Екологи ЕПЛ звертають увагу Міністерства екології та природних ресурсів України і всіх небайдужих до охорони природи, що на сьогодні фактично поставлено під загрозу видання нової Червоної книги України. Водночас, результат нашого аналізу демонструє також і те, що Міністерство не підтримує роботи з охорони і моніторингу жодного з «червонокнижних» видів (тварин – 542 види, судинних рослин – 611, мохоподібних – 46, водоростей – 60, лишайників – 52, грибів – 57).
Скандальна історія із включенням до Червоної книги України лося лише продемонструвала відсутність у розпорядженні Міністерства інформації про стан популяцій рідкісних видів.
Ведення Червоної книги України (надалі – ЧК) регламентується Законом України «Про Червону книгу України». ЧК в Україні є основним механізмом охорони рідкісних, зникаючих та таких, що потребують охорони, видів тваринного та рослинного світу. Поряд із низкою конвенцій та інших міжнародних угод, що охоплюють своїми переліками велику кількість видів, які охороняться в усій Європі, а також поряд із регіональними «червоними» переліками рідкісних видів, затверджених у областях, лише ЧК має передбачену законодавством систему відповідальності за порушення вимог охорони зазначених видів. Кабінетом Міністрів України затверджені такси для обрахування збитків, нанесених державі за рахунок шкоди популяціям або середовищам існування видів, що включені у ЧК. Також згідно із законодавством місця мешкання/зростання видів, занесених до ЧК, пріоритетно оголошуються територіями природно-заповідного фонду.
Червона книга України існує у «трьох подобах». По-перше, ЧК – це закон «Про Червону книгу України», ухвалений Верховною Радою України. По-друге, це – переліки видів, включених до ЧК, а також такси, що затверджуються відповідними постановами Кабінету Міністрів України. Нарешті, по-третє, ЧК – це друковане видання, що перевидається один раз на десять років (вимога ст. 12 вищезазначеного Закону). Також ця стаття повідомляє, що у друкованому виданні ЧК про кожний рідкісний і такий, що перебуває під загрозою зникнення, вид тваринного і рослинного світу повинні бути зазначені відомості за конкретними категоріями. Серед них, наприклад, поширення та чисельність і причини їх зміни, місця перебування (зростання), вжиті та необхідні заходи з охорони. Також щодо кожного виду складається картосхема поширення. Саме для об’єктивного висвітлення цих категорій інформації передбачений 10-річний «ревізійний» період між друкованими виданнями ЧК. Оновлення друкованого видання покликане зібрати нову та додаткову інформацію, що актуалізує відомості про чисельність, поширення охоронюваних видів, а також оновити переліки включених до ЧК видів.
Моніторинг поширення та стану популяцій всіх видів, занесених до ЧК протягом 10-річного періоду після останнього видання, є, власне, веденням Червоної книги. Лише завдяки цьому виникає можливість надати об’єктивну оцінку необхідним змінам у системі заходів охорони видів та оновити видання після закінчення 10-річного періоду.
Останнє друковане видання Червоної книги України було опубліковане у 2009 році, із затримкою на 3 роки. Отож, у 2019 році має бути видане наступне, 4-те видання Червоної книги України.
Разом із тим, Мінприроди не організувало підготовчий етап робіт із моніторингу поширення щодо жодного з 1368 видів ЧК. Для жодного з видів таких робіт не фінансує жодна державна або місцева програма в Україні. Видання ЧК 2009 року загалом містить інформацію про понад 10 000 місць мешкання / зростання рідкісних видів. Нове видання ЧК повинне вказати чи збережена кожна із цих популяцій за цей 10-річний період, які з них є втрачено і де виявлено нові. Провести такі роботи протягом 2018 року для 1368 рікісних видів, очевидно, буде неможливо. Для прикладу, лише опрацювання зібраних відомостей, перегляд списків видів, підготовка до друку 4 видання Червоної книги України – завдання, які важко зробити протягом одного календарного року. Опрацювання попередньо зібраної інформації і підготовка до друку попереднього видання ЧК, що було опубліковане у 2009 році, тривали протягом чотирьох років.
Необхідною є невідкладна координація та забезпечення умов для проведення робіт зі збору відомостей про поширення видів ЧК в усіх регіонах. У протилежному випадку, після завершення 2018 року Мінприроди не матиме жодних можливостей виконати цю передбачену законодавством функцію.
