На сьогодні проблема утилізації відходів тваринництва, птахівництва постає дуже гостро, адже щорічне зростання обсягів виробництва продукції призводить до збільшення обсягів утворення відходів тваринництва. Відсутність належного поводження з такими відходами, розкладання решток тварин може нести епідеміологічну, токсикологічну загрозу, призводити до зараження та забруднення ґрунтів, ґрунтових вод. Забруднена вода в свою чергу служить фактором передачі збудників багатьох інфекційних захворювань.
Три категорії
Відповідно до Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною» побічними продуктами тваринного походження, не призначеними для споживання людиною вважаються туші або частина туш забитих, загиблих тварин, сировина та продукти тваринного походження, що не призначені або визнані непридатними для споживання людиною.
Відповідно до Розділу 3 Закону усі побічні продукти тваринного походження класифікують за трьома категоріями, в залежності від ступеня ризику для здоров’я людини та тварини, причин загибелі, наявності захворювань та відповідно визначені можливі способи поводження з кожною категорією таких продуктів.
До прикладу, побічні продукти І категорії підлягають виключно видаленню, продукти ІІ категорії – можуть бути використані для виробництва органічних добрив, компостовані або перетворені на біогаз, використані в якості палива для спалення, тощо. Що стосується ІІІ категорії, то відповідно до Ст. 16 Закону такі продукти можуть бути оброблені шляхом стерилізації під тиском або іншими рівноцінними методами і використані для виробництва кормів тваринного походження.
Кейс ТОВ «Робокан»
Один із комплексів з утилізації тваринних відходів із подальшим виготовленням м’ясо-кістного борошна і тваринних кормів планують запустити у місті Кам’янське на промисловому майданчику ТОВ «Рокобан». Комплекс призначений для перероблення тваринних відходів шляхом варки, стерилізації та зневоднення нехарчової білкової сировини й конфіскатів.
Відходи після їх розподілу по видах і фракціях утилізуватимуться таким чином: органічні тваринні відходи – направляють в котли утилізатори для виробництва сухих тваринних кормів. Кістки та великі тваринні відходи попередньо направляються на дробарку, а потім потрапляють в котли утилізатори. Дрібні тваринні відходи безпосередньо направляються в котли утилізатори.
Для зберігання біологічних відходів в теплий період року передбачається облаштування рефрижераторів, де відбуватиметься їх зберігання при температурі мінус 18°С. Отримана продукція у вигляді муки фасується у біг-беги вагою до 400 кг через герметичні замки.
Градуси Цельсія
Згідно з Регламентом ЄС №1069/2009 Європейського парламенту та ради «Про встановлення медичних правил щодо побічних продуктів тваринного походження та похідних продуктів, не призначених для споживання людиною», переробка побічних продуктів тваринного походження «стерилізація під тиском» повинна здійснюватись при температурі не менше 133° C протягом 20 хвилин без перерви при абсолютному тиску не менше 3 барів та розмір частинок відходів повинен становити не більше 50 мм. Що стосується технологічного процесу утилізації відходів тваринництва ТОВ «Рокобан», то у Додатку Г звіту з оцінки впливу на довкілля (Технічний паспорт комплексу з виробництва сухих тваринних кормів) вказано, що максимальна температура стерилізації сировини становитиме 118-122° C, що не відповідає вимогам Регламенту ЄС №1069/2009.
Лише при технологічній схемі Д, коли буде завантажуватися рого-копитна сировина, температура буде досягати 129-143° С. Недотримання чітких вимог температури і тиску під час утилізації можуть спричинити до порушення денатурації білків, включаючи пріонів (інфекційні патогени), які можуть викликати губчасту енцефалопатію (ураження головного мозку з порушенням його функцій). Проте у висновку з ОВД від 1.10.2020 року вказано, що сировина буде зазнавати дії високих температур (до 140 С).
Обережно, пара і газ!
Робота обладнання з утилізації тваринних відходів та виробництва тваринних кормів супроводжується утворенням викидів забруднюючих речовин в атмосферу, таких як: водяна пара, двоокис вуглецю, двоокис азоту, пил органічний та метилмеркаптан, про утворення якого не має згадки ні у звіті з ОВД, ні у висновку з ОВД. Метилмеркаптан безбарвний токсичний газ з сильним неприємним запахом, який утворюється внаслідок розкладання білків, гнитті тваринних решток. Максимальна разова доза ГДК для атмосферного повітря населених місць становить 0,006 мг/м3.
Навіть при невеликих концентраціях цей газ може викликати нудоту та головний біль, а при високих – негативно впливає на центральну нервову систему. Відповідно ТОВ «Рокобан» в системі очистки викидів не передбачило дезодорацію такої органічної речовини як метилмеркаптан (дезодорація проводиться шляхом озонування). Також утворення великої кількості метилмеркаптану можливе внаслідок недотримання технологічного процесу утилізації тваринних відходів.
Контроль – понад усе
У Законі України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», що регулює відносини у сфері забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя, передбачено відповідні права і обов’язки державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян, визначається порядок організації державної санітарно-епідеміологічної служби та проведення санітарно-епідеміологічного контролю в Україні.
