Гірський масив Свидовець, розташований на Закарпатті є важливою природною територією Карпатського регіону, екосистеми якого потребують захисту та збереження. Захист Свидовця, є важливим завданням для забезпечення екологічної рівноваги та збереження біорізноманіття регіону.
Україна взяла на себе зобов’язання відповідно до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі охороняти дику флору та фауну і їхні природні середовища існування, особливо тих видів і середовищ існування, охорона яких вимагає співробітництва декількох держав, а також сприяння такому співробітництву. Особлива увага приділяється видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, включаючи мігруючі види, яким загрожує зникнення і які є вразливими. Однак виконання цих зобов’язань стає неможливим через плани будівництва гірськолижного курорту на Свидовці.
Наведемо законодавчі положення Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі:
Стаття 2 Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі говорить про те, що Договірні Сторони вживають необхідних заходів для підтримання популяцій дикої флори та фауни на такому рівні або для приведення їх до такого рівня, який відповідає, зокрема, екологічним, науковим і культурним вимогам, та враховують при цьому економічні та рекреаційні вимоги, а також потреби підвидів, різновидів чи форм, що знаходяться під загрозою на місцевому рівні.
Кожна Договірна Сторона відповідно до положень цієї Конвенції вживає заходів для здійснення національної політики охорони дикої флори, дикої фауни та природних середовищ існування, приділяючи особливу увагу видам, яким загрожує зникнення, та вразливим видам, особливо ендемічним, та середовищам існування, яким загрожує зникнення.
Кожна Договірна Сторона зобов’язується враховувати у своїй політиці планування забудови і розвитку територій та у своїх заходах, спрямованих на боротьбу із забрудненням, необхідність охорони дикої флори та фауни.
Кожна Договірна Сторона сприяє просвіті та поширенню загальної інформації з питань необхідності охорони видів дикої флори та фауни і їхніх середовищ існування.
Згідно із статею 4, кожна Договірна Сторона вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення охорони середовищ існування видів дикої флори та фауни, а також охорони природних середовищ існування, яким загрожує зникнення.
Договірні Сторони у своїй політиці планування забудови і розвитку територій враховують потреби охорони природних територій, що охороняються згідно із попереднім пунктом, для того щоб уникнути будь-якої деградації таких територій або у міру
можливості звести її до мінімуму.
Глава III, статі 5, 6, 7 цієї Конвенції регламентує про охорону видів, у нашому випадку, ті, які вводяться на гірському масиві Свидовець
Кожна Договірна Сторона вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення особливої охорони видів дикої флори, зазначених у додатку I (рослини під суворою охороною). Навмисно зривати, збирати, зрізати чи виривати з корінням такі рослини забороняється. Кожна Договірна Сторона у разі необхідності забороняє володіння такими видами чи їх продаж.
Стаття 6
Кожна Договірна Сторона вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення особливої охорони видів дикої фауни, зазначених у додатку II (тварини під суворою охороною). Стосовно цих видів, зокрема, забороняється таке:
всі форми навмисного вилову, утримання та навмисного знищення;
навмисне зашкодження місцям виведення потомства або відпочинку чи їхнє знищення;
навмисне порушення спокою дикої фауни, особливо у період виведення та вирощування потомства і зимівлі, якщо таке порушення є істотним з точки зору цілей цієї Конвенції;
навмисне знищення яєць або їх вилучення з середовищ існування диких тварин чи зберігання цих яєць, навіть якщо вони порожні;
володіння цими тваринами або внутрішня торгівля ними,
живими чи мертвими, включаючи чучела тварин і будь-яку частину чи похідні від них, які можна легко розпізнати, якщо це сприяє ефективному виконанню положень цієї статті.
Кожна Договірна Сторона вживає відповідних і необхідних законодавчих та адміністративних заходів для забезпечення охорони видів дикої фауни, зазначених у додатку III (охоронювані види тварин).
Будь-яке використання видів дикої фауни, зазначених у додатку III (охоронювані види тварин), регулюється з метою забезпечення безпечного існування популяцій з урахуванням вимог статті 2.
