22 березня 2024 року Міжамериканський суд з прав людини у своєму рішенні по справі, що стосувалася забруднення повітря, води та грунту внаслідок діяльності металургійного комплексу у Ла-Оройї, визнав порушення прав на здорове довкілля, здоров’я, життя, фізичну та психічну цілісність, гідність людини та права дитини.
У цій справі Міжамериканський суд з прав людини також вказав, що Перу, як держава, порушила право громадян на доступ до інформації, не надаючи зрозумілої та доступної інформації про забруднення довкілля та пов’язані з цим ризики для здоров’я. Крім того, держава порушила право на участь громадськості, не забезпечивши можливості для постраждалих брати участь у прийнятті рішень, що стосуються експлуатації та екологічних наслідків металургійного комплексу.
Покоління людей у громаді Ла-Оройї були отруєні свинцем, миш’яком та іншими токсичними речовинами, що призвело до низки фізичних і психічних захворювань, а в деяких випадках і до смерті громадян. Міжамериканський суд з прав людини дійшов висновку, що мали місце серйозні порушення прав людини, зобов’язав державу надати спеціалізовану медичну допомогу жертвам, виплатити компенсацію як за матеріальні втрати за біль і страждання населення, а також зобовʼязав Перу публічно визнати свою неправоту.
Кожна ідентифікована потерпіла особа, згідно із прийнятим рішенням, отримає компенсацію у розмірі від 30 000 до 65 000 доларів США, причому більш великі суми компенсації передбачені для дітей, жінок та осіб похилого віку з урахуванням їх особливої вразливості. Ця компенсація включає відшкодування витрат на медичне обслуговування та втрачений дохід, а також компенсацію за страждання та біль. Незважаючи на те, що жодна сума грошей не може повністю відшкодувати завдану шкоду людині, її здоров’ю або потенціалу розвитку, ці компенсаційні виплати призначені для поліпшення якості життя потерпілих.
Окрім того, цим рішенням Міжамериканський суд з прав людини зобовʼязав Перу удосконалити довкіллєве законодавство та строго дотримуватися екологічних стандартів, відновити пошкоджені екосистеми, забезпечити контроль за якістю повітря, води та грунту, а також забезпечити реалізацію принципу «забруднювач платить». Крім того, державу було зобовʼязано провести ретельне розслідування та притягнути до відповідальності осіб, які несуть відповідальність за значну екологічну шкоду, а також осіб, що створюють загрози для захисників прав людини у Ла-Оройя.
Міжамериканський суд з прав людини підтвердив, що населення має право на чисте повітря та воду як суттєвий компонент права на здорове довкілля, наголосив на обов’язках держави створювати норми, політику та моніторинг для забезпечення якості повітря та води та запобігання ризикам для здоров’я населення.
Так, у пункті 120 даного рішення вказано: «Люди користуються правом дихати чистим повітрям як основним компонентом права на здорове довкілля, і, отже, держава зобов’язана: a) встановлювати закони, правила та політику, які гарантують, що стандарти якості повітря не становлять ризику для здоров’я; б) здійснювати моніторинг якості повітря та інформувати населення про можливі ризики для здоров’я; c) виконувати плани дій щодо контролю за якістю повітря, які передбачають визначення основних джерел забруднення повітря, та впроваджувати заходи щодо забезпечення дотримання стандартів якості».
Також цікавим є пункт 110 даного рішення, відповідно до якого, зобов’язання держави щодо порушень прав людини, спричинених усіма підприємствами, полягають у запобіганні, розслідуванні, покаранні та виправленні зловживань правами людини шляхом відповідної політики, регулятивної діяльності та судового переслідування.
Ухвалене судове рішення наголошує на принципах запобігання та обережності, закликаючи уряди діяти згідно з найкращою наявною науковою інформацією та вживати ефективні заходи для запобігання серйозним забрудненням та його непоправною шкодою.
Важливою частиною даного рішення є застосування принципу неповернення назад, який вказує на те, що зміна урядом Перу існуючих вимог і стандартів до якості повітря безпідставна та суперечить прогресивному розвитку права на здорове довкілля. Суд підкреслив важливість діяльності захисників прав людини у сфері довкілля та засудив бездіяльність Перу щодо розслідування порушень проти них.
Слід наголосити, що хоча й не єдиною, але однією із вагомих підстав прийняття такого прогресивного рішення стало визнання в Південній Америці на регіональному рівні права людини на безпечне для життя та здоровʼя довкілля. Детальніше про таке визнання можна прочитати тут: http://surl.li/roeel . Вказане вкотре свідчить про необхідність визнання такого права і на рівні Європи.
Розглянуте рішення Міжамериканського суду з прав людини є одним із найпрогресивніших та найкомплексніших рішень серед рішень регіональних судів з прав людини, що стосуються захисту права на здорове довкілля, до цього часу. Таке рішення не лише принесло очікувану справедливість мешканцям Ла-Оройї в Перу, але й встановило важливий прецедент для всіх зацікавлених осіб, спільнот, судів та захисників прав людини у сфері довкілля по всьому світу. Ми сподіваємось, що це рішення стане справжнім прецедентом і буде братися за зразок і у інших регіональних системах правосуддя у справах щодо захисту прав людини, зокрема буде враховуватись Європейським судом з прав людини у подібних справах.
