МБО «Екологія-Право-Людина» спільно з факультетом біології, географії та екології Херсонського державного університету провели «Літню школу зі збереження біологічного різноманіття на прикладі гірського масиву Свидовець», на території Ясінянської територіальної громади Рахівського району Закарпатської області з 17 по 22 червня 2024 року.
Було зроблено один ознайомчий вихід до пухівкових мезотрофних боліт, мохових приджерельних угруповань, верхового оліготрофного сфагнового болота; три робочі маршрути хребтом Свидовець на території, заплановані під зведення гірськолижного курорту, та один оглядовий маршрут до Карпатського біосферного заповідника до озера Івор. Зі студентами працювали науковці Іван Мойсієнко, Олександр Ходосовцев, Роман Кіш, Марина Захарова та Катерина Полянська.
Було пройдено більше 50 км, зроблено 3400 спостережень (спостереження доступні в додатку INaturalist в проекті «Біорізноманіття Свидовця», будуть ідентифіковані та внесені до міжнародної бази даних GBIF), відмічено координати місць зростання червонокнижних видів рослин (рододендрону Карпатського, шафрану Гейфеля, тирличевих, орхідних), ендеміків Карпат та регіонально-рідкісних видів, вивчалися первинні угруповання лохинників, вільхові криволісся (лелечі) біля вершин, які мають важливе грунтоутворююче, водозберігаюче та лавиностримуюче значення, однак заплановані під знищення. Один з маршрутів пролягав до заповідного гірського озера Герешаска, сніжники на Свидовецькому хребті, гору Стіг (1704 м), Крачуняска (1686 м), Великий Котел (1770 м), схили гори Ворожеска (1731 м).
Викладачі провели практичне заняття зі складання геоботанічного опису, зокрема на місці знищення місця зростання лишайника цетрарія ісландська – відомого як ісландський мох – який збирають на горі для продажу в промислових масштабах, зупинивши тим самим дії збирачів, які вже почали працювати на цій ділянці. Також обстежено сучасні антропогенні впливи на цю територію та зміни, викликані такими впливами в минулому.
Обговорено важливість функціонування гірських болотних екосистем, їх роль в накопиченні карбону, утриманні водних ресурсів, вплив змін клімату на гірські природні комплекси, надмірне споживання водних ресурсів великими комплексами відпочинку та гірськолижними курортами.
Учасники школи мали змогу побачити красу дикої природи Свидовця, його велич та різноманіття екосистем, вкрай важливе завдання надання цим територіям статусу природно-заповідного фонду Україну, запровадження природоохоронного менеджменту та моніторингу, значний потенціал для розвитку еко-туризму та традиційних промислів.
Дуже дякуємо всім учасникам школи за внесок в захист гірського масиву Свидовець!
___________
Свидовець – це один з найбільш масивних та підвищених гірських хребтів Українських Карпат. Вкритий альпійськими луками, пралісами на схилах, у рельєфі відомий своїми каровими долинами та озерами зі сніжниками. Одна з найцінніших природних територій, місце зростання червонокнижних видів рослин, прихисток для диких тварин, частина екомережі Карпатського регіону.
Однак вже 7 років триває боротьба з окремими представниками лісового та курортного бізнесу, в яких є зовсім інше бачення розвитку цієї території. Згідно з проєктом, оприлюдненим у Реєстрі оцінки впливу на довкілля, на території Свидовця планується спорудження 23 підйомників, облаштування 230 км лижних трас, будівництво 120 ресторанів, 60 готелів, 390 котеджів (житловою інфраструктурою передбачено розміщення 18 000 відпочивальників щоденно), спорудження 17 пунктів прокату спорядження, 10 торгових центрів, а також розважальних закладів, банків, 3 фітнес-центрів, медичних установ, 5 багатоповерхових парковок на 6000 автомобілів. Комплекс розрахований на прийом одночасно більше 22 000 осіб. Передбачено облаштування водосховищ, підпірних дамб на водозаборах, підпірних стінок по руслах малих річок та струмків, тощо.
Такий мегакурорт знищить цю територію та верхів’я долини річки Чорна Тиса, адже така кількість осіб більша ніж населення міста Рахова й потребує великої кількості інфраструктури та ресурсів. Така діяльність є неприпустимою.
