Верховна Рада України цього скликання має унікальну можливість завершити ряд реформ, які вже впродовж 30 років напрацьовують в Україні. Такою реформою є контроль у сфері охорони довкілля за усіма суб’єктами цих відносин – фізичними особами, суб’єктами господарювання та державними органами влади.
Незважаючи на те, що законопроєкт 3091 розроблений відповідно до вимог найкращих законодавчих практик, після розробки Зеленої та Білої книги з екоконролю, затвердження Концепції реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища та має головну мету – перетворити бюрократичного гіганта, який здійснює тиск на бізнес, на орган, що попереджає настання екологічної шкоди та сприяє сталому розвитку – деякі бізнес асоціації, які називають себе європейськими, починають дискусію, якою намагають заговорити реформу.
Давайте розберемося із “ризиками” законопроєкту, який нашукала Європейська бізнес асоціація та висвітлила у публікації.
Можливість застосування правил міжнародних договорів, які ратифікувала ВРУ. Такі положення можуть бути не адаптовані в українське законодавство, а відтак створюють поле для подвійних трактувань та тиску.
Ризику не має, оскільки ст. 9 Констиутції України чітко зазначає, що чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України. Укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України, можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України.
Перевірка може відбуватись на підставі звернення органів досудового розслідування в рамках кримінального провадження. Це положення значно розширює підстави для позапланових перевірок, які виходять за межі природоохоронної сфери, а також може нести потенційні репутаційні втрати для підприємств.
Законопроєкт 3091 передбачає механізми співпраці із правоохоронними органами у частині узгодження положень Кримінального кодексу України (глава злочини проти довкілля) та Кримінально-процесуального кодексу України (повноваження слідчих щодо здійснення слідчих дій). Жодних додаткових повноважень слідчі органи не отримують. Ця норма це практична імплементація результатів наради ГПУ, що відбулася за вказівкою Президента України.
Пропонується запровадити 4-ступеневу градацію підприємств в залежності від ступеня ризику на довкілля – від «найвищого ступеня ризику» до «незначного». Хоча, на даний момент у діючому законодавстві передбачається триступенева система класифікації. На думку бізнесу, це може сприяти суб’єктивному підходу щодо визначення періодичності проведення перевірок та упереджено скорочувати строк повторної перевірки контролюючим органом. У ЄС повторні перевірки можуть здійснюватисьне частіше ніж раз на 6 місяців.
Відповідно до директиви ЄС підприємства, що здійснюють особливий вплив на довкілля повинні перевірятися не менше як раз на рік. Згідно чинного закодавства суб’єкти господарювання високого рівня підлягають перевірці раз на два роки. Щоб не збільшувати навантаження на ДЕІ і не перевіряти понад 12000 суб’єктів господарювання, які є високого рівня, пропонується ввести категорію «надвисокого ризику», що дозволить виокремити 300 суб’єктів господарювання, які будуть проходити такий контроль. Саме підприємства зацікавлені у такому розподілі. Критерії будуть розроблені на рівні постанови КМУ.
Дублюються повноваження Морської адміністрації та Держекоінспекції, що суперечить одному із принципів державного нагляду (контролю), визначених статтею 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
На нараді в ГПУ піднімали питання важливості здійснення контролю за морем. Мова не про дублювання повноважень. Кожен із цих органів здійснює свою функцію контролю.
Повертається необхідність узгоджувати технологію перевантаження вантажів підприємствами морської галузі з інспекторами з охорони довкілля. При тому, що необхідність такого узгодження була нещодавно скасована Постановою Кабміну з метою лібералізації та спрощення ведення комерційної діяльності на території України.
Знову ж таки, це необхідно, щоб попереджати ввезення таких товарів як пісок, що виявився відходами і вже рік забруднює берег Азовського моря у Херсонській області.
