Преамбула
Кліматична конференція ООН – це щорічна конференція, яка проводиться у межах Рамкової конвенції ООН про зміну клімату (далі – Конвенція) та наради сторін за Кіотським протоколом. Ця конференція є головною міжнародною подією у сфері клімату, де обговорюються не лише екологічні, а й політичні інтереси країн. Україні важливо проявити себе активним учасником глобальної кліматичної політики, сприяти формуванню міжнародного партнерства та посиленню підтримки нашого суверенітету і кліматичної стратегії.
Ми переконані, що на COP29 Україна повинна зайняти позицію, яка враховуватиме глобальні кліматичні зобов’язання, а й особливі виклики спричинені війною, а також стратегічні інтереси країни. Україні варто наголосити на важливості сталого відновлення та міжнародної підтримки для подолання екологічних і кліматичних наслідків війни.
У зв’язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, окупації значної частини міжнародно визнаної її території, що включає Автономну республіку Крим, частину Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської, Харківської і Миколаївської областей, масовані ракетно-бомбові і артилерійські удари по території всіх областей України, у нашої країни виникли безпрецедентні труднощі щодо виконання положень Конвенції.
Зокрема, російським агресором були знищені величезні площі лісів, зруйновано або частково захоплено систему моніторингу викидів парникових газів, зруйновано чисельні шахти – як ті, що діяти, так і ті, що перебували у стані консервації. Постійно завдаються удари по енергетичній інфраструктурі, зокрема, електроенергетичній, що призводить до неможливості виконання зобов’язань щодо зменшення викидів парникових газів. Зафіксовані акти екоциду, зокрема, шляхом знищення російськими окупантами греблі, водосховища і господарського комплексу Каховської ГЕС. Захоплена найбільша в Європі Запорізька АЕС, яка зупинила виробництво і подачу електроенергії в енергосистему України. Захоплено або знищено ряд об’єктів відновлювальної енергетики, зокрема, найбільші вітроенергетичні парки на узбережжі Азовського моря, велику кількість сонячних електростанцій на півдні України. Агресивна війна РФ проти України негативно вплинула на інвестиційний клімат, що суттєво ускладнило «зелений перехід» через різке падіння інвестиційної привабливості України для іноземного капіталу.
Російська Федерація, що є Стороною Паризької угоди, за прямої підтримки Республіки Білорусь і Північної Кореї, війною проти України, порушили низку фундаментальних положень Паризької угоди, зокрема:
порушено право на доступ до сталого розвитку України та викорінення бідності;
поставлено під загрозу продовольчу безпеку людства, особливо найбідніших країн, котрі є традиційними споживачами українського продовольства; на окупованих територіях ведеться пряме пограбування запасів продовольства, завдаються цілеспрямовані удари по українській інфраструктурі для зберігання і транспортування зерна;
здійснюється цілеспрямоване і побічне знищення поглиначів і накопичувачів парникових газів (наприклад, лісових і степових екосистем);
руйнується інфраструктура моніторингу за викидами парникових газів, фіксації кліматичних показників тощо.
У зв’язку із триваючою агресією і окупацією частини території України країною-агресором Російською Федерацією, в України немає можливості у повній мірі виконати зобов’язання відповідно до пп. 8, 9, 13, 17, пп. 1, ст. 5, підпункту а п. 7 ст. 13 Паризької угоди.
Водночас, попри об’єктивні перешкоди у здійсненні цієї Угоди, викликані агресивними діями Російської Федерації, а також її союзників, що прямо підтримують агресію проти України, в Україні існують внутрішні і міжнародні можливості, механізми, спрямовані на виконання цілей цієї Угоди на території, що перебуває під контролем влади України.
Україна повинна підняти у межах цього заходу питання ефективної реалізації зобов’язань нашої держави відповідно до Плану для Ukraine Facility. Одним із блоків цього плану є «Зелений перехід та охорона довкілля». Згідно із цим планом, зелений перехід є ключовим пріоритетом для модернізації економіки, що спрямовано на підвищення енергоефективності та скорочення викидів. Досягнення кліматичної нейтральності передбачає такі частини: протидія промисловому забрудненню, курс на кліматичну нейтральність, ринок квот на шкідливі викиди, протидія незаконній вирубці лісів, переробка відходів та відхід від ресурсної економіки.
