9 вересня 2013 р. у Стокгольмі (Швеція) розпочалася Міжнародна навчальна програма з екологічного управління з фокусом на євроінтеграційні процеси для управлінців з балканських країн (Албанія, Сербія, Боснія і Герцоговина, Македонія, Косово) та України. Програму реалізує Швецьке агентство охорони природи за підтримки Швецького агентства з міжнародного розвитку.
Мета навчальної програми – розширити знання управлінців у сфері екологічного управління, зміцнити їхній потенціал для здійснення реформування в екологічній сфері та адаптації європейських стандартів екологічної безпеки. Навчальний курс складається з двох очних сесій (тритижнева у вересні 2013 р. та однотижнева навесні 2014 р.), під час яких учасники отримуватимуть теоретичні і практичні знання про інституції та екологічну політику ЄС, екологічні проблеми, принципи екологічного управління, екологічне законодавство ЄС, інструменти екологічної політики, засади проектного менеджменту. Окрім того, під керівництвом кураторів зі Швецького агентства охорони природи учасники реалізовуватимуть проекти, які мають забезпечити практичне застосування отриманих під час навчання знань та принести конкретні зміни у сфері екологічного управління. Заняття супроводжуються навчальними поїздками на об’єкти, цікаві з точки зору екологічного менеджменту: системи збору побутових відходів, сміттєзбиральні станції, очисні споруди.
Приємно дізнатися, що в України та Швеції спільні не лише кольори державного прапора, але й історично наші держави часто були союзниками, і до України у Швеції особливе ставлення. Сам факт, що з 20 учасників 8 було з України, свідчить про те, що Україна є важливим партнером для Швеції, яка прагне надати усю можливу допомогу для розвитку екологічної політики в Україні. Показовим є і той факт, що в Україні не знайшлося достатньо державних службовців у сфері охорони довкілля, які б мали бажання і відповідні кваліфікації, щоб взяти участь у такій програмі і певна квота була надана представникам неурядових організацій. На жаль, охорони довкілля ще не є державним пріоритетом навіть для тих, у кого це є сферою професійної діяльності.
А повчитися у Швеції є чому, і особливо у сфері охорони довкілля. Є багато готових прогресивних рішень проблем, які дуже гостро стоять в Україні, зокрема щодо утилізації твердих побутових відходів, небезпечних відходів, очищення водойм, формування екологічно відповідального ставлення людей до довкілля. Те, навколо чого зараз ведуться активні обговорення серед органів місцевої та регіональної влади, в українському експертному середовищі, у Європі вже значною мірою вирішено і деколи варто просто перейняти цей досвід, особливо тому, що шведи дуже радо хочуть ним поділитися. Деякі рішення, над якими українська влада працює зараз і прагне реалізувати їх як прогресивні, в Європі вже давно застаріли. Саме тому наші європейські колеги хочуть допомогти нам подолати ті величезні прогалини, які зараз існують в екологічній політиці, і уникнути втрат часу та коштів на «вигадування велосипеда». Деколи справа не лише у технічних рішеннях, а у філософії існування, спрямованій на зменшення споживання, на розуміння вічних цінностей, досягнення гармонії між людиною та природою, а також у світогляді, прагненні мислити категоріями майбутнього, бачити за кілька кроків наперед.
У рамках навчальної програми представлявся проект «Інтегрована дозвільна система в Україні», який здійснювали швецькі юристи у співпраці з Швецькою агенцією з охорони природи та Міністерством екології та природних ресурсів України. Результатом проекту стала розроблена спеціально для України модель дозвільної системи у сфері охорони довкілля. Така модель значно оптимізує усі процеси отримання дозволів, забезпечує належний рівень контролю за діяльністю, яка може мати негативний вплив на довкілля, і відповідає європейським стандартам екологічної безпеки. Дуже важливо, щоб результати цього проекту отримали своє практичне втілення в Україні.
Учасниками навчальної програми є двоє представників МБО «Екологія-Право-Людина» і одним з результатів навчання планується реалізація інформаційної кампанії з поширення результатів проекту «Інтегрована дозвільна система в Україні», щоб напрацювання проекту донести до тих, від кого залежить їхня реалізація, і до громадськості, яка може створити додатковий стимул для такої реалізації.