Закон визначає, що підприємства, установи і організації зобов’язані забезпечити контроль за безпекою використання (зберігання, транспортування і т.д.) небезпечних для здоров’я речовин та матеріалів, що утворюються в результаті їх діяльності, викидів, відходів.
Про що забули в ТОВ «Робокан»?
Відповідно до цього Закону, ТОВ «Рокобан» для здійснення діяльності з утилізації тваринних відходів та виробництва тваринних кормів необхідно:
отримати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи на об’єкті поводження з відходами, а саме для комплексу з виробництва сухих тваринних кормів;
впровадити санітарно-гігієнічні вимоги до продукції, виробленої з відходів та видати гігієнічні сертифікати для цих продуктів;
провести методичне забезпечення і здійснення контролю в процесі ідентифікації рівня шкідливості відходів.
У звіті з ОВД про наявність таких документів немає згадки.
Побічні відходи – джерело ризику
У Європі система поводження з тваринними відходами та використання продуктів їх утилізації для тваринних кормів визначається Регламентом ЄС №1069/2009, у якому чітко зазначено, що побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною, є потенційним джерелом ризику для здоров’я населення та тварин.
Минулі кризи, пов’язані з спалахами ящуру, розповсюдження трансмісивних губчастих енцефалопатій, таких як губчаста енцефалопатія великої рогатої худоби, та поява діоксинів у кормі показали наслідки неправильного використання деяких побічних продуктів тваринного походження, адже раніше м’ясо-кісткове борошно слугувало кормом для сільськогосподарських тварин.
З міркувань безпеки в Європі для більшості матеріалів, перероблених з тваринних відходів, ще з 1990 року застосовуються суворі обмеження щодо їх використання в кормах для сільськогосподарських тварин. В основному такий корм використовується для домашніх тварин для збагачення корму білком.
Регламент (ЄС) № 1774/2002 запровадив класифікацію побічних продуктів тваринного походження на три категорії відповідно до ступеня ризику. Відповідно до цього Регламенту до кормового ланцюга можуть потрапляти лише побічні тваринні відходи 3 категорії, які пройшли ветеринарний огляд (тобто побічні продукти, отримані від здорових тварин) та можуть використовуватися для виробництва кормів після відповідної переробки на ліцензованих підприємствах. Регламентом також визначено перелік тварин, для яких можна використовувати корм, отриманий способом утилізації побічних тваринних відходів.
«Яка розумная тому альтернатива?»
Чи є альтернатива використанню м’ясо-кісткового борошна? М’ясо-кісткове борошно широко використовується в США, як недорогий тваринний білок у кормі собак та котів.
У Європі борошно застосовується, як природне паливо для генерації енергії, в цементних печах та розглядається, як заміна вугілля, адже містить близько двох третіх його енергетичної цінності. Великобританія, зокрема, широко використовує м’ясо-кісткове борошно для виробництва відновлюваної електроенергії.
Відповідно до Закону України «Про побічні продукти тваринного походження, не призначені для споживання людиною», побічні продукти ІІІ категорії, крім утилізації для виробництва тваринних кормів можна переробляти відповідно до технологій, необхідних для виробництва продукції, на органічні добрива, компостувати або перетворювати на біогаз, обробляти шляхом стерилізації під тиском або іншими рівноцінними методами та використовувати для фармацевтичного, хірургічного, промислового або сільськогосподарського виробництва.
Тому, у випадку із ТОВ «Рокобан», останньому необхідно отримати висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи для комплексу з виробництва сухих тваринних кормів, дотриматися санітарно-гігієнічних вимог до продукції, виробленої з відходів та гігієнічних сертифікатів. Відповідно, якість продукції, що планується перероблятися з тваринних відходів та безпека її використання у тваринних кормах, ще не оцінена відповідними органами.
Токсичний метилмеркаптан
Окрім того, процес утилізації тваринних відходів може спричинити утворення викидів метилмеркаптану – токсичного газу із сильним неприємним запахом, який не згадується у звіті з ОВД та висновку з ОВД.
Невідомо також, чи належно буде здійснюватись контроль за відокремленням під час збирання, транспортування, зберігання та перероблення відходів різних категорій таких відходів тваринного походження, щоб унеможливити утилізацію відходів І та ІІ категорії, які відповідно до Закону не повинні потрапляти до кормового ланцюга, адже можуть провокувати інфекційні тваринні захворювання та становити небезпеку для населення.
Сподівання на екосвідомість утилізаторів
За систематичної бездіяльності та неефективності державних контролюючих органів в сфері ветеринарної безпеки, санітарно-епідеміологічного благополуччя, можемо лише сподіватися на екологічну свідомість та обізнаність працівників та керівництва ТОВ «Рокобан».
Консультацію підготувала експерт ЕПЛ Соломія Романів,
Тел. 032 2257682.
Публікацію підготовлено в рамках проєкту «Зміцнення екологічної демократії в Україні», за фінансової підтримки Фонду демократії ООН (ФДООН).
