до пошкодження та Ці знання є базовими для проведення досліджень й складають основу пам’ятки фіксатора.

1. Підготовчий етап

1. Підготувати всі необхідні документів, які підтверджують правомірність Вашого перебування на місці фіксації (наприклад, документи для відрядження, паспорт, дозвіл чи перепустку для перебування на території, де планується фіксація).

2. Попередньо ознайомитися та роздрукувати нормативно-правові акти, що регулюють порядок фіксації шкоди, зокрема постанову КМУ «Про затвердження Порядку визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії Російської Федерації» від 20 березня 2022 р. № 326, Методику …. тощо.

3. Сформувати склад групи та визначити відповідальних осіб за окремі напрями фіксації (координатор виїзду, відповідальний за безпеку, фото- та відеофіксацію, GPS-прив’язку, відбір зразків, ведення актів фіксації тощо), а також забезпечити їх відповідну інструктажну підготовку.

4. Під час підготовки до виїзду слід перевірити можливість здійснення фіксації з обов’язковою прив’язкою до географічних координат, дати і часу (GPS-трекінг, метадані фото і відео), що є критично важливим для подальшої доказової оцінки.

5. Підготовка засобів індивідуального захисту та аптечки. До виїзду необхідно перевірити наявність і справність засобів індивідуального захисту (каски, бронежилети (за потреби), захисні окуляри, рукавички, респіратори), а також укомплектованої аптечки першої допомоги.

6. Узгодження питань конфіденційності та поширення інформації. Доцільно заздалегідь визначити, які матеріали можуть бути оприлюднені, а які мають обмежений доступ (з огляду на безпеку, військову таємницю, персональні дані, інтереси слідства тощо).

7. Узгодити дії з представниками ЗСУ або ДСНС, місцевої влади.

8. Зібрати інформацію про місце виїзду: місцевість, фізико-географічну характеристику території, типи ґрунтів, рослинного покриву, антропогенний вплив, екологічний стан території до війни, наявність об’єктів які можуть становити небезпеку для довкілля, проходження бойових дій, забруднення вибухонебезпечними предметами.

9. Зібрати інформацію (в т. ч. картографічні дані) про наявність природоохоронних територій та об’єктів.

10. Підготувати бланки актів фіксації, техніки для фото та відео-фіксації, визначення координат, інструментів для відбору проб води, грунту тощо.

11. Під час фіксації впливів воєнних дій проводиться комплексне обстеження² території та фіксуються впливи на всі компоненти природи (якщо є така можливість): ґрунти, літогенну основу, рослинний і тваринний світ, водний компонент, повітря, рельєф та клімат.

12. Учасники фіксації зобовʼязані бути ознайомлені з правилами поводження з вибуховими предметами та алгоритмом дій в разі їхнього виявлення. Базову інформацію можна знайти на сайті ДСНС в розділі «Сервіс протимінної діяльності». Нижче коротко наведемо кілька прикладів.

Короткий алгоритм дій у випадку виявлення вибухонебезпечного або підозрілого предмету: В жодному разі не торкайтесь підозрілого предмету Не намагайтеся доторкнутися (рукою, ногою чи іншим предметом), пересунути, підняти або знешкодити підозрілий предмет. Не чіпайте покинуту техніку. Позначте місце, де знаходиться підозрілий предмет Позначте палицями, одягом, камінням тощо місцезнаходження підозрілого предмету. Попередьте інших Попередьте про знахідку інших осіб поруч. Відійдіть на безпечну відстань Відійдіть самі і відведіть інших на безпечну відстань. Тримайте дистанцію від підозрілого предмета не менше 100 метрів. Поінформуйте про знахідку Офіційні канали повідомлень: екстренні номери 101 – ДСНС 102 – Поліція.

Правила поводження з протипіхотними фугасними мінами (інформацію взято із сайту ДСНС) Характерні ознаки протипіхотних мін фугасної дії: 1. В більшості випадків встановлюються на поверхні або у товщі ґрунту та маскуються. 2. Міни натискної дії. 3. Корпус міни з пластику, датчики цілі у мінах є верхня частина міни у вигляді диску або хрестовини (ПМН-2). 4. Можуть використовуватись разом з мінами-пастками. 5. Деякі міни (дистанційного мінування ПФМ-1С) споряджаються механізмами самоліквідації. Категорично забороняється: 1. Виконувати будь-які механічні, термічні та інші впливи на корпус міни або вибухника. 2. Переміщувати міни з місця їх знаходження. 3. Проводити будь-які земляні роботи поблизу з міною. 4. Намагатися викрутити будь-які комплектуючі з міни. 5. Самостійно знешкоджувати міни. 6. Натискати на корпус міни.

Ви також можете пройти онлайн курс протимінної безпеки:

1. Інформація щодо курсів у Асоціації саперів України: https://www.uda.org.ua/eore-course/

2. Інформація щодо курсів у Науковому центрі дистанційного навчання при ДСНС: https://adl.nuou.org.ua/adl_courses/minna-bezpeka

2. Польовий етап

1. Вимоги до фотофіксації

1. На фотокартках (фотосвітлинах) має бути зазначено дату та час фотографування, а на обладнанні має бути увімкнуте геотегування, за відсутності такої можливості ведеться фіксація координат за допомогою GPS.

2. Із загальної маси фотографій має бути можливість встановлення точного місця фотографування (бажано сфотографувати знак про вʼїзд в населений пункт теж з датою та часом).

