У квітні 2015 року до Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» внесли зміни, згідно з якими із 1 листопада 2015 року було введено 10-річний мораторій на експорт за межі митної території України необроблених лісоматеріалів деревних порід (крім сосни), а згодом і сосни – з 1 січня 2017 року.
Це рішення неодноразово критикувалось Євросоюзом як таке, що «є обмеженням вільної торгівлі та суперечить міжнародним зобов’язанням України в рамках Світової організації торгівлі та Угоди про асоціацію між Україною та ЄС». І врешті-решт, спеціальна арбітражна комісія визнала заборону України на експорт всієї необробленої деревини несумісною з Угодою про асоціацію з ЄС, і фактично зобов’язала Україну скоригувати існуючий мораторій.
Проте, заборона експорту поширюється виключно на необроблені лісоматеріали («кругляк») – ті ж пиломатеріали (дошки, брус тощо) можуть спокійно експортуватись, що фактично і відбувається в обсягах мільйонів кубометрів щорічно.
Втім, коли на експорт йде деревина, заготовлена в межах експлуатаційних лісів державними лісогосподарськими підприємствами – це одна справа. А от коли деревина, яку заготовляють установи природно-заповідного фонду, після розпиловки йде на експорт – це вже зовсім інша ситуація.
Аналізуючи статистичні дані, розміщені на сайті Державного підприємства «Лісогосподарський Інноваційно-Аналітичний Центр», нами було виявлено, що 6 установ ПЗФ Карпат проводять рубки лісу, деревина з яких йде на експорт.
Так, за період із 1 січня до 15 грудня 2021 року антилідером з експорту деревини серед цих установ виявився Карпатський національний природний парк, де більше половини (69%) від загальної кількості отриманої під час рубок деревини потім розпилюється і йде закордон. Наступними йдуть НПП «Сколівські Бескиди» – 44%, Карпатський біосферний заповідник – 33%, НПП «Зачарований Край» – 22%, НПП «Шацький» – 14% та НПП «Синевир» -2%.
В минулому році на першому місці, з вищеперелічених установ ПЗФ, був Карпатський біосферний заповідник, де частка експорту заготовленої деревини склала 51%.
Відсутність показника загального запасу деревини в НПП «Зачарований край» за 2020 рік може свідчити про те, що на експорт йшла деревина, яка була заготовлена в 2019 році.
Рубки в межах установ природно-заповідного фонду можуть мати доцільність лише в окремих випадках – чи то для забезпечення дровами місцевого населення чи для відновлення корінних деревостанів, або боротьби з інвазійними видами.
Проте, Карпатський національний природний парк заготовляв майже всю деревину вибірковими санітарними рубками – 99 %, так само, як і НПП «Сколівські Бескиди» та Карпатський біосферний заповідник – 95,9% та 90%, відповідно.
Згідно з Санітарними правилами в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України, в редакції від 12.12.2020, санітарні рубки проводяться для збереження стійкості насаджень, запобігання розвитку патологічних процесів у лісі, зменшення шкоди, що завдається шкідниками, хворобами, а також ліквідації наслідків аварій та стихійного лиха.
Процедура їх погодження передбачає підготовку великої кількості документів. В правилах визначається, що для погодження переліку заходів з поліпшення санітарного стану лісів власники лісів, постійні лісокористувачі подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства та відповідному територіальному органу Держлісагентства (у межах природно-заповідного фонду – також обласним та міським держадміністраціям) такі документи:
копії матеріалів обліку лісових пожеж чи матеріалів обліку осередків шкідників і хвороб лісу, актів лісопатологічних обстежень насаджень;
копії повідомлень про появу ознак погіршення санітарного стану лісових насаджень.
У межах природно-заповідного фонду власники лісів, постійні лісокористувачі також подають державному спеціалізованому лісозахисному підприємству, органу виконавчої влади з питань лісового господарства та відповідному територіальному органу Держлісагентства:
копії матеріалів проектів організації територій та об’єктів природно-заповідного фонду та/або положень про них, що регламентують здійснення заходів з поліпшення санітарного стану лісів на таких територіях чи об’єктах;
копія рішення науково-технічної ради установи природно-заповідного фонду про доцільність здійснення таких заходів.
Також, в Інструкції про застосування порядку установлення лімітів на використання природних ресурсів у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, затвердженій наказом Міністерства охорони
навколишнього природного середовища України, в редакції від 15.09.2020, зазначається про необхідність затвердження лімітів, на підставі заяви та пакету документів, передбачених пунктом 1 розділу II цієї Інструкції, котрі подаються заявником до Міндовкілля не пізніше 01 жовтня у разі використання природних ресурсів у поточному році та після 01 жовтня у разі використання природних ресурсів у наступному році. При цьому граничний строк затвердження ліміту становить п’ятнадцять робочих днів.
Весь процес підготовки документів та погодження займає не менше півроку часу від моменту виявлення пошкоджень дерев до моменту проведення рубки.
Відповідно, санітарні рубки в межах територій ПЗФ не можуть жодним чином запобігти поширенню хвороб чи шкідників, оскільки до моменту проведення рубок шкідники вже встигнуть відпрацювати та залишити дерево, і фактично рубати доведеться вже сухостій, або мертву деревину.
А для отримання сертифікату на експорт пиломатеріалів (який підтверджує їх законність) необхідно подати документи, які свідчать про легальність заготівлі саме круглих пиломатеріалів, а не дров.
Виходить, що санітарними рубками в окремих національних парках та біосферних заповідниках заготовляється ділова деревина, яка в подальшому розпилюється і йде на експорт.
Це викликає сумніви у правильності відведення дерев в санітарні рубки в установах ПЗФ та ставить сумнів про доцільність проведення таких рубок – так як санітарний стан лісів такі рубки не поліпшують, і деревина потім йде не для забезпечення потреб місцевого населення в дровах, а на експорт.
ЕПЛ закликає Міндовкілля та Держлісагенство дослідити вищенаведені факти і вжити дії, аби національні природні парки не займались комерційною заготівлею деревини, яка потім після розпиловки відправляється закордон.
Контакти:
Богдан Кученко, еколог ЕПЛ b.kuchenko@epl.org.ua