Заходи, які мають вживатися, включають:
періоди заборони на полювання та/або інші процедури, що регулюють використання;
у разі необхідності тимчасову чи місцеву заборону використання з метою відновлення популяцій до належних рівнів;
регулювання у разі необхідності продажу, зберігання з метою продажу, транспортування з метою продажу або пропонування на
продаж живих або мертвих диких тварин.
Стаття 11 вказує, що здійснюючи положення цієї Конвенції, Договірні Сторони зобов’язуються:
співпрацювати у разі необхідності, і зокрема коли така співпраця сприятиме підвищенню ефективності заходів, яких вживається згідно з іншими статтями цієї Конвенції;
заохочувати та координувати дослідження, що стосуються цілей цієї Конвенції.
Кожна Договірна Сторона зобов’язується:
заохочувати відновлення локальних видів дикої флори та фауни, якщо це сприятиме збереженню видів, яким загрожує зникнення, за умови попереднього проведення дослідження з урахуванням досвіду інших Договірних Сторін для визначення
ефективності і прийнятності такого відновлення, суворо контролювати введення нелокальних видів.
Окрім того, стаття 12 говорить про те, що для збереження дикої флори та фауни і їхніх природних середовищ існування Договірні Сторони можуть вживати більш суворих
заходів, ніж заходи, передбачені цією Конвенцією.
Керуючись статею 13 для цілей цієї Конвенції створюється Постійний комітет.
Стаття 14 Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі характеризує Постійний комітет, який відповідає за здійснення нагляду за застосуванням цієї Конвенції. Він, зокрема, може:
здійснювати перегляд положень цієї Конвенції, включаючи додатки до неї, та розглядати будь-які необхідні зміни;
надавати рекомендації Договірним Сторонам стосовно заходів,
яких необхідно вжити для досягнення цілей цієї Конвенції;рекомендувати відповідні заходи для інформування громадськості про діяльність, яка здійснюється у рамках цієї Конвенції;
надавати рекомендації Комітету міністрів стосовно запрошення держав, що не є членами Ради Європи, приєднатися до цієї Конвенції;
вносити будь-які пропозиції щодо підвищення ефективності цієї Конвенції, включаючи пропозиції щодо укладання з державами, які не є Договірними Сторонами Конвенції, угод, які підвищуватимуть ефективність збереження видів чи груп видів.
Для здійснення своїх функцій Постійний комітет на власну ініціативу може організовувати засідання груп експертів.
Після кожного засідання Постійний комітет надсилає Комітету міністрів Ради Європи доповідь про свою роботу та про стан виконання Конвенції (стаття 15 цієї Конвенції).
Постійний комітет докладає всіх зусиль для сприяння дружньому врегулюванню будь-яких труднощів, які можуть виникнути у зв’язку з виконанням цієї Конвенції (стаття 18 цієї Конвенції).
Тож, гірський масив Свидовець на Закарпатті є важливою природною територією Карпатського регіону, який стикається із загрозою знищення внаслідок планів будівництва гірськолижного курорту. Україна, взявши на себе зобов’язання відповідно до Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування у Європі, повинна здійснювати заходи для охорони дикої флори та фауни і збереження їхніх природних середовищ.
Плани будівництва гірськолижного курорту на Свидовці суперечать зобов’язанням України згідно з цієї Конвенцією. Потенційне будівництво може призвести до деградації природних територій, порушення екологічної рівноваги у регіоні, до порушення норм, визначених у різних статтях конвенції, спрямованих на охорону видів, яким загрожує зникнення, і їхніх природних середовищ існування.Таким чином, вирішення конфлікту між екологічними зобов’язаннями та розвитком гірськолижного курорту вимагає уважного підходу та збалансованих рішень, щоб забезпечити збереження природної різноманітності та сталого розвитку регіону.
Для захисту флори і фауни на гірському масиві Свидовець необхідно вжити широкий спектру заходів, включаючи законодавчі та адміністративні, відповідно до статей 5,6, 7 цієї Конвенції. Ці заходи мають бути спрямовані на запобігання навмисному знищенню та неправомірному володінню видами рослин і тварин, зазначеними у відповідних додатках Конвенції. Такі заходи спрямовані на збереження біорізноманіття та підтримку екологічної рівноваги на цій території.
