Україна зайняла 87-у позицію у рейтингу розвитку електронного урядування ООН за 2014 рік
http://unpan3.un.org/egovkb/Portals/egovkb/Documents/un/2014-Survey/E-Gov_Complete_Survey-2014.pdf#page=223 (6,1 Мб). нас випередили Монголія, Єгипет та Шрі-Ланка.
У порівнянні із ідентичним рейтингом 2012 року Україна опустилася на 19 позицій
Звичайно, на ситуацію у 2014-у році мали значний вплив “папереднікі”, однак і на даний час відчутних змін у цій сфері не спостерігається.
У сфері охорони навколишнього середовища особливо турбує відсутність в українському сегменті Інтернету якісних джерел інформації природоохоронного напрямку, насамперед у частині локального моніторингу (якщо такий ще існує) та негативного впливу підприємств на довкілля (дозволи та звіти) — ці питання найбільше цікавлять пересічного українця.
Ось приклади відповідних урядових онлайн-ресурсів США та Швеції:
http://www.epa.gov/myenv/myenview2.html?ve=10,42.35866,-71.05674&pSearch=Boston,%20MA
http://utslappisiffror.naturvardsverket.se/en/Search-in-map/
Для порівняння радимо переглянути функціональність славнозвісної “Системи моніторину – національного геопорталу” Міністерства екології та природних ресурсів України:
http://menr.gov.ua/index.php/geoportal.
В Україні тисячі чиновників на різних рівнях забезпечують функціонування дозвільної, звітної, моніторингової, інспекційної та інших систем у сфері охорони довкілля, однак реальна ефективність цієї роботи надзвичайно низька, у тому числі “завдяки” відсутності системного підходу до використання сучасних інформаційних технологій у цій сфері.
Чекатимемо, коли перемістимося у другу сотню рейтингу?