Окрему увагу слід звернути на виконання цілей і завдань, які Україна взяла на себе у межах Паризької кліматичної угоди. Для реалізації внеску України у рамках Паризької конвенції необхідно впровадити інновації та найкращі світові практики в усіх ключових секторах економіки. Окрім цього, до 2030 року передбачено виконання кроків у таких сферах як електроенергетика, теплопостачання, промисловість, лісове господарство, житлово-комунальний сектор, транспорт, сільське господарство, управління відходами.
Блок рекомендацій
На наш погляд, задля якісного виконання Україною зобовʼязань за Паризькою кліматичною угодою та за Планом для Ukraine Facility, досягнення кліматичних цілей органи влади повинні вжити таких заходів:
Верховна Рада України
Має бути вжито заходів інтеграції наскрізності кліматичної політики в інші політики на всіх рівнях, у відповідності до Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики».
Створити законодавчі умови для покращення системи моніторингу, звітності та верифікації (далі – МЗВ) викидів парникових газів. Активізувати впровадження стандартів ЄС для МЗВ, зокрема у частині запровадження обов’язкової звітності на рівні установок, щоб підвищити точність даних та відповідність європейським нормам.
З метою виконання зобов’язань перед Енергетичним співтовариством та інтеграції вуглецевої політики України з політикою ЄС, продовжити розробку та прийняття законодавства у частині правового регулювання національної системи торгівлі квотами на викиди.
Забезпечити законодавчі основи для здійснення реформи управління відходами, яка повинна включати впровадження європейської ієрархії поводження з відходами та систем розширеної відповідальності виробника, перехід до кругової економіки, створення дієвих фінансових інструментів для такої реформи та подолання корупційних ризиків.
Внести зміни до законодавства з метою мінімізації впливу воєнного стану на впровадження кліматичної політики, набрання чинності кліматичного законодавства, зокрема в аспектах МЗВ та обов’язкової звітності. Це сприятиме забезпеченню безперервності роботи та запровадженню високих стандартів кліматичної політики в умовах війни.
Органи виконавчої влади
У цілях забезпечення можливості ефективного впровадження Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики», варто оновити Стратегію екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року та Стратегію формування та реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2035 року і затвердження операційного плану заходів з її реалізації у 2024-2026 роках, відповідно до Паризької угоди та принципів, ідей, що викладені у Законі України «Про основні засади державної кліматичної політики».
Розробити та представити оновлений національно визначений внесок у рамках Паризької угоди, враховуючи поточну ситуацію в Україні та вплив війни на клімат.
Забезпечити динамічний перегляд Національного плану з енергетики та клімату на період до 2030 року (далі – НПЕК): забезпечити регулярний моніторинг і динамічний процес перегляду цілей і показників НПЕК, прийнятого у червні 2024 року, з метою його актуалізації та підготовки до наступної перевірки з боку Європейської Комісії до грудня 2025 року. Необхідно враховувати як національні, так і міжнародні зміни у сфері кліматичної політики та енергетики, особливо зміни в ЄС у рамках пакету «Fit for 55».
Забезпечити активізацію впровадження системи моніторингу, звітності та верифікації (далі – МЗВ) викидів парникових газів, стандартів ЄС для МЗВ, зокрема у частині запровадження обов’язкової звітності на рівні установок.
У цілях поступового зближення з Європейською системою торгівлі викидами (EU ETS) та підвищення конкурентоспроможності української економіки на міжнародному ринку, варто вживати заходів із практичного впровадження національної системи торгівлі квотами на викиди.
Ініціювати заходи із мінімізації впливу воєнного стану на впровадження кліматичної політики, набрання чинності кліматичного законодавства, зокрема в аспектах МЗВ та обов’язкової звітності.
У частині реформи системи інтегрованого довкіллєвого дозволу, необхідним є прийняття відповідних підзаконних нормативно-правових актів, аби приписи Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» могли бути ефективно впровадженими.
Забезпечити впровадження реформи управління відходами, яка повинна включати впровадження Європейської ієрархії управління з відходами та систем розширеної відповідальності виробника, перехід до кругової економіки, створення дієвих фінансових інструментів для такої реформи та подолання корупційних ризиків.
Вживати заходів із екологізації сільського господарства, що включатиме забезпечення роботи механізмів моніторингу та контролю дотримання чинного законодавства України щодо заборони розорювання прибережно-захисних смуг та схилів, природоохоронних територій, оптимізація структури земель сільськогосподарського призначення та земельного фонду загалом шляхом зменшення площ орних земель, збереження сіножатей і пасовищ як земель, які підтримують існування цінних екосистем, відмову від використання заборонених пестицидів та хімічних добрив, боротьби з контрабандою пестицидів, зменшення обсягів використання дозволених пестицидів та хімічних добрив, розширення органічного землеробства.
