СОР 24: на що готова Україна?

Щороку у світі проводиться Конференція ООН з питань зміни клімату (COP, Конференція) – міжнародний глобальний захід, присвячений переговорним процесам з формування світової кліматичної політики. Цьогорічна СОР 24¹ проходить з 3 по 14 грудня у Польщі, яка уже приймала Конференцію у 2008 (Познань) та 2013 (Варшава) роках.

Основною метою COP 24 є прийняття книги правил (rulebook), яка включатиме керівні принципи та положення про порядок впровадження Паризької угоди її Сторонами.

Традиційно у Конференції беруть участь не лише представники офіційних делегацій держав, але й неурядових організацій, активістів, ЗМІ. У COP 24 беруть також участь і представники ЕПЛ у якості спостерігачів від громадськості, які готові поділитися з Вами інформацією про переговорні процеси та передати атмосферу заходу.

Місце проведення СОР 24

Досить часто СОР проводиться у містах, які розвиваються за рахунок промисловості та видобування викопних видів палива. COP24 не стала виключенням – вона відбувається в центрі вугільної і металургійної промисловостей Польщі – у м. Катовіце.

Як і минулого року, територія COP поділена на дві частини: одна призначена для переговорних процесів та заходів офіційних делегацій країн і розташована у Міжнародному конгрес-центрі Катовіце, інша, Climate Hub COP24, розташована навпроти у приміщенні «Королівство» і призначена для проведення різноманітних обговорень, заходів неурядових організацій, прес-конференцій, пов’язаних із проведенням СОР тощо. До Міжнародного конгрес-центру мають доступ учасники, офіційно номіновані Секретаріатом Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату, натомість у заходах Climate Hub COP24, організованого Greenpeace, можуть взяти участь усі бажаючі.

Приміщення Міжнародного конгрес-центру поділене на декілька секторів, які містять кімнати для проведення заходів та переговорів, зручний комп’ютерний центр, офіси делегацій, зону харчування, і навіть місця для медитації та 26-хвилинного сну.

Україна і СОР 24

Україну на кліматичній конференцій представила делегація, уповноважена Президентом України на участь у переговорах і прийняття рішень². Серед них – представники Мінприроди, Міненергетики, народні депутати, позаштатні радники, експерти тощо.

Директиви делегації, які визначають позицію нашої країни, до останнього не були відомі громадськості, адже затверджені Президентом під грифом для службового користування. І лише сьогодні Міністр екології та природних ресурсів України, Остап Семерак, під час Сегменту високого рівня її офіційно озвучив³.

Так, Міністр подякував за теплий прийом та бездоганну організацію Конференції, нічого не згадавши за перешкоди доступу представників громадських організацій України для участі у ній. А саме, частині українських активістів не дозволили перетнути кордон Польщі через ніби то «загрозу національній безпеці Польщі», а двох українців було затримано⁴.

Зі слів Міністра, всі країни повинні вживати негайних заходів до скорочення викидів парникових газів, а Україна є лідером у такому скороченні. Однак, слід зазначити, що Міністр повинен враховувати той факт, що скорочення викидів відбулось здебільшого через спад економіки та закриття великої кількості промислових підприємств.

Остап Семерак також наголосив, що Україна розпочала процес перегляду національного визначеного внеску (NDC) з метою досягнення Україною найбільш високих можливих цілей у обмеженні викидів парникових газів.

Важливим є те, що Міністр закликав Сторони та Секретаріат відстоювати чітку позицію щодо Криму та не підтримувати жодні зміни статусу АРК і міста Севастополь. Зокрема, Україна виступила проти включення інформації, наданої Російською Федерацією про викиди і абсорбцію парникових газів на території Криму, до інтегрованого загального звіту країн перед Секретаріатом ООН⁵.

Одним із досягнень, за словами Міністра екології та природних ресурсів України, є ухвалення Стратегії низьковуглецевого розвитку до 2050 року. Зауважимо, що вказана Стратегія не затверджена жодним нормативно-правовим актом, а тому немає обов’язкової юридичної сили⁶.