1 жовтня 2026 року у Львові відбувся форум ReThink Waste 2026, присвячений сучасним підходам до управління відходами в Україні, який об’єднав представників органів влади, громад, бізнесу, громадського сектору та міжнародних партнерів.
Учасники обговорили, як сьогодні працює система планування в Україні, перші результати розроблення місцевих планів управління відходами у 2025–2026 роках та проблеми, які виникають під час реалізації Національного і регіональних планів. Станом на вересень затверджені Регіональні плани мають 14 областей, громади яких вже розробляють свої місцеві плани та проходять процедуру СЕО. Окрему увагу приділили тому, наскільки стратегічні документи відповідають реальним можливостям та бажанням територіальних громад їх втілювати, та яким чином міжнародна підтримка може допомогти в практичній реалізації місцевих планів управління відходами. Спікери презентували технології, які вже застосовуються у Європі, та ділилися досвідом іноземних компаній щодо будівництва і запуску підприємств у сфері переробки відходів.
Окрема панель форуму була присвячена будівництву сміттєпереробних заводів і сортувальних комплексів в Україні від залучення приватних інвестицій до реалізації муніципальних проєктів. Про сучасні технології, які використовують на сміттєпереробних підприємствах у Європі, розповів Януш Кшешевський, голова правління польської компанії TERRALINE. Зокрема, він представив європейський досвід, розповів про потужності сучасних заводів та орієнтовну вартість їхнього будівництва, що іноді сягає сотні мільйонів євро. Український практичний досвід представив Сергій Степанчук, співзасновник ТОВ «Крамар Еко». Він розповів про будівництво та введення в експлуатацію сміттєсортувального комплексу, його подальше операційне управління, тарифну політику та економічну доцільність інвестицій у таку інфраструктуру. Також обговорювали досвід будівництва й експлуатації сміттєпереробного заводу в Житомирі. Окремо розглядалася концепція економіки замкненого циклу — від сортування відходів до їхнього повторного використання як ресурсу. Зокрема учасники наголосили, що будівництво сміттєпереробних заводів не має сенсу без запровадження роздільного збору побутових відходів та забезпечення певного об’єму відходів. Також при обговоренні досвіду функцоінування сміттєспалювального заводу в м.Каунас учасники звернули увагу на вартість таких об’єктів, а також залучення держави в інвестування будівнцитва таких заводів, а також потенційну рентабельність сміттєспалювання лише для міст з чисельністю населення від 1 млн. мешканців і більше.
Ще одна панельна дискусія була присвячена полігонам і стихійним звалищам — з фокусом на переході від кризового реагування до системного управління. Модератором панелі став народний депутат України, голова комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики Олег Бондаренко. Практичним досвідом поділився Іван Підопригора, заступник директора Хмельницького комунального підприємства «Спецкомунтранс» та керівник Офісу «Розумне Довкілля. Хмельницький». Про досвід столиці розповів Андрій Грущинський, голова правління ПрАТ «Київспецтранс». Обидва виступи стосувалися представлення позитивного досвіду управління полігонами та їх подальшої рекультивації.
Дискусія показала, що питання полігонів сьогодні охоплює не лише проблему безпечного захоронення відходів, але насамперед пов’язане з модернізацією інфраструктури, екологічною безпекою, ефективним управлінням та пошуком можливостей для залучення інвестицій.
Паралельно учасники форуму обговорили одну з особливо актуальних для України тем — управління відходами руйнувань, які утворюються внаслідок війни. Експертна дискусія була присвячена практичним рішенням для відбудови країни та тому, як досвід окремих громад можна масштабувати на національному рівні.
Свої напрацювання представили Харківська та Волочиська територіальні громади. Про досвід Харкова розповіла Іванна Назаренко, начальниця відділу управління проєктами розвитку, комунікацій та міжнародного співробітництва КП «МКПВ» Харківської міської ради. Вона поділилася практичними викликами, з якими стикається місто, та результатами управління відходами руйнувань в прифронтовому місті Харків. Досвідом Волочиської громади поділився Михайло Ром, начальник відділу цифрової трансформації Волочиської міської ради. Його виступ був присвячений досвіду громади та можливостям використання напрацювань місцевого рівня для формування ширших підходів у сфері управління відходами руйнувань.
Ключовою ідеєю дискусії стало питання, як перетворити локальний досвід громад на рішення, які можна масштабувати на національному рівні. Адже після завершення бойових дій Україна матиме справу з величезними обсягами відходів руйнувань, а отже вже сьогодні необхідно напрацьовувати зрозумілі правила, технології та механізми їхнього збору, сортування, переробки й повторного використання.
Також у межах форуму порушили питання небезпечних відходів та рішень, які вже застосовуються на практиці або потребують впровадження в Україні. Зокрема учасники відмітили, що в Україні немає належного контролю за діяльністю підприємств, які мають ліцензію на управління небезпечними відходами. На ринку є ліцензіати, які отримали ліцензії, не маючи належних технологій та устаткування на управління небезпечними відходами, що створює недобросовісну конкуренцію та потребує якнайшвидшого вирішення та реагування державних органів.
Ще два блоки форуму були присвячені міжнародному фінансуванню та можливостям перетворення відходів на ресурс. Учасники обговорили, які моделі фінансування можуть працювати в Україні — від грантової підтримки до реалізації конкретних інфраструктурних проєктів.
ReThink Waste 2026 показав, що розмова про відходи в Україні поступово виходить за межі питання їхнього вивезення та захоронення. Станом на зараз ведуться дискусії про створення сучасної інфраструктури, залучення інвестицій, використання відходів як ресурсу, енергетичну стійкість і співпрацю між громадами та навіть реалізуються пілотні проєкти в окремих громадах. Наступним кроком має стати перетворення таких дискусій на конкретні проєкти, які працюватимуть у громадах по всій Україні.
