Міжамериканський суд з прав людини, виніс рішення проти Гватемали у знаковій справі щодо прав корінного населення та захисту довкілля. Згідно із рішенням, Гватемала порушила права корінного населення, дозволивши діяльність величезної нікелевої шахти на землі племен.
• Міжамериканський суд з прав людини вирішив, що Гватемала має нести відповідальність за відсутність колективної власності, за відсутність попередніх консультацій щодо гірничої діяльності, за акти насильства та за шкоду нанесену корінному населенню.
Міжамериканський суд з прав людини визнав державу Гватемала міжнародно відповідальною за порушення прав на визнання юридичної особи, особистої цілісності, доступу до інформації, власності та прав на судовий захист. У свою чергу, він визначив, що відсутність відповідних актів визнання колективної власності та попередніх консультацій щодо гірничодобувної діяльності були пов’язані із недоліками національного законодавства.
Деталі:
Громади озера Ізабель в Ель-Есторі мали міцний духовний зв’язок із своєю землею, вважаючи її священним простором, а не ресурсом, який можна використовувати. З 1978 року було створено Комітет покращення, щоб захистити землю та ресурси громади. Громада пов’язана із державою через Раду розвитку громади (COCODE), організацією, яка регулюється державними правилами Гватемали. У 1974 році громада розпочала процес отримання права власності перед Національним інститутом аграрної трансформації (INTA), який у 1985 році видав тимчасове право власності на землю 64 фермерам.
Громада звернулася до Земельного фонду (FONTIERRAS) у 2002 році, який замінив INTА – надати акт про передачу права власності. Однак громаду повідомили, що фоліант Генерального реєстру власності на Лот 9 був втрачений. Незважаючи на спроби громади, процедури заміни фоліанту були безуспішними. У 2011 році Конституційний суд наказав FONTIERRAS замінити фоліант, але дії не були ефективними.
14 грудня 2004 року Міністерство енергетики та шахт надало ліцензію на розвідку корисних копалин компанії “EXMIBAL”, яка пізніше була передана Гватемальській нікелевій компанії. У 2006 році було отримано ліцензію на експлуатацію. У червні 2020 року Конституційний суд наказав провести попередні консультації. Протягом 2021 року було проведено процес консультацій із громадами корінного населення за участю Ради корінних громад. Незважаючи на спротив, було підписано угоду про продовження гірничого проєкту.
З іншого боку, у період із 2006 по 2019 роки на рівні громади виникали різноманітні ситуації, які можна було кваліфікувати як акти агресії та насильства, зокрема посягання на життя, переслідування та погрози членам громади. У своєму рішенні Суд встановив, що право власності надане особам, не відповідає належним чином праву колективної власності громади. Суд також вказав на недоліки у делімітації та демаркації, а також на відсутність законодавчої бази, яка належним чином підтримує це право. Стосовно попередніх консультацій щодо гірничодобувної діяльності, Суд дійшов висновку, що вони не були проведені належним чином, через відсутність поваги до звичаїв. Міжамериканський суд з прав людини підкреслив важливість рішення Конституційного суду від 2020 року. Зрештою, Суд вирішив, що невизнання колективної власності та гірнича діяльність вплинула на життя громади та це було пов’язане із різними актами насильства та переслідуванням. Суд поклав на Гватемалу відповідальність за порушення права на моральну недоторканність. Суд зобов’язав державу вжити різноманітних заходів щодо відшкодування.
Отже, це знакове рішення знаменує собою монументальний крок у боротьбі за права корінного населення на землю, яка супроводжувалась довгою, запеклою судовою боротьбою.
Висновок:
Це дійсно вражаючий історичний момент у боротьбі за права корінного населення та захисту довкілля. Вирок Міжамериканського суду з прав людини є визнанням прав громади озера Ізабель в Ель-Есторі та важливим сигналом для інших подібних справ у світі.
Дуже часто вирішення судових справ вимагає тривалої та наполегливої роботи. Якщо вже вирішено важливі питання щодо припинення видобутку корисних копалин та надання прав на землю, наступним кроком буде впровадження цих рішень та переконання уряду в їхньому виконанні.
Реалізація рішень суду може виявитися викликом, оскільки вимагає активної участі громади, адвокатів та підтримки міжнародних спільнот. Створення фонду розвитку є ще одним кроком у забезпеченні сталого розвитку громади та відшкодуванні можливих шкідливих наслідків видобутку.
Список використаних джерел:
https://www.empireadvance.ca/indigenous/international-court-rules-against-guatemala-in-a-landmark-indigenous-and-environmental-rights-case-7988008
https://www.corteidh.or.cr/docs/comunicados/cp_96_2023.pdf
https://jurisprudencia.corteidh.or.cr/serie-c/sentencia/953774887
