Минулого тижня відвідали Бучу і передали те, що є в тому числі з нагальних потреб для мешканців, які вижили у тому пеклі.
Власне ця маленька історія з думкою про мешканців мальовничого містечка під Києвом почалася біля двох тижнів тому. Обговорюючи нагальні довкіллєві питання із заступником міністра Міндовкілля, перейшли на обмін думками, емоціями про те, яка жахлива доля спіткала мирних жителів міст, містечок, сіл, селищ по всій країні. Під час обміну вже історіями з волонтерського життя, з’ясувалося, що мешканцям Бучі непогано би було привезти газові балони для приготування їжі. Завдання ніби і зрозуміле та на перший погляд нескладне. Але виявилося, що з 2014 року газові балони систематично постачалися волонтерами на фронт. Тож вживаних знайти практично неможливо. Втім слово «неможливо» тільки надихає чи не кожного, хто займається волонтерством. І наша невеличка команда не стала винятком. Одні шукали вживані балони, інші пройшли десятки сайтів з туристичним спорядженням і зрештою знайшли і нові балони, які туристи у мирному житті можуть використовувати під час походів. 17 штук таких нам люб’язно погодився не продати, а віддати безоплатно Верховський Роман, який є власником “СТІЛТРАК 2020”. Дякуємо, пане Романе, за те, що повірили нам, за солідарність і співчуття.
Дякуємо Мирославі Хомечко, Ірині Дзьобі, Миколі Мотилю, Оксані Кончак та Марини Якушевій,які зробили неможливе і знайшла біля декількох десятків вживаних балонів. Дякуємо Державній екологічній інспекції у Львівській області, яка допомогла доправити балони та гуманітарну допомогу до мешканців Бучі. Гуртом і ворога легше бити, і постраждалим допомагати.