Законопроєкт не узгоджується із Законом України «Про внутрішній водний транспорт» від 03.12.2020 року № 1054-IX, який набуде чинності 01.01.2021 року в частині термінології.
Не має жодних суперечностей.
Законопроєктом дублюються положення щодо відбору проб та проведення їх аналізу відовідно до ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища».
Дублювань не має. 3091 нічого не говорить про порядок такого відбору. Вказується про можливість такого відбору, необхідність відбору вчасно та буде свідчити про якість та ефективність роботи працівників ДЕІ, які вчасно не формують доказової бази для слідчих органів. Знову ж таки, про це сьогодні говорили на рівні ГПУ. Через неналежну роботу ДЕІ лише 1 % збитків стягується, і така ж кількість справ завершується реальною відповідальністю.
Законопроєкт позбавляє судновласника права надати забезпечення морської вимоги та уникнути затримання і подальшого арешту судна, що є порушенням міжнародних договорив України.
Не має такого трактування у законопроєкті.
Контролюючі органи матимуть право зупиняти, оглядати, а також тимчасово вилучати будь-які транспортні засоби (в тому числі судна, кораблі), які можуть, на їхню думку, бути причетні до порушення природоохоронного законодавства.
Це завдання оперативного контролю. Бо шкода у довкілля часто більша, ніж ризики від незаконних дій інспектора. Інспектора можна і потрібно карати за незаконні дії. Проте, повітря, яке вже пройшло легені та їх забруднило не можливо забрати із цих легень.
Наказ про перевірку підприємства може містити як назву компанії, так і тільки адресу, за якою виявлено порушення. Фактично, це дає підстави здійснювати перевірку одразу декількох компаній, якщо у них спільна адреса.
Перевіряється діяльність та територія. Перевірка планова буде певного СГ, позапланована – перевіряє факт порушення та може поширювати на кілька суб’єктів господарювання. Це належне реалізація принципів та мети контролю.
Використання у якості підстав для перевірки звернень фізичних осіб про порушення, спричинена шкода від якого не доведена. Це може призвести до блокування роботи підприємства у зв’язку із заздалегідь неправдивими скаргами. Тому обґрунтованість та наявність фактичних доказів такої шкоди обов’язково має бути передбачена у законопроєкті.
Є закладені запобіжники про відповідальність за неправдиві звернення. Право на звернення це право гарантоване Конституцією.
Санкціонування за створення перешкод посадовим особам (недопуск). На думку бізнесу, це звужує можливості для реалізації права підприємств не допускати інспекторів до перевірок, якщо на те є законні причини, наприклад, неправильно заповнені документи, непред’явлення документів, тощо. Відтак, пропонуємо уточнити, що мова йде саме про незаконну або безпідставну відмову у допуску.
Трактування чітке та зрозуміле.
Звільнення органів держекоконтролю від сплати судового збору, якщо позов подає бізнес, наприклад, оскаржуючи результати перевірки. Такий підхід порушує рівновагу можливостей держави та підприємств.
Це захід для неможливості відмов ДЕІ від захисту інтересів держави ЧЕРЕЗ відсутність коштів для сплати судового збору.
Забезпечення встановлення систем автоматичного моніторингу протягом 6 місяців після набуття чинності законопроєкту. Це положення вже передбачено законопроєктом №4167.
Це всього навсього проєкти законів. До другого читання може бути виключено.
Чітко визначені повноваження та обов’язки як контролюючих органів, так і суб’єктів господарювання. При цьому відповідальність за їх невиконання передбачено тільки для підприємств. Відтак, слід також встановити норму про відповідальність перевіряючих за втручання в роботу бізнесу.
Відповідальність передбачена, але нові вимоги до внесення змін до КК та КАПУ передбачає прийняття спеціального порядку внесення таких змін. Такі зміни напрацьовуються. Крім того, працівники ДЕІ будуть під постійним наглядом – через відкриту систему контролю, а також будуть нести відповідальність за порушення законів.
