Дотримання екологічних норм підприємствами важливе для збереження довкілля, захисту здоров’я населення та запобігання екологічним катастрофам. Це зменшує негативний вплив на природу, знижує ризик захворювань і сприяє стійкому розвитку, адже перевищення встановлених екологічних стандартів викидів забруднюючих речовин призводить до обґрунтованих вимог з боку екологічних інспекцій щодо відшкодування збитків.
Згідно із статтею 34 Закону України “Про охорону атмосферного повітря”, шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Тобто, шкода, завдана порушенням екологічного законодавства, підлягає повному відшкодуванню, а Методика розрахунку розміру відшкодування встановлюється Міндовкіллям.
Деталі:
Публічне акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), (https://reyestr.court.gov.ua/Review/118164515).
У позові підприємство просило:
Визнати відсутність права Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (правонаступником якої є Державна екологічна інспекція Придніпровського округу) на направлення претензії № 107-11/20 від 29.12.2020 про відшкодування шкоди довкіллю на суму 322 816,56 грн;
Стягнути з відповідача 322 816,56 грн, які, за словами позивача були безпідставно отримані на підставі зазначеної претензії.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень:
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023: cуд відмовив у задоволенні позову ПАТ “Запоріжсталь” до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу щодо визнання відсутності права та повернення безпідставно набутого майна (коштів).
Постанова Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2023: суд залишив без змін рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 у справі № 904/1942/23.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:
Публічне акціонерне товариство “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (надалі – Скаржник) подало касаційну скаргу до Верховного Суду. Скаржник просив скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 24.07.2023 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 07.11.2023 у справі № 904/1942/23.
Скаржник наводив такі доводи для задоволення скарги:
Скаржник стверджував, що судами першої та апеляційної інстанцій не були застосовані норми статей 94, 201, 1212 Цивільного кодексу України та статті 19 Конституції України. Натомість було помилково застосовано статтю 71 Кримінального процесуального кодексу України.
В оскаржуваних судових рішеннях не враховано, що спір стосується не дій чи рішень у рамках кримінального провадження, а питання про наявність у Державної екологічної інспекції права вимагати компенсацію шкоди. Скаржник зазначив, що добровільний, але помилковий платіж не дає відповідачу права на отримання таких коштів як відшкодування шкоди.
Скаржник вважав, що суди порушили ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, не дослідивши можливість проведення вимірювань та виставлення претензії органом, який не мав на це повноважень у Запорізькій області.
Також порушено ч. 3 ст. 86 ГПК України, оскільки суди не надали оцінки запереченням до протоколів огляду від 26.08.2020 та 27.08.2020 і не врахували мотиви, через які ці заперечення не були прийняті.
Скаржник вказував, що суди не застосували статті 4, 19, 20 ГПК України, залишивши поза увагою те, що претензія № 107-11/20 від 29.12.2020 була виставлена не у рамках кримінального провадження, а також не дослідили докази, на підставі яких виставлена претензія. Суд апеляційної інстанції також не дослідив обставини, які є предметом доказування у справі.
Державна екологічна інспекція Придніпровського округу подала відзив на касаційну скаргу, в якому заявила прохання відмовити у задоволенні касаційної скарги. Інші заяви та клопотання були відсутніми.
Розгляд касаційної скарги Верховним Судом:
Верховний Суд дійшов висновку, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення — без змін.
Були встановлені судами фактичні обставини справи:
Листом № 10/4-7/4301-19 року від 18.04.2019 Міністерство екології та природних ресурсів України повідомило, що ПАТ “Запоріжсталь” отримало дозвіл на викиди забруднюючих речовин у повітря. Дозвіл дійсний з 15.04.2019 по 15.04.2026.
19.08.2020 року Державною екологічною інспекцією України було видано доручення, за яким спеціалісти Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області проводили вимірювання викидів на території ПАТ “Запоріжсталь”. Це підтверджувалось протоколами огляду від 26.08.2020 року.
За результатами вимірювань 26-27.08.2020 року було зафіксовано перевищення дозволених обсягів викидів забруднюючих речовин. На підставі цього 29.12.2020 року ПАТ “Запоріжсталь” було виставлено претензію на суму 322 816,56 грн.
Варто зазначити, що суди попередніх інстанцій встановили, що предметом доказування є повноваження Державної екологічної інспекції на виставлення претензії ПАТ “Запоріжсталь”.
Згідно із правовою позицією Верховного Суду:
Верховний Суд погодився з висновком попередніх інстанцій, що працівники Державної екологічної інспекції діяли як спеціалісти у рамках досудового розслідування, що відповідає ст. 71 КПК України. Це дозволяло їм проводити вимірювання викидів на підприємстві.
Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища”, передбачає обов’язок підприємств відшкодовувати шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства, перевищення викидів є порушенням, яке підлягає компенсації.
Висновок Верховного Суду:
Верховний Суд встановив, що дії Державної екологічної інспекції відповідали законодавству, а працівники мали право проводити вимірювання та виставляти претензію ПАТ “Запоріжсталь”. Попередні судові рішення було ухвалено на підставі правильного застосування норм матеріального та процесуального права.
На підставі ст. 309 ГПК України Верховний Суд вирішив, що касаційну скаргу ПАТ “Запоріжсталь” слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області та постанову Центрального апеляційного господарського суду у справі № 904/1942/23 — без змін.
Тож, дотримання екологічних норм підприємствами є критично важливим для захисту довкілля та здоров’я населення, а також для запобігання правовим суперечкам, подібним до ситуації з ПАТ “Запоріжсталь”. У цій справі підприємство намагалося оскаржити дії Державної екологічної інспекції, яка вимагала відшкодування шкоди за перевищення нормативів викидів забруднюючих речовин, стверджуючи, що претензія була неправомірною. Проте Верховний Суд підтвердив правомірність дій інспекції, зазначивши, що працівники діяли у межах своїх повноважень і на підставі законодавства. У випадку іншого протилежного рішення суду, забруднювачі поставили б під сумнів всі суми збитків, сплачені ними за позовами чи претензіями органів Державної екологічної інспекції у минулому. І це було б дуже негативною тенденцією, адже відшкодування шкоди є чи не єдиним суттєвим фінансовим покаранням забруднювачів, оскільки розміри адміністративних штрафів згідно Кодексу про адміністративні правопорушення України мізерні. Також дуже часто порушники користуються дрібними процесуальнии порушеннями у діях працівників ДЕІ та скасовують у судовому порядку штрафи та приписи, претензії органів ДЕІ, що негативно відбивається на стані довкілля та авторитеті даного контролюючого органу.