Вживати заходів із переорієнтації лісового господарства на забезпечення, насамперед, екологічної ролі лісів, затвердження комплексного плану виконання Державної стратегії управління лісами на період до 2035 року, відмову від суцільних рубок у всіх лісах природного походження, які не мають природоохоронного статусу, має бути здійснено протягом 2024-2030 років. Збереження самосійних лісів має бути здійснено через активну політику їх включення до лісового фонду, створення комунальних і приватних лісів на деградованих орних землях та постійний державний контроль. При плануванні лісогосподарських заходів необхідно враховувати збереження біорізноманіття та ті екосистемні послуги, яке воно надає.
Органи місцевого самоврядування
Підтримати оновлення та реалізацію Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату до 2030 року та Стратегії державної кліматичної політики до 2035 року. Розробити і прийняти місцеві операційні плани дій для відповідності національним кліматичним зобов’язанням.
Забезпечити наскрізне включення кліматичної політики у місцеві стратегії та програми у сферах транспорту, містобудування, охорони здоров’я, освіти, енергетики та інфраструктури, що сприятиме досягненню цілей Закону України «Про основні засади державної кліматичної політики» на рівні громад.
Розглянути можливості підтримки та участі місцевих підприємств у національній системі торгівлі квотами на викиди, коли вона буде належно впроваджена.
У межах повноважень за Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», здійснювати нагляд за виконанням вимог Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та забезпечувати консультаційну підтримку для належного оформлення інтегрованих дозволів.
Впроваджувати на місцевому рівні європейську ієрархію управління з відходами, сприяти створенню умов для розширеної відповідальності виробника та підтримати перехід громади до кругової економіки. Забезпечити місцевий контроль за управлінням відходами, враховуючи запобігання корупційним ризикам.
Підтримати заходи з оптимізації земельного фонду шляхом зменшення площ орних земель, збереження сіножатей і пасовищ та заохочення органічного землеробства.
Розробити місцеві програми збереження природних лісів, запровадити заходи для відмови від суцільних рубок у лісах природного походження, особливо тих, що не мають природоохоронного статусу. Стимулювати створення комунальних і приватних лісів на деградованих землях і забезпечити охорону самосійних лісів через їх включення до місцевого лісового фонду.
Висновки
Вважаємо, що Україні потрібно звернути увагу світової спільноти на питання відшкодування екологічних збитків, завданих війною, використання зелених технологій для відбудови та залучення міжнародних коштів для кліматичних проєктів, адаптації до зміни клімату в умовах повоєнного відновлення.
Ми переконані, що правильним підходом має виступити негайне відкриття переговорів про членство в ЄС за Розділом 27 «Довкілля і зміна клімату» чи Зеленим кластером загалом. Це необхідно для повоєнної відбудови та відновлення України. Активне та ефективне впровадження актів ЄС у сфері довкілля і клімату сприятиме тому, щоб відбудова України відбувалась на зелених засадах і принципах. Це дозволить забезпечити втілення принципу «відбудовувати краще ніж було» та виконувати міжнародні кліматичні зобовʼязання України.
Ми закликаємо уповноважених представників влади врахувати рекомендації цього звернення та активізувати законодавчі ініціативи з наближення екологічного й кліматичного законодавства України до норм ЄС. Українській делегації на Конференції ООН із зміни клімату 2024 року (СОР29) необхідно всебічно представити позицію України щодо нагальної потреби у «зеленому» відновленні, підкріпленому кліматичною політикою та підтримкою міжнародних партнерів. Основна стратегія України на COP29 має поєднувати глобальні зусилля у боротьбі із зміною клімату з ініціативами сталого відновлення. Це дозволить Україні не тільки зробити вагомий внесок у скорочення глобальних викидів, але й закріпити свою позицію на світовій арені, наголошуючи на тому, що агресія Російської Федерації є глобальною загрозою, яка перешкоджає досягненню цілей Паризької угоди та вимагає усунення екологічних наслідків війни. З метою зменшення глобальної загрози клімату, що спричиняються діями Російської Федерації, пропонуємо запровадити міжнародній спільноті повну заборону на інвестиції та постачання обладнання для нових енергетичних проєктів Росії в Арктиці.
