Роками свиноферма поблизу Львова нехтує нормами природоохоронного, санітарно-епідемічного законодавства та успішно заробляє гроші на вирощуванні свиней, отруюючи людей та довкілля. Найбільші озера гноївки на землі Грядівської сільської ради виявили жителі у 2019 році (майже15 га), адже чимале поголів’я свиноферми продукує значну кількість гною, а місця зберігання гноївки достатніх об’ємів на фермі не було з моменту її запуску.
Тому, ночами трактори залишають річки фекалій на землях сільської ради довкола свиноферми, що робить життя людей у селах в радіусі 10 км від ферми нестерпним, особливо в літню теплу погоду.
На початку вересня 2020 року стався ще й замор риби у приватних ставках с.Ситихів, що наповнюються водою із річки Млинівка, який «співпав» із масовим вивезенням гноївки довкола ферми. Витоки із гноївки просочилися в грунти, річку Млинівка та потрапили до ставка, де купаються діти села Ситихів. Для багатьох діток купання в цій водоймі завершилося шкірними захворюваннями.
«Наші діти захворіли. Риба загинула, влітку сморід такий, що не можемо відкрити вікно. Тому ми вже не можемо терпіти такого знущання.» – коментує жителька с.Ситихів Стасюк Олександра.
Це не дивно, адже результати замірів державної екологічної інспекції у воді річки Млинівка виявили перевищення: по азоту амонійному – в 60,8 разів, нітрити – в 16,2 рази, БСК5 – в 44 рази, ХСК – в 6,4 рази, залізо загальне – в 8,5 раз, розчинений кисень – в 2,5 рази. Перевищення зафіксовано у каналі Яричівському: по азоту амонійному – в 14,4 рази, нітрити – в 5,6 разів, БСК5 – в 14 раз, ХСК – в 2,5 рази, залізо загальне – в 4,4 рази, розчинений кисень – в 2,2 рази.
В грудні 2019 року проводилися заміри грунту на місці розливу гноївки, які показали наявність яєць токсокар та аскарид у грунтах.
У вересні 2019 року заміри повітря на межі санітарно-захисної зони АПП «Гряда» показали перевищення по вмісту аміаку, діоксиду азоту, сірководню.
Також свиноферма вже давно самовільно користується свердловиною для добування чистої артезіанської води за межами своєї ділянки, і напуває свиней чистою водою безкоштовно.
На фермі «лукавлять» щодо чисельності свиней, і всі дозвільні документи містять різні цифри: і 8900 голів, і 12 тис свиней на рік, і 11551 голів одночасного утримання. Такі «неточності» зручні для свиноферми, адже не дають можливості розрахувати реальні обсяги утворення гною, викидів, водоспоживання і т.д.
Так, науковці зазначають про такі небезпеки від функціонування свиноферм.
На свинокомплексі потужністю 108 тис. голів на рік у результаті щоденної дезінфекції 5 тис. м2 площі витрачається 5–5,7 т води, з якою у навколишнє середовище потрапляє 20–25 кг лужних елементів, 8–10 л формальдегіду на кожні 1000 м2 приміщення. Підраховано, що для виробництва 1 т свинини витрачається 80– 88 т води.
В результаті роботи системи вентилювання на свинокомплексі потужністю 12 тис. свиней, упродовж години в атмосферу викидається близько 6,05 кг пилу, до 14,4 кг аміаку, 83,4 млрд. мікробних тіл. Ввміст аміаку в атмосферному повітрі свинарського комплексу потужністю 108 тис. свиней досягає 0,44 мг/м3 на відстані 2500 м і 0,22 мг/м3 – на відстані 3500 м. Підвищений уміст аміаку спостерігається у радіусі 5 км. Також неприємні запахи спричиняють й інші сполуки, такі як сірководень, леткі органічні сполуки та інші гази. Неприємний запах поширюється у радіусі 5–17 км, викликаючи подразнення слизових оболонок у людей, що негативно позначається на їхній працездатності.
Висока бактеріальну забрудненість відходів свиноферм вимагає спеціальної обробки їх перед використанням як органічних добрив. Особливу небезпеку складають відходи свинарства поширенням геогельмінтів у ґрунтах. В 1 л цих відходів може міститися від сотень до десятків тисяч яєць гельмінтів, 95% з яких знаходяться у стані життєздатності.
Так, у водоймах та ґрунтах біля великих свинокомплексів виявляють підвищений уміст нітратів, фосфатів та окремих важких металів – міді та цинку, які включають у раціон годівлі свиней як есенційні мікроелементи.
У сучасних технологіях утримання свиней при досить великому скупченні тварин на обмеженій території, при відносно низькій стійкості високопродуктивних порід до різноманітних хвороб та, часто, для профілактики спалаху захворюваності тварин, виробники практикують використання великої кількості антибіотиків. Їх засвоюваність організмом свиней низька, тому більшість медичних препаратів потрапляють у кінцеві продукти життєдіяльності тварин, а потім – у навколишнє природне середовище . Таким чином, свинарські господарства за рівнем заподіяної шкоди навколишньому середовищу відносять до підприємств високого класу шкідливості.
Жителі вже не мають надії на контролюючі органи, адже штрафи екологічної інспекції власників свиноферми не лякають, а Держпродспоживслужба не бачить порушень в роботі свиноферми. Рік тому губернатором було створено комісію для вирішення конфлікту та скарг жителів с.Гряда, проте видимого результату робота комісії не дала.
«Я вважаю, що контролюючі органи та сільська рада не використовують вповні свої повноваження, не захищають інтереси жителів сіл довкола свиноферми, а прикривають нечесний бізнес. Тому, наступним етапом для жителів має стати звернення до суду.» – вважає Ольга Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу МБО «Екологія-право-людина».
Всі законні шляхи владнання проблеми жителі вичерпали.
Фото із відкритих джерел
Фото та відео пресконференції можна побачити тут: https://pressclub.lviv.ua/otruiennia-hnoivkoiu-zhyteli-dvokh-sil-lvivshchyny-napysaly-zaiavy-v-politsiiu-i-prokuraturu-na-app-hriada-hotuiut-pozov-do-sudu/
За детальною інформацією прошу звертатися:
О.Мелень-Забрамна, керівник юридичного відділу МБО “Екологія-право-людина”
тел. 032 2257682
Захід відбуваєтсья врамках проєкту «Громадський контроль за реформуванням системи екологінчого врядування у Львівській області
