30 березня 2026 року відбувся перший семінар із серії “Nature and Wars” під назвою «Understanding the Impact of War on People–Nature Relationships», організований в Університеті Оулу (Фінляндія).
Метою цієї ініціативи є дослідження багатовимірного впливу воєнних дій на довкілля та біорізноманіття, з особливим акцентом на війну в Україні. Серія семінарів “Nature and Wars” покликана сприяти міжнародному діалогу між науковцями та практиками, розвитку міждисциплінарного підходу та посиленню академічної співпраці у сфері екологічних досліджень в умовах війни.
Семінар відкрили представники Університету Оулу Микита Перегрим та Стефан Прост, які, серед іншого, представили концепцію серії семінарів «Nature and Wars», наголосивши на необхідності комплексного вивчення взаємозв’язку між війною, суспільством і природою.
З вітальним словом також виступила представниця Міністерства довкілля Фінляндії Хенна Хаапала. Вона наголосила, зокрема, на важливості залучення експертів для оцінки та реагування на екологічну шкоду, спричинену війною, а також на ролі міжнародного співробітництва у підтримці зусиль України в частині документування впливів війни на довкілля, притягнення винних у її вчиненні до відповідальності та відновлення довкілля.
У межах семінару було представлено низку доповідей, що охоплювали як теоретичні підходи, так і прикладні дослідження у межах теми семінару.
Так, Пяйві Луйяла, дослідниця у сфері управління природними ресурсами, чия наукова діяльність зосереджена на вивченні того, як громади можуть ефективніше управляти цінними природними ресурсами та адаптуватися до кліматичних ризиків, представила доповідь про екологічне миробудування. Вона пояснила, що управління природними ресурсами може як поглиблювати конфлікти, так і створювати передумови для співпраці між державами та сталого миру. Вона підкреслила, що екологічні проблеми є не лише технічними, а й соціально-політичними, адже впливають на довіру до влади, легітимність інституцій, перспективи забезпечення миру та безпеки.
Еколог МБО «Екологія–Право–Людина» Катерина Полянська у своїй доповіді висвітлила комплексний вплив воєнних дій на природні екосистеми України, складність розмінування та тривалий час відновлення. Було зазначено, що війна спричиняє забруднення повітря, ґрунтів і вод, руйнування екосистем, втрату біорізноманіття та інші довгострокові наслідки. Окрему увагу приділено прихованим загрозам хімічного забруднення, своєчасне виявлення яких є критично важливим для зменшення ризиків для життя і здоров’я населення. Доповідачка підкреслила важливість належної оцінки шкоди довкіллю для подальшого відновлення екосистем.
Доктор біологічних наук, провідний науковий співробітник Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України Анна Куземко представила результати досліджень відновлення рослинності на території колишнього Каховського водосховища після підриву дамби військами рф 2023 році. Вона зазначила, що поєднання польових досліджень і методів дистанційного зондування дозволило зафіксувати швидке формування нових оселищ та значне зростання кількості видів рослин, що спростовує попередні песимістичні прогнози щодо деградації цієї території.
Юрист МБО «Екологія–Право–Людина» Соломія Баран присвятила свою доповідь Ви проблемам правового регулювання екоциду на національному та міжнародному рівнях. Вона пояснила, що екоцид не визнаний міжнародним злочином, що ускладнює притягнення до відповідальності за серйозну шкоду довкіллю. Вона розповіла про виклики застосування на практиці міжнародних норм, зокрема Римського статуту Міжнародного кримінального суду. Значну увагу було приділено статті 441 Кримінального кодексу України, яка криміналізує екоцид, але містить нечіткі формулювання, порушення нормопроєктувальної техніки, що зумовлює, зокрема, складнощі у розмежуванні з іншими кримінальними правопорушеннями проти довкілля та воєнними злочинами. Вона окреслила розроблені юристами та науковцями критерії екоциду, розповіла про виклики в розслідуванні і доказуванні злочинів, пов’язаних із нищенням природи під час війни.
Захід завершився дискусією, під час якої учасники обговорили, зокрема, практичні виклики документування екологічних наслідків війни, участь громад у відновленні екосистем, а також удосконалення правових механізмів відповідальності за шкоду довкіллю.
Семінар став важливою платформою для обміну досвідом між науковцями, а також для посилення міжнародної співпраці у сфері збереження довкілля в умовах війни.
