30 вересня 2026 року Міжнародний Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (RD4U), завершив відкриття заяв про компенсацію збитків, втрат або шкоди, завданих міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України, починаючи з 24 лютого 2022 року. Відтак з 01 жовтня 2026 року в Реєстр можна подати заяву за всіма 43-ма категоріями.
Категорії B3.1 – Екологічна шкода та B3.2 – Розкрадання та/або привласнення природних ресурсів, відкрито останніми.
Екологічна шкода, що може бути відшкодована, включає будь-який шкідливий вплив на фауну, флору, ґрунт, воду, повітря, екосистеми, які утворені цими елементами, а також на характерні риси ландшафту та природні ресурси або на взаємодію між цими факторами. Ця категорія також охоплює природні елементи, що є або можуть бути результатом людського втручання, зокрема, але не обмежуючись, харчові продукти, сільськогосподарські угіддя, питну воду та свійських тварин.
Категорія B3.1 охоплює Заяви, пов’язані зі шкодою, завданою навколишньому середовищу як такому. Заяви щодо шкоди, завданої особам або майну, яка може виникнути або бути наслідком шкоди, завданої навколишньому середовищу, а також Заяви щодо відповідних гуманітарних витрат або розмінування та очищення від нерозірваних боєприпасів, подаються в інших відповідних категоріях.
Заяви щодо розкрадання природніх ресурсів, тобто щодо експлуатації природніх ресурсів з метою отримання комерційної вигоди, подаються в категорії B3.2 – Розкрадання та/або привласнення природніх ресурсів.
Заяви в цих категоріях можуть подавати держава Україна, її центральні, регіональні та місцеві органи влади, а також державні й комунальні установи та організації. Варто зазначити, що на даний час українське законодавство чітко не визначає, які саме державні органи відповідальні за подання до Реєстру заяв в цих категоріях.
Разом з тим ЕПЛ неодноразово висловлювала пропозицію щодо розширення правил подання заяви не лише на державу Україна, але й на недержавні природоохоронні організації, шляхом створення окремої категорії С5 Екологічна шкода. Заяву в такій категорії могли б подавати юридичні особи, які мають право власності або користування земельною ділянкою, що була пошкоджена внаслідок агресії Російської Федерації проти України, в тому числі власник та користувач, на ім’я яких видане природоохоронне зобов’язання, а також громадські, благодійні природоохоронні організації, включаючи міжнародні, які володіють цінною доказовою базою, яка могла б бути корисною під час розгляду заяв про відшкодування шкоди довкіллю.
З відповідною пропозицією в серпні 2026 року ЕПЛ звернулося до Мінекономіки, однак, як випливає з відповіді, міністерство не вбачає за доцільне вести з громадськістю діалог по цьому питанні, зазначаючи, що дане повноваження відноситься до компетенції Державної екологічної інспекції України. Зокрема, як зазначило міністерство, підпунктом 4) пункту 3 Положення визначено, що до основних завдань Держекоінспекції, зокрема, належить проведення огляду (обстеження) місць заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу внаслідок надзвичайних ситуацій, подій, збройної агресії Російської Федерації. Також, згідно з підпунктом 81) пункту 4 Положення, Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює розрахунок розміру шкоди, збитків і втрат, завданих навколишньому природному середовищу та природним ресурсам держави з питань, що належать до її компетенції, внаслідок виникнення аварій, надзвичайних ситуацій, військової агресії, військових, терористичних або інших злочинних дій, у тому числі з початку дії правового режиму воєнного стану.
Як не дивно, але в повноваженнях ДЕІ і досі немає повноваження фіксувати шкоду завдану довкіллю внаслідок воєнних дій з метою подальшого звернення для стягнення завданої шкоди з агресора. ДЕІ лише уповноважена провести огляд (обстеження) місць заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу. Однак, як дослідили фахівці ЕПЛ, часто ДЕІ навіть не виїжджає на місце події з міркувань безпеки, зазначаючи, що огляд неможливий до деокупації та розмінування територій. Відтак є ризик, що шкода, завдана довкіллю України внаслідок збройної агресії Росії, яка за даними Міністерства економіки України, оцінюється у понад 6,4 трильйона гривень1, не буде відшкодована в повній мірі через брак доказів.
З аналітикою ЕПЛ про стан фіксації шкоди, завданої об’єктам ПЗФ, наближеним та віддаленим до лінії фронту можна ознайомитися в нас на сайті за посиланням тут і тут.
Зі станом впровадження міжнародного компенсаційного механізму (станом на серпень 2026 року) можна ознайомитися тут.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