3. Кожне місце ураження має бути сфотографовано: в режимі панорамної зйомки як мінімум з двох сторін; фото місця ураження із захопленням локації розміщення щонайменше з двох сторін; детальні фото місця ураження без захоплення оточуючих елементів (за можливості одне з яких зроблене зверху); фото окремих елементів місця ураження (чим більше, тим краще).

4. Для відображення реальних масштабів ураження при фотографуванні (окрім панорамних та знімків зі захопленням локації розміщення) має бути використано метри, лінійки або інші вимірювальні засоби.

5. Фотографування має здійснюватися з максимально можливою роздільною здатністю без застосування фільтрів, ефектів або цифрової обробки, що може вплинути на достовірність зображення.

6. За можливості здійснюється серійна фотофіксація одного й того самого об’єкта з різних ракурсів та відстаней для відображення як загального характеру ураження, так і його окремих деталей.

7. Фотофіксація повинна здійснюватися таким чином, щоб не створювати додаткової шкоди довкіллю та не порушувати вимоги безпеки, зокрема щодо поводження з вибухонебезпечними предметами.

8. Оригінальні файли фотознімків зберігаються у первинному вигляді з усіма метаданими та не підлягають редагуванню; у разі копіювання або передачі матеріалів забезпечується збереження їх цілісності.

2. Вимоги до відеофіксації

1. Відеокамера або інше знаряддя здійснення відеозйомки налаштовується таким чином, аби на записі було зафіксовано дату та час зйомки, а також на обладнанні має бути увімкнуте геотегування, за відсутності такої можливості ведеться фіксація координат за допомогою GPS.

2. Із загальної маси відеозаписів має бути можливість встановлення точного місця відеозйомки (бажано зафіксувати знак про вʼїзд в населений пункт теж з датою та часом).

3. Відеозапис здійснюється із мінімальною кількістю переривань в ході обстеження одного об’єкта ураження (наприклад, одна вирва = одне відео). Також варто мати з собою запасні карти пам’яті та батареї, або зарядні пристрої.

4. На відеозаписі має бути зафіксовано обстановку на місці фіксації, для цього здійснюється панорамна зйомка як мінімум з двох сторін; відеозйомка місця ураження із захопленням локації розміщення щонайменше з двох сторін; відеозйомка місця ураження без захоплення оточуючих елементів. Відео-фіксація здійснюється стосовно усіх дій, що виконуються у процесі забору різного роду проб та зразків.

5. Відеозаписи в ході одного дослідження, за можливості, записуються на один носій пам’яті.

6. Для відображення реальних масштабів ураження на відео, окрім панорамних зйомок, рекомендується використовувати метри, лінійки або інші вимірювальні засоби, чітко видимі на записі.

7. Відеозйомка має здійснюватися з максимальною роздільною здатністю без застосування фільтрів або цифрової обробки, щоб зберегти достовірність матеріалів.

8. Відеофіксація всіх дій учасників під час відбору проб і зразків повинна проводитися без створення додаткової шкоди довкіллю та з дотриманням правил безпеки, зокрема поводження з вибухонебезпечними предметами.

9. Оригінальні відеофайли мають зберігатися у первинному вигляді з усіма метаданими; у разі копіювання або передачі матеріалів слід забезпечити збереження цілісності та достовірності записів.

10. Рекомендується створювати резервні копії відеоматеріалів на окремих носіях або захищених хмарних сервісах.

3. Вимоги до здійснення забору проб та зразків

1. Під час забору проб та зразків необхідно дотримуватися вимог щодо безпеки та особистої гігієни. Забори повинні здійснюватися у відповідності з усіма заходами безпеки, що передбачаються для місць, де можливий вплив воєнних дій на довкілля.

2. Перед забором проб та зразків необхідно забезпечити належне позначення та ідентифікацію кожного зразка. Це включає в себе зазначення точного місця та часу забору, а також будь-яку іншу необхідну інформацію, яка може бути корисною для подальшого аналізу та використання.

3. Зразки повинні збиратися в контейнери або упаковку, яка забезпечує їхню цілісність та запобігає забрудненню чи втраті під час транспортування та зберігання. Контейнери повинні бути належним чином позначені та запечатані для підтвердження їхньої цілісності до моменту аналізу.

4. Всі зразки мають бути позначені унікальним кодом або номером, який співвідноситься з актами фіксації та фото-відеоматеріалами для забезпечення простежуваності.

5. Під час відбору проб збираються додаткові відомості про навколишнє середовище: тип ґрунту, рослинного покриву, наявність видимих слідів ураження або забруднення, погодні умови тощо.

6. Рекомендується фотодокументувати упаковку та маркування зразків до передачі до лабораторії або зберігання, щоб зберегти доказову цінність.

2. Камеральний етап

1. Впорядковуються додаткові матеріали фотофіксації та відеофіксації до Акту обстеження території, де вказано: особи, які були присутні; час, дата; місце; модель і відомі технічні характеристики пристрою для здійснення фотофіксації та відеофіксації, номер карти памʼяті чи іншого використовуваного носія інформації; бажано вписати серії та номери зроблених фотокарток, відеозаписів (наприклад, IMG_1234 та VID_1234).

2. Видрукувані фотографії нумеруються і включаються як додатки до Акту. Відеозаписи завантажуються на портативний носій (носії), такі носії нумеруються і додаються як додатки до протоколу

3. До кожного фото та відео готується і складається опис.

4. Відомості про зібрані проби та зразки включаються у текст Акту. Акт підписують всі особи, що брали участь у фіксації шкоди та збитків.

5. Підписаний акт надсилається до органу, уповноваженого здійснювати обрахунок розміру шкоди та збитків, відповідно до Методики, затвердженої Наказом Міндовкілля.