У 2022 році ініційовано місцевими жителями, з допомогою адвокатів ЕПЛ, черговий судовий процес, відповідачем у якому стала Держпродспоживслужба України. Жителі оскаржували в суді Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 31 травня 2022 року №12.2-18-4/4367, затверджений Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів, яким скорочено санітарно-захисну зону (СЗЗ) для свиноферми з 500 м. до 250 м. у всіх напрямках.
Підставою для звернення до суду стали численні порушення та «ляпи» ДПСС при винесенні даного висновку, неузгодженість із іншими дозвільними документами та порушення ДСНіП №173, що передбачають розміри СЗЗ та мінімальні відстані від виробничих споруд-джерел ризику для здоров’я населення.
Після тривалих судових баталій в суді першої інстанції, намагання суду з’ясувати законність рішення відповідача, витребування судом від сторін матеріалів Проекту обґрунтування скорочення СЗЗ свиноферми АПП Гряда, такий документ так і не було подано до суду ні відповідачем, ні третьою особою. Тому, 17 жовтня 2023 року суддя Львівського окружного адміністративного суду винесла рішення на користь місцевих жителів, що більше 4 років боряться із наслідками функціонування свиноферми АПП «Гряда» та скасувала Висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 31 травня 2022 року №12.2-18-4/4367, затверджений Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів.
Найбільше вразили «помилки» комісії з проведення санітарно-епідеміологічної експертизи при ДУ “Інститут громадського здоров`я сім. О. М. Марзєєва НАМН України”, які у Протоколі Державної санітарно-епідеміологічної експертизи №171 від 23.02.2022р. на сторінці 6 вказали: Відповідно до додатку №15 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених Наказом МОЗ від 16.06.1996р. №173, нормативна санітарно-захисна зона для закритих гноєсховищ та свиноферм потужністю до 12000 голів свиней на рік становить 250 м, що у даному випадку дотримується, фактична відстань становить 450м.
Проте детальний аналіз Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів №173 свідчить про декілька критично важливих помилок в цитуванні цих правил, які допустила Комісія:
1) нормативна санітарно-захисна зона для свиноферм встановлена в додатку №5, а не додатку №15!
2) додаток №15 встановлює мінімальні відстані від системи вилучення, обробки, зберігання, знезараження та утилізації гною до тваринницьких, птахівничих приміщень та житлової забудови, а не розмір санітарно-захисної зони.
3) нормативна санітарно-захисна зона для свиноферм потужністю до 12000 голів свиней на рік становить 500м.(!), а не 250м. як зазначено в Протоколі. (додаток №5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів №173)
4) згідно Заяви директора свиноферми АПП Гряда до ДПСС для проведення санітарно-епідеміологічної експертизи, річний оборот свиней на свинофермі АПП Гряда складає 36 тис голів, а не 12 тис голів, тому нормативна СЗЗ має бути 2000м., яка в даному випадку не витримується! (додаток №5 до Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів №173)
Тобто виконавці санітарно-епідеміологічної експертизи не бачать відмінності між нормативно-санітарно-захисною зоною та мінімальними відстанями, між річним оборотом свиней та кількістю місць для одночасного утримання свиней на свинофермі, довільно тлумачать та перекручують Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів №173.
Звичайно, що відповідач та третя особа подали апеляційні скарги і справа надійшла до 8ААС на розгляд. Апеляційний суд змушений був заново розглядати дану справу, всі документи у справі, також виніс ухвалу про витребування від відповідача та третьої особи матеріалів Проекту обґрунтування скорочення СЗЗ свиноферми АПП Гряда, проте і в апеляційному суді цей документ не з’явився. Після чотирьох судових засідань, які тривали годинами, апеляційний суд все таки виніс рішення про залишення рішення суду першої інстанції в силі та відмову в задоволенні апеляційних скарг відповідача та третьої особи. З питань, які ставили судді позивачам, можна зробити висновки про основні труднощі при зверненні з екологічними спорами, з якими стикаються жителі.
Які труднощі та виклики виникають для позивачів у таких судових процесах:
Необхідність доведення суду права на звернення до суду та факту порушення прав чи інтересів позивача(ів) спірним рішенням суб’єкта владних повноважень (якщо це адміністративна справа) чи діями суб’єкта господарювання.
Труднощі в наданні суду результатів замірів, що свідчать про систематичне забруднення повітря, вод, грунтів чи перевищення ГДК чи ГДВ суб’єктами господарювання. Останні пару років такі заміри важко отримати безкоштовно від лабораторій при державних контролюючих органах (ДЕІ чи ДПСС) через мораторії на проведення перевірок державними контролюючими органами.
Труднощі в наданні суду актуальних актів перевірок забруднюючих суб’єктів господарювання з боку державних контролюючих органів (ДЕІ, ДПСС), та приписів, складених за їхніми результатами, які б свідчили про порушення вимог природоохоронного чи санітарного законодавства, а також неможливість отримання актів про повторні позапланові перевірки для перевірки виконання попередньо винесених приписів цих державних контролюючих органів. Знову ж таки через мораторій такі перевірки практично не проводяться.
Відсторонення органів місцевого самоврядування від конфліктів жителів із забруднювачами та невикористання своїх повноважень для врегулювання ситуації.
Фінансові ризики та витрати, пов’язані з оплатою судового збору та витрат протилежної сторони (крім витрат суб’єкта владних повноважень) у випадку програшу, фінансування проведення замірів приватними лабораторіями та отримання інших доказів для судового процесу.
Запорукою успішного судового процесу є наявність клієнтів-місцевих жителів, які не втрачають свого інтересу та залученності до судової справи, не бояться переслідування в різних формах за свою активність, адже часто таких активістів є зовсім небагато, і щодо кожного із наших клієнтів зафіксовані випадки залякування та тиску.
Тому, за свої екологічні права слід боротися і слід використовувати судові механізми, якими б вони складними і тривалими не були.
Ми очікуємо на повний текст рішення 8 ААС, і поширимо його також.
Більше про дану справу можна почитати тут:
https://epl.org.ua/announces/promizhna-sudova-peremoga-nad-svynaryamy/
Ознайомитися із даними датчику громадського моніторингу атмосферного повітря, що його встановили наші клієнти із с.Гряда на своєму будинку, можна тут: https://eco-city.org.ua/?zoom=6&lat=49.936030&lng=24.054095&station=1744&random=7340798
