6 вересня 2024 року уряд знову вніс зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2017 р. № 1010, зокрема до Критеріїв визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля. Відтепер, окрім усіх попередніх виключень, ОВД не підлягає планована діяльність суб’єктів господарювання, включених до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), відповідно до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2023 р. № 763.
Вочевидь, у активно воюючій країні є потреба обмежити доступ широкого загалу до інформації про місця, обсяги і технології виробництва боєприпасів. Вагомі аргументи і на користь того, аби для таких потреб тимчасово відмовитися і від ОВД вцілому. Разом з тим, те, яким чином уряд вводить обумовлені війною відступи від ОВД, викликає суттєві застереження. У зв’язку із численними змінами за останні три роки Критерії визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, змінилися до невпізнання. І, якщо раніше це були саме критерії, то тепер це більше нагадує перелік видів діяльності, як не підпадають під ОВД.
У контексті боєприпасів. Чинна редакція Закону України “Про оцінку впливу на довкілля” вимагає ОВД для планованої діяльності із виробництва боєприпасів (стаття 3). Критерії визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, з липня 2023 року говорять про те, що виробництво боєприпасів оцінці впливу на довкілля не підлягає. При цьому на відміну від інших видів діяльності, виключених зі сфери ОВД, цей пункт не містить жодних критеріїв. Ні відсилки до оборони держави, ні до часових обмежень, нічого.
Більше того, останніми змінами до Критеріїв зі сфери ОВД додатково виключили плановану діяльність суб’єктів господарювання, включених до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів), відповідно до Порядку реалізації експериментального проєкту щодо виробництва, закупівлі та постачання боєприпасів. Виходить, що уся планована діяльність таких суб’єктів господарювання, незалежно від того, чи стосується вона виробництва боєприпасів та чи виробляються ці боєприпаси для забезпечення оборони України, відтепер не підлягає ОВД. А це вже не вписується у міжнародні зобов’язання України, які містять дуже чіткі правила щодо відступів від ОВД та участі громадськості.
ЕПЛ вже не раз писала, що виключення з ОВД з початком і розвитком війни набирають все більших обертів. Найбільша, на нашу думку проблема у цій сфері полягає в тому, що після включення виду діяльності до переліку постанови № 1010 далі рішення проводити чи не проводити ОВД приймає суб’єкт господарювання. Наша ж позиція полягає в тому, що виключення з ОВД, можуть мати місце. Війна як раз і є тією обставиною, яка тимчасово може відсунути на другий план міркування прозорості та збереження довкілля. Разом з тим, приймати рішення про можливість застосування відступу (виключення) від ОВД щодо конкретного проєкту, на нашу думку, має не суб’єкт господарювання, а компетентний орган, керуючись при цьому затвердженими урядом критеріями.
На сьогодні ж, на жаль, виключення з ОВД вийшли з-під контролю Міндовкілля, і подальші наслідки такої ситуації можуть бути відчутними для довкілля не менше, ніж наслідки безпосередніх бойових дій. Ми закликаємо уряд переглянути свою позицію щодо застосування процедури ОВД в умовах війни, зокрема переглянути критерії визначення планованої діяльності, яка не підлягає оцінці впливу на довкілля, та запровадити процедуру за результатами якої компетентний природоохоронний орган, за зверненням суб’єкта господарювання, визначатиме проводити ОВД щодо конкретного проєкту чи не проводити.
