В долині Десни, на території Київської, Чернігівської та Сумської областей пройшла експедиція, присвячена вивченню її природної та культурної спадщини. В експедиції взяли участь спеціалісти з Michael Succow Stiftung – Міхаель Зукков, Хартмут Мюллер, World Heritage Watch – Штефан Демпке, МБО “Екологія-Право-Людина” – Катерина Полянська та “Андріївсько-Пейзажної Ініціативи”.
Маршрут експедиції включав
село Пірнове – вихід до русла та заплавних дубів.
Остер, відвідування Юр’євої Божниці, що стало можливим завдяки її хранителю, протоієрею Олександру Шкумату.
Городище на Виповзові та екскурс в історичне минуле навколишніх земель під керівництвом В’ячеслава Скорохода, кандидата історичних наук, співробітника Навчально-наукового інституту історії, етнології та правознавства імені О.М. Лазаревського.
Екскурсія Міжрічинським регіональним ландшафтним парком під керівництвом Андрія Сагайдака.
Екскурсія центральною частиною Чернігова з Володимиром Пилипенко.
Відвідування лісового заказника Луциків гай біля села Петрове.
Відвідування заплави Десни біля села Блистове.
Виїзд на міст на Десні та стариці біля села Мале Устя.
Екскурсія до Мезинського національного природного парку , відвідування музеїв в селах Деснянське та Мезин.
Виїзд до Путивського крейдяного кар’єру.
Екскурсія до Деснянсько-Старогутського національного природного парку та Деснянського біосферного резервату. На фото учасники експедиції та учасники семінару “Адаптація на основі екосистем до змін клімату та стійкий регіональний розвиток шляхом розширення можливостей українських біосферних резерватів”.
Виїзд до сіл на північ від Новгорода-Сіверського. Спілкування з місцевими жителями.
Відвідування монастиря в Новгород-Сіверському.
Екскурсія Гетьманською столицею – Батурином.
Відвідування Собору Різдва Богородиці в Козельці.
Було розглянуто питання про заміну хвойних деревостанів на широколистяні, зміну клімату, важливість відновлення болотних комплексів, розвиток лучних місцевостей, прогнозування змін природних комплексів в долині Десни, створення нових природоохоронних територій, ведення екологічно-дружнього сільського господарства, розвиток еко-туризму, збереження культурної спадщини та потреби в реконструкції та консервуванні деяких об’єктів.
Ідея надання природоохоронного статусі всій долині Десни на території України – як цілісного, взаємопов’язаного природного комплексу – живе та втілюється в різних формах. У 2008 році було підготоване обґрунтування створення національного природного парку “Подесення”, ця ідея трансформувалася в створення у 2016 році територій Смарагдової мережі в долині Десни, Сейму та Снові. Тепер варто розглянути ідею збереження долини Десни як цілісного природно-культурного об’єкту.
Катерина Полянська, еколог МБО “Екологія-Право-Людина
