Перший день міжнародної конференції «Сучасна екополітика України: прозорість, ефективність та безпека в умовах військової агресії» довів: попри складні обставини, українська екологічна спільнота продовжує формувати глибокі аналітичні підходи, обмінюватися досвідом і спільно шукати рішення для побудови стійкої системи управління питаннями у сфері довкіллям.
Після ознайомчого блоку учасники зосередили свою увагу на темі доступу до екологічної інформації та ролі громадськості у прийнятті рішень, якій був присвячений другий блок конференції.
Модераторкою блоку виступила Олена Сас, координаторка проєктів та розвитку АНТС, яка наголосила, що екологічна демократія — це не лише доступ до даних, а й можливість суспільства реально впливати на процеси, що формують довкілля, в якому ми живемо.
Доповідачі презентували аналітичні напрацювання та практичні кейси впровадження міжнародних стандартів відкритості.
Керівник юридичного відділу ЕПЛ, адвокат Ольга Мелень-Забрамна виступила із темою щодо тіньового звіту про виконання Україною вимог Оргуської конвенції у 2021–2024 роках, відзначивши як позитивну динаміку, так і серйозні прогалини у доступі до екологічної інформації під час воєнного стану.
Голова ГО «Save Dnipro», Ірина Черниш розповіла про сучасні інформаційні технології, неформаційні технології як дієвий інструмент забезпечення доступу до екологічної інформації в Україні. Розповіла про практичні аспекти виконання суб’єктами господарювання вимог визначених у висновку з оцінки впливу на довкілля.
Експерт з міжнародного екологічного права Сергій Вихрист зосередив увагу на питаннях доступу до інформації в умовах воєнного стану, коли безпекові обмеження часто стають бар’єром для громадського контролю у питаннях довкілля.
Особливо цікавою стала доповідь директора департаменту екологічної оцінки Марини Шимкус, яка поділилась досвідом проведення громадських слухань з оцінки впливу на довкілля, згадала про практичні аспекти роботи з громадськістю, які виникали під час запровадження процедури оцінки впливу на довкілля і зміни у форматі участі громадськості в ОВД під час пандемії коронавірусу та в умовах війни.
Виступ керівника аналітичного відділу ЕПЛ Є. Алєксєєвої був присвячений питанню видачі інтегрованого довкіллєвого дозволу (далі – ІДД) , як нового інструменту контролю за діяльністю бізнесу. Вона зазначила, що практика реалізації законодавчих положень на даний час відсутня. Перші громадські обговорення у процедурі видачі ІДД ще не відбулись.
Обговорення тематики цього блоку завершилося жвавою дискусією про необхідність оновлення державних механізмів відкритості — зокрема, через інтеграцію даних у сфері довкілля у відкриті реєстри, створення сучасних онлайн-платформ і вдосконалення процедур відповідей на запити про інформацію.
Третій блок конференції присвячений питанню необхідності впровадження інституційних реформ як основи антикорупційної екологічної політики.
У межах цього блоку учасники зосередилися на сучасній архітектурі екологічного врядування. Юрисконсульт ЕПЛ Соломія Баран розповіла про основні моделі організації екологічної функції в органах державної влади, у т.ч. у обласних військових адміністраціях. Вона окреслила результати аналітичних досліджень ЕПЛ, які демонструють суттєву кадрову нестачу у виконанні екологічних функцій на всіх рівнях влади.
Заступник директора департаменту природоохоронних територій та біорізноманіття Максим Железняк у своєму виступі підтримав необхідність проведення реформ, аналізу змісту і обсягу повноважень державних інституцій у сфері довкілля.
Юрисконсульт ЕПЛ Юлія Францішкевич-Вирста виступила з темою щодо місця органів місцевого самоврядування у системі екологічного врядування, їх інституційну спроможність і виклики доброчесності. Зазначила на важливості ОМС, як первинної ланки реалізації екологічної політики і впровадженні директив. Окреслила проблемні питання функціонування та наповнення інформацією офіційних веб-сайтів органів місцевого самоврядування.
Обговорюючи почуті доповіді учасники конференції зазначили, реформа системи екологічного врядування має передбачати побудову нових організаційних структур, оновлення штатних розписів, адекватного і рівномірного розподілення функціональних повноважень, проведення навчань для персоналу у сфері довкілля і підвищення рівня оплати праці.
Після перерви конференція продовжилася роботою четвертого блоку, присвяченого темі ризиків надрокористування у контексті українсько-американського партнерства і євроінтеграційних зобов’язань України.
Модераторкою 4 блоку виступила Ганна Гопко експертка з зовнішньої політики AНТС вона розпочала дискусію із критичного аналізу угод про розподіл продукції — форми співпраці держави з інвесторами у видобувному секторі, яка має значний потенціал, але несе серйозні ризики у разі відсутності належного контролю.
Першим спікером блоку став провідний юрисконсульт ЕПЛ, Анатолій Павелко, який представив практичний погляд на роботу системи видобування корисних копалин. Він звернув увагу, що наявна дозвільна система залишається складною і нерідко закритою, що створює ризики зловживань і корупції.
У своєму виступі Єлизавета Алексєєва, представила аналітичний огляд правових прогалин у сфері надрокористування. Вона відзначила, що чинне законодавство передбачає низку винятків і спрощених процедур, які в умовах воєнного стану часто застосовуються без належних запобіжників.
Цікавим і наповненим реальними прикладами з практики став виступ начальника управління податкового адміністрування ресурсних, рентних та місцевих податків з юридичних осіб державної податкової служби України Олександр Шумського, який підняв питання проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин Доповідач наголосив, що будь-які проєкти з видобування корисних копалин мають розглядатися через призму екологічної безпеки та сталого розвитку, базуватися на основі прозорості та достовірності даних.
Заключною доповіддю блоку став виступ юрисконсульта ЕПЛ, адвоката Олени Пелих. Вона розповіла про попередню оцінку екологічних ризиків до видачі спецдозволу на видобування надр. Розглянула законодавчі аспекти процедури ОВД у надрокористуванні, проведення аукціонів щодо надання ділянок надр у користування.
Підсумовуючи цей блок учасники конференції активно дискутували про екологічні наслідки надрокористування, механізми доступу до геологічної інформації, а також про роль міжнародних партнерів у впровадженні стандартів прозорості у видобувному секторі. Надали критичну оцінку питанню переваг України в укладенні угод про розподіл продукції.
Досліджуючи питання розподілу прибутків від надрокористування між державою (громадою), як надавачем ділянок надр, та інвестором, учасники конференції звернули увагу на загальні пропорції прибутковості у сфері видобувної галузі. За наведеними під час дискусії прикладами, у середньому 35 % прибутку отримує держава тоді як 65 % — інвестор.
Однак особливе занепокоєння викликала ситуація з видобуванням літію. Як зазначили учасники конференції, у чинних домовленостях Уряду України щодо розподілу прибутків від видобування літію Україна може отримати лише 4 %, тоді як 96 % прибутку належатимуть іноземному інвестору. Як зазначила модератор Ганна Гопко, такий розподіл, особливо з урахуванням бюджету держави на 2026 рік, є нічим іншим, як державною зрадою та економічною капітуляцією України.
Підсумовуючи перший день конференції, учасники відзначили високий рівень аналітичних дискусій і конструктивний обмін досвідом між представниками влади, громадських організацій, науковців та експертів. Обговорення засвідчили спільне прагнення сформувати ефективну та прозору екологічну політику навіть у найскладніших умовах воєнного часу.
Другий день конференції обіцяє бути не менш змістовним — він буде присвячений збереженню біорізноманіття під час повномасштабної війни.
