Юристи Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» у період з 24 по 25 листопада 2022 року взяли участь у Дев’ятому засіданні робочої групи Сторін Протоколу про реєстри викидів і перенесення забруднювачів (далі- Протокол) до Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля.
Протягом першого дня даного засідання обговорювались такі питання як стан ратифікації Протоколу, механізми удосконалення співпраці і координації, необхідність пропаганди імплементації Протоколу на глобальному рівні, механізми виконання його умов та звітності. Важливо, що обговоренню підлягали і питання виконання програми роботи на 2018–2021 та 2022–2025 роки, включаючи фінансові питання, дискусія велась і стосовно поглядів на розвиток Протоколу.
В ході опрацювання зазначеного, Секретаріат проінформував учасників про стан ратифікації, прийняття та затвердження Протоколу та приєднання до нього. Також, Робоча група розглянула можливі сфери співробітництва з партнерськими організаціями.
Серед основних результатів роботи протягом 2021-2022 названо використання даних РВПЗ для оцінки прогресу в запровадженні політики циркулярної економіки, сприяння порівняльному аналізу, більшої інформації про достовірні екологічні дані. Протягом 2021-2022 років було здійснено удосконалення національних систем РВПЗ, наприклад, перегляд законодавства, пов’язаного з РВПЗ, підвищення якості звітності, сфери застосування РВПЗ, оновлення керівних документів, вирішення питань якості даних, покращення управління даними та потоку даних, реагування на конкретні потреби користувачів у даних, покращення інтеграції даних РВПЗ з іншими національними наборами даних, такими як національні статистичні плани.
Сторони домовилися продовжити обговорення ролі Міжнародної координаційної групи із РВПЗ, загальною метою якої є: покращити координацію та співпрацю на глобальному рівні між міжнародними організаціями, урядами, неурядовими організаціями та іншими зацікавленими сторонами щодо їхніх зусиль, пов’язаних із розробкою та впровадженням систем РВПЗ, сприяючи обміну інформацією про поточну та заплановану діяльність, пов’язану з РВПЗ. А також, способів покращення співпраці та координації між учасниками Робочої Групи.
Було окреслено три напрямки діяльності Організації економічного співробітництва та розвитку з метою удосконалення застосовності та ефективності Протоколу. Серед таких:
Удосконалення РВПЗ.
У звʼязку з тим, що дані РВПЗ зазвичай не вимірюються безпосередньо, а оцінюються, має здійснюватись підтримка країн у покращенні якості даних РВПЗ шляхом оновлення методів оцінки викидів для кількісного визначення забруднюючих речовин.
Покращення використання даних РВПЗ.
РВПЗ є багатим джерелом інформації, але таке джерело має бути доступним та зрозумілим у використанні. Організація економічного співробітництва та розвитку зобовʼязується підтримувати країни у використанні даних РВПЗ, сприяти використанню даних РВПЗ для відстеження прогресу в досягненні цілей сталого розвитку.
Гармонізація РВПЗ.
РВПЗ були створені в усьому світі, але відрізняються в різних країнах. Гармонізація РВПЗ дозволить проводити глобальний аналіз і порівнювати показники різних держав. Тому, Організація економічного співробітництва та розвитку підтримує країни у впровадженні саме гармонізованих РВПЗ.
Учасниками зустрічі Робочої групи обговорено важливість інформації РВПЗ для оцінки прогресу на шляху до досягнення цілей сталого розвитку. Аналізу підлягали 7 систем: австралійська, канадська, чилійська, європейська, японська, мексиканська та система у США. Усі зазначені держави ставили собі за ціль до 2020 року досягти екологічно безпечного поводження з хімічними речовинами та всіма відходами протягом усього їхнього циклу існування, відповідно до узгоджених міжнародних рамок і значно зменшити їх викиди в повітря, воду та ґрунт, щоб мінімізувати їхній негативний вплив на здоров’я людини та навколишнє середовище. І хоча цілком досягнути реалізації цієї цілі так і не вдалось, роль РВПЗ на шляху до її досягнення є безумовно вагомою та визначальною.
Розглядався Протокол про РВПЗ і через призму Базельської, Роттердамської та Стокгольмської конвенції.
Щодо Базельської конвенції Протокол має бути активно застосовним в частині ДодаткуIV (мова йде про операції з утилізації). Що стосується Роттердамської та Стокгольмської конвенцій, то головним обговорюваним посилом було узгодження положень Протоколу змінам щодо хімічних речовин, що охоплюються даними конвенціями.
В ході цієї зустрічі згадувався і Європейський зелений курс. Європейський зелений курс ставить своєю ціллю досягнення нульового рівня забруднення і ефективна робота РВПЗ по всьому світу може стати одним із рушійним механізмом на цьому шляху. Запорукою такої ефективності є якість даних.
Обговоренню підлягали і технологічні розробки у сфері онлайн-доступу до інформації про забруднення і забруднювачів. Відповідно до прискорених технологічних змін, які сильно впливають на роботу та функціонування як економіки, так і державних органів, протягом 2020 та 2021 років було розроблено та реалізувано проект під символічною назвою «Зелена цифровізація».
Заключною тематикою першого дня зустрічі стало обговорення способів та шляхів удосконалення функціонування РВПЗ.
Протягом другого дня зустрічі робочої групи, дискусія головно була присвячена субрегіональній та національній діяльності: досягненням, потребам та проблемам в галузі нарощування потенціалу. У ході сесії в учасників була можливість поділитися досвідом, отриманим під час впровадження та розробки РВПЗ у різних країнах, та дізнатися, як використовувати синергізми з іншими зобов’язаннями за звітністю, щоб підвищити ефективність реалізації регістрів викидів та перенесення забруднювачів. Учасники також розглянули потреби та завдання, пов’язані з нарощуванням потенціалу у зв’язку зі створенням та веденням РВПЗ.
Своїм досвідом ділились, зокрема, такі країни як Вірменія, Албанія, Боснія та Герцеговина, Казахстан. Цікавим видався досвід Казахстану, де зараз функціонує нормативний акт, під назвою «Екологічний кодекс Республіки Казахстан». Серед іншого, положення цього кодексу також передбачають вимоги до функціонування РВПЗ. Тобто, діяльність у сфері ведення такого реєстру регламентується не лише спеціальним законом та міжнародними актами, а й кодифікованим нормативно-правовим актом, із більш загальним правовим регулюванням.
В цілому, учасники робочої групи дійшли згоди, що перед функціонуванням РВПЗ стоїть ряд викликів, та попри це, для світового співтовариства є просто необхідною доступна та верифікована інформація про стан довкілля, яка подається у РВПЗ.
