8 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України «Про Національний реєстр викидів та перенесення забруднювачів». Екологічна спільнота двадцять років боролася за створення такого реєстру в Україні, а ЕПЛ довелося аж ініціювати справу на міжнародному рівні. Сьогодні ми маємо затверджені правові рамки і згідно даних Міндовкілля вже стартувала реєстрація установок у національному РВПЗ (триватиме наступні 6 місяців). Але тут же виникає ряд запитань:
Реєстрація установок в РВПЗ, це первинне наповнення реєстру. Нехай ще не інформацією про викиди, але вже інформацією про установки та операторів, які вже наступного року звітуватимуться про свої викиди за 2023 рік – інформацією, що в Україні становить значний суспільний інтерес.
В такому разі, чому ж тоді Міністерство не відкриває доступ до цієї інформації громадськості? Чому, якщо реєстр нарешті функціонує, доступ до нього мають лише функціонери та бізнес (в частині внесення інформації про свої установки)?
Невже прикриваючись військовим станом, Міндовкілля сховає від громадськості і цю інформацію, за відкриття якої ми боролися стільки часу?
МБО «Екологія-Право-Людина» наполегливо закликає уряд зняти дискримінаційні обмеження на доступ до інформації, що міститься у реєстрі з РВПЗ, і забезпечити безоплатний необмежений у часі та неавторизований доступ громадськості до даних, що містяться в Реєстрі, як того вимагає стаття 12 закону про РВПЗ.
Нагадуємо також Міндовкіллю, що згідно українського закону, який дублює міжнародний стандарт,
РВПЗ створюється з метою забезпечення доступу громадськості до повних, узгоджених і достовірних даних про викиди та перенесення забруднювачів і відходів, а також про те, що
громадськість має право на участь у формуванні РВПЗ, право на сприяння відкритості, прозорості, ефективному функціонуванню та постійному вдосконаленню Реєстру, а також розвитку відносин у сфері РВПЗ.
Не встигла Україна надати ці права громадськості, як Міндовкілля тут же їх грубо порушило.
