Знищення дикої природи можна порівняти зі знищенням витворів Леонардо да Вінчі. Не знаючи їх застосування та цінності – зламати, роз’їздити колесами джипів, вирубати, залити бетоном. Така загроза досі висить над Свидовецьким гірським хребтом – створення надпотужної “нової рекреаційної локації для змістовного сімейного відпочинку – туристичного комплексу „Свидовець” із мережею підвісних пасажирських канатних доріг, лижних трас, готельною інфраструктурою” (http://eia.menr.gov.ua/places/view/288), яка займе долину річки Чорна тиса та схили Свидовця. Цей проект має складний довгостроковий характер впливів на всі компоненти природи, в масштабах, більших, ніж зазначена в проектній документації площа туристичного комплексу. За підготованими лижними трасами, підйомниками, дорогами, ресторанами, котеджами, басейнами, готелями на 22 тисячі відпочиваючих стоїть вирубування лісів, забір води, знищення рослинного і тваринного світу, застосування важкої техніки, асфальтування доріг, проведення каналізації та інші «блага».
Унікальні ландшафти, тисячолітня історія, одна з найбільш збережених територій в Українських Карпатах, витоки та верхів’я басейну транскордонної річки Чорної Тиси, льодовиковий рельєф та реліктові озерні улоговини, старовікові ліси, рослини і тварини рідкісних видів, потужний полігон для наукових досліджень тектонічної структури, геологічної будови, рельєфу, гідрографії, грунтів, біорізноманіття, клімату та ландшафтів вцілому. Це лише частина багатогранності цього дивовижного куточку дикої природи, який має бути захищений та збережений.
Ми відкриваємо галерею витворами мистецтва Природи – льодовиковими озерами.
Свидовецький хребет з його відрогами має різноманітні форми рельєфу. Одна з них – кари [від нім. Kar – глечик, жолоб] – форма рельефа, природна чашоподібна заглибина у приповерхневій частині гір. Має круті задні і бокові стінки, полого-увігнуте дно, зайняте, як правило, льодовиком. Деякі кари вміщують накопичення фірну, інші – сезонні накопичення снігу. При відступанні льодовиків дно карів заповнене водою – в результаті формуються високогірні озера. Біля зовнішнього краю кар має невисокий поріг (ригель). Часто від кара донизу простягається улоговина ерозійного походження, якою навесні стікають талі води або тече струмок. Розміри карів в середньому: ширина 1-2 км при висоті задньої стінки близько 300 м. Але деякі кари досягають ширини 16 км при висоті задньої стінки до 3 км (на горі Маунт-Лістер, Антарктика) (джерело https://geodictionary.com.ua/node/4655).
На Свидовецькому масиві в карових улоговинах розташовано 9 озер: Герешаска, Апшинець, Малий Апшинець, Ворожеска, Мала Ворожеска, Озеро Євгенії, Озеро Косівське. Вони живляться за рахунок танення сніжників, атмосферних опадів та підземних вод. Сніжники в карах можуть затримуватися до серпня місяця. Озера Ворожеське та Герешаска мають заповідний статус гідрологічних пам’яток природи місцевого значення.
Озеро Ворожеска
Озеро Ворожеска
Озеро Герешаска
Озеро Герешаска
Заболочена місцевість нижче озера Герешаска
Апшинецькі озера
Проектована діяльність зі зведення гірськолижного курорту «Свидовець» є неприпустимою на цій території, вона може завдати значної шкоди та знищити природні комплекси Свидовецького масиву та його льодовикових озер.
Україна є стороною Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, Угоди з охорони річки Тиса та її приток, має зобов’язання перед Водним Форумом з питань захисту від паводків в басейні р. Тиси, за якими вона зобов’язана охороняти природні комплекси Українських Карпат та річки Чорна Тиса.
Свидовецький хребет має бути збереженим. Вкрай важливими рішеннями з розвитку цієї території є створення національного природного парку “Свидовецький”, розширення Карпатського біосферного заповідника, створення ландшафтного заказника загальнодержавного значення “Центральний Свидовець”, обґрунтування створення якого подане науковцями до Закарпатської ОДА.
За детальною інформацією прошу звертатися:
Катерина Полянська, еколог МБО «Екологія-Право-Людина»
тел. 032 2257682
k.polyanska@epl.org.ua
Фото автора.
