ЕПЛ з 2015 року описувала екологічні загрози реалізації впровадження проекту Е-40 (водного шляху, що має поєднати Польщу, Білорусь та Україну).¹

Зокрема, ми наголошували, що між українськими ЦОВВ не має співпраці. Особливо, в контексті виконання горизонтальних екологічних оцінок та контролю за дотриманням природоохоронного законодавства (стратегічної екологічної оцінки² та оцінки впливу на довкілля³).

Мінінфраструктури України бачить цей проект як перспективний і не вважає за доцільне проводити будь-яких узгоджень, у тому числі екологічних.⁴

Водночас на сайті Мінприроди, а тепер Мінекоенерго не має жодної згадки про таку плановану діяльність. Однак вперше за 5 років постійного привертання уваги громадськості до цього питання Мінекоенерго надало листа, у якому зафіксована позиція міністерства: без оцінки впливу на довкілля – такий проект неприпустимий! (скан листа додається).

Історія виникнення проекту Е-40

Ще у 1996 році була підписана Європейська угода про найважливіші внутрішні водні шляхи міжнародного значення (УМВШ) 5 квітня 2010 року угода набрала чинності для України на підставі листа Міністерства Закордонних справ України від 26.03.2010 N 72/14-612-701⁵.

Відповідно до цієї угоди договірні сторони приймають положення цієї Угоди як погоджений план розвитку й будівництва мережі внутрішніх водних шляхів, що далі називається “мережа внутрішніх водних шляхів міжнародного значення” або “мережа водних шляхів категорії E”, який вони мають намір здійснювати в рамках своїх відповідних програм. Мережа водних шляхів категорії E включає внутрішні водні шляхи й порти міжнародного значення, які зазначено в додатках I й II до цієї Угоди.

Відповідно до переліку внутрішніх водних шляхів міжнародного значення шлях Е-40 це

Порти, які супроводжуватимуть водний шлях

P 40-01 Гданьск (Балтійське море – гирло річки Вісла)

P 40-02 Бидгощ (Вісла, 772,3 км, річка Брда, 2,0 км)

P 40-03 Варшава (Вісла, 520,0 і канал Зеран, 2,0 км)

P 40-04 Чернігів (Дніпро, 1070,0 км)

P 40-05 Київ (Дніпро, 856 км)

P 40-06 Черкаси (Дніпро, 653,0 км)

P 40-07 Кременчук (Дніпро, 541,0 км)

P 40-08 Дніпродзержинськ (Дніпро, 429,0 км)

P 40-09 Дніпропетровськ (Дніпро, 393,0 км)

P 40-10 Запоріжжя (Дніпро, 308,0 км)

P 40-11 Нова Каховка (Дніпро, 96,0 км)

P 40-12 Херсон (Дніпро, 28,0 км)

P 40-02-01 Миколаїв (Південний Буг, 95,0 км)

Хто в Україні повинен дбати за дотримання природоохоронних норм під час реалізації проекти Е-40?

Відповідно до закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” до повноважень Мінприроди належить координація і забезпечення здійснення оцінки впливу на довкілля та прийняття висновку з оцінки впливу на довкілля, а також затвердження у межах своєї компетенції нормативно-методичних документів та здійснення методичного керівництва та методологічно-консультативного забезпечення з питань стратегічної екологічної оцінки та реалізація інших повноважень відповідно до законів про ОВД та СЕО.

Виникають запитання. Де проактивна позиція Міністерства? Де звернення про необхідність здійсненя оцінки впливу на довкілля? Де позови про зобовязання інших ЦОВВ виконати норми закону тощо?

Вважаємо, таку бездіяльність Мінекоенерго пов’язаною із системним із 2011 року зменшенням повноважень Мінприоди, а останньою краплею стало, об’єднання міністерств енергетики та охорони довкілля!

ЕПЛ підтримує Декларацію: Зупинити екологічно і економічно недоцільний проект континентального водного шляху Е-40 Гданськ – Херсон та вимагає недопущення будівництва та експлуатаціїшляху, що неминуче призведе до втрати місць проживання і місць перепочинку перелітних птахів. Наприклад, Туровський луг, розташований уздовж Прип’яті, є одним з найбільш важливих місць у Європі для мігруючих птахів і використовується як місце для перепочинку приблизно 1,5 мільйона весняних мігрантів, включно з очеретянкою прудкою, яка є під загрозою зникнення. Зневоднення водно-болотних угідь небезпечне і може викликати, серед іншого, пожежі. Щорічний смог у Києві, спричинений пожежами навколишніх осушених торфовищ, є переконливим прикладом загроз, які створюють осушені торфовища.Проект E-40 водного шляху Гданськ – Херсон також створює загрозу вторинного радіоактивного забруднення навколишнього середовища і здоров’я людини у результаті діяльності на територіях, забруднених радіоактивними ізотопами після аварії на Чорнобильській АЕС в 1986 році. Прип’ять в Україні пролягає через зону відчуження Чорнобильської АЕС і при проведенні будівельних робіт можливий виніс радіонуклідів: днопоглиблювальні роботи в Київському водосховищі можуть порушити мул, забруднений радіоактивним ізотопом цезію-137 та інших, що призведе до забруднення системи постачання питної води для столиці України та інших міст нижче за течією. Більше читайте у тексті Декларації ⁶

Більше про проект Е-40

Катерина Полянська, еколог ЕПЛ kateryna.polyanska@gmail.com

Софія Шутяк, провідний юрисконсульт s.shutiak@epl.org.ua