Учора відбулася зустріч Діалогової групи з питань відповідальності за події в Україні. Дії регіональних та міжнародних інституцій.
До складу діалогової групи входять представники Міжнародного кримінального суду, Офісу генеральної прокуратури України, науковці, експерти громадянського суспільства країн ЄС, Латинської Америки тощо.
Засідання діалогової групи було присвячено темі екологічних злочинів. За мету даного засідання організатори визначили обмін досвідом ключових зацікавлених сторін для спільного вироблення шляхів посилення співпраці між міжнародними та регіональними організаціями, національними органами влади та експертним середовищем громадянського суспільства, які працюють над вивченням впливу воєнних дій на довкілля.
Відповідно до загальної мети Діалогова група визначила такі цілі засідання:
• скорочення інформаційних прогалин між ключовими суб’єктами підзвітності щодо ініціатив, що зараз реалізуються для документування та розслідування екологічної шкоди в Україні;
• висвітлення позитивних прикладів для подальшого посилення координації між міжнародними, національними та громадськими екологічними організаціями в цій сфері роботи;
• визначення і підтримка спільних пріоритетів у роботі всіх учасників, щоб заохотити цілеспрямовані колективні зусилля у вирішенні проблеми екологічної шкоди в Україні.
Із вступними словами виступили співголови Діалогової групи з питань відповідальності за події в Україні – представник Офісу Генеральної прокуратури України Денис Лисенко і представник Офісу прокурора Міжнародного кримінального суду Джонатан Едгар, які власне і окреслили мету та цілі засідання Діалогової групи.
Далі доповідачі представили низку презентацій, щоб закласти основу для подальшого обговорення проблем екологічних злочинів в Україні.
Зокрема виступили представники Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду
Рейнхольд Галлметцер, адвокат та керівник політики Офісу прокурора МКС щодо вирішення проблеми екологічної шкоди через Римський статут, Алексіс Демірджян, Об’єднана команда Офісу прокурора в Україні, які в своєму виступі окреслити останні зміни в політичній базі Офісу прокурора щодо екологічних злочинів; підкреслити потенційну актуальність цього оновленого підходу до ситуації в Україні. Рейнхольд Галлметцер зокрема детально зупинився на результаті роботи коаліції науковців та представників екоспільнот, які розробили політику щодо реагування на шкоду довкіллю в рамках Римського статуту. уперше системно інтегрує екологічну шкоду в рамки міжнародного кримінального права. Хоча Римський статут МКС (далі – Статут) не встановлює окремого злочину екоциду, сам факт появи цього документа суттєво змінює те, як МКС і держави трактуватимуть злочини, що передбачені Римським статутом.
З детальним аналізом даної політики можна ознайомитися в нашій публікації на сайті ЕПЛ тут: https://epl.org.ua/wp-content/uploads/2025/12/ISTORYCHNYY-KROK-MKS-Polityka-2-2.pdf
Владислав Ігнатенко, прокурор, Спеціалізована екологічна прокуратура Генеральної прокуратури України, у своїй доповіді окреслив коло кримінальних проваджень за статтею 441 “Екоцид” і детально зосередився на справах підриву Каховської дамби та спроби підриву Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут». Пан Владислав у своїй доповіді назвав низку проблем у роботі СЕП. Це і слабка інституційна спроможність Державної екологічної інспекції, і відсутність системи моніторингу біорізноманіття, відсутність сучасних методик фіксації впливу воєнних дій на довкілля та обрахунку шкоди, завданої екосистемам та її частинам, відсутність систематичної співпраці між Офісом Генеральної прокуратури, Академією наук України, ДЕІ тощо.
У центрі уваги своєї доповіді виконавчий директор ЕПЛ Олена Кравченко поставила перспективи співпраці експертного середовища громадянського суспільства з Офісом Генерального прокурора України, Міжнародного реєістру збитків ДЕІ, ДСНС, Міноборони України у вивченні впливу воєнних дій на природу. Олена окреслила також мету діяльності організації впливу воєнних дій на природу:
1. Стати голос мовчазній жертви війни.
2. Перевірити інституційну та правову спроможність держави збирати факти, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки та оцінювати завдану шкоду.
3. Протестувати правову систему та виявити прогалини водночас і на національному, і на міжнародному рівнях.
Олена окреслила основні етапи діяльності з документування шкоди довкіллю і спільно з провідним науковим експертом ЕПЛ Катериною Полянською розбила роботу організації на три ключові етапи:
2014 – 2022 рр. — набуття експертного досвіду у сфері документування впливу збройного конфлікту на довкілля. Дослідження впливу збройного конфлікту на довкілля в окупованих районах Донецької та Луганської областей і в Автономній Республіці Крим.
Початок досліджень хімічного забруднення природних екосистем унаслідок бойових дій. Підготовка двох методичних посібників.Дослідження впливу збройного конфлікту на території та об’єкти природно-заповідного фонду України.
2022 р. — запуск системних досліджень впливу бойових дій на природні екосистеми України. Створення бази даних ЕПЛ щодо впливу війни на довкілля та налагодження системного збору інформації про шкоду довкіллю, завдану бойовими діями. Початок польових експедицій уздовж лінії фронту та на деокуповані території Київської, Чернігівської, Донецької, Харківської, Миколаївської та Херсонської областей.
2023 – 2025 рр. — продовження польових експедицій у Сумській, Херсонській, Одеській, Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій та Київській областях. Оцінка екологічних наслідків руйнування Каховської дамби, зокрема відбір проб донних відкладень із ложа колишнього водосховища.
Співпраця з провідними українськими лабораторіями для виявлення забруднювальних речовин у зразках ґрунту та матеріалах, пов’язаних із пошкодженою військовою технікою, згорілими об’єктами, розливами нафтопродуктів і залишками ракетного палива. Співпраця з національними природними парками «Кам’янська Січ», «Тузлівські лимани», «Святі Гори» та «Деснянсько-Старогутський», а також із Національним заповідником «Хортиця».
Картографування біотопів для визначення вихідного стану та оцінки завданої шкоди на території шести національних природних парків. Співпраця з місцевими громадами; розробка екологічних складових планів відновлення для п’яти громад та підготовка методичних рекомендацій.
2025–2026 роки — продовження оцінювання наслідків руйнування Каховської греблі та відновлення екосистем Великого Лугу. Дослідження впливу збройного конфлікту на прибережні та морські екосистеми, зокрема започаткування вивчення загиблих китоподібних. Удосконалення методик оцінювання забруднення ґрунтів і початок досліджень міграції забруднювальних речовин у рослинність. Поточна робота: розроблення екологічних принципів гуманітарного розмінування природних територій.
За ці роки проведено понад 40 польових експедицій у всіх природних зонах України — вздовж лінії фронту та на територіях, що постраждали від бойових дій, зібрано понад 1 тонну зразків ґрунту, уламків та вражаючих елементів для оцінки впливу збройного конфлікту на довкілля, проведена оцінка забруднення та інших наслідків, пов’язаних із
ракетними, бомбовими, мінними ударами, застосуванням касетних боєприпасів та іншими видами атак; знищенням і займанням військової техніки; розливами паливно-мастильних матеріалів; накопиченням уламків і відходів унаслідок руйнувань, проведена оцінка потенційних екологічних ризиків, пов’язаних із цими наслідками, розроблені рекомендації щодо усунення та мінімізації виявлених ризиків.
Протягом 2024 -2026 років ЕПЛ тестує і національну судову систему та ініціює судові процеси щодо стягнення компенсації за шкоду, завдану довкіллю. За цей час ЕПЛ ініціювала 4 судові справи з метою захисту суспільних інтересів та стягнення компенсації за шкоду, завдану довкіллю.
Відповідачем у цих справах виступає Міністерство закордонних справ Російської Федерації. Позивачами у господарських та цивільних позовах є ЕПЛ, національні природні парки, Державна екологічна інспекція. Судові процеси тривають.
Як результат системної роботи в напрямку вивчення впливу воєнних дій на довкілля виконавчий директор ЕПЛ відзначила започаткування співпраці з представниками Міжнародного реєстру збитків в Києві.
30 вересня 2026 року Реєстр було повністю відкрито для подання заяв за всіма 43 категоріями. Останніми для подання заяв було відкрито такі категорії:
B3.1 — Завдання шкоди довкіллю, та
B3.2 — Мародерство та/або привласнення природних ресурсів.
Шкода довкіллю, що підлягає відшкодуванню за категорією B3.1, охоплює будь-який несприятливий вплив на фауну, флору, ґрунт, воду, повітря, екосистеми, утворені цими елементами, ландшафтні об’єкти та природні ресурси, або на взаємодію між цими чинниками. Ця категорія також включає природні елементи, що є (або можуть бути) результатом втручання людини, зокрема, але не виключно: харчові продукти, сільськогосподарські землі, питну воду та свійських тварин.
Водночас на національному рівні держава обмежила можливість виступати заявниками в цій категорії для організацій громадянського суспільства (як юридичних осіб), органів місцевого самоврядування та об’єктів природно-заповідного фонду.
Процедура подання заяв за цією категорією, на думку юристів організації, недостатньо чітка й потребує подальшого доопрацювання.
Підсумовуючи свою доповідь, Олена зазначила, що системна робота з вивчення впливу воєнних дій на довкілля протягом 12 років показала системні проблеми від збору доказів до їхнього аналізу, обрахунку, вироблення єдиної стратегії на державному рівні, посилення інституційної спроможності в роботі з вивчення впливу воєнних дій на довкілля. Зокрема, Україна потребує сучасного, дієвого центрального органу екологічного контролю, що володіє інституційною спроможністю для систематичного та верифікованого збору інформації, Україні необхідно розробити сучасні методики збору доказів і розрахунку збитків, які повною мірою враховують виклики сьогодення, зумовлені тотальним руйнуванням довкілля. Для України критично важливим є забезпечення скоординовані дії між Офісом Генеральної прокуратури України, Державною екологічною інспекцією, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Міністерством оборони України, Національною академією наук України, експертами громадянського суспільства та міжнародними фахівцями. Лише така синергія стане запорукою подолання описаних вище викликів.
Учасники Діалогової групи з питань відповідальності за події в Україні детально зупинилися на обговоренні кожного з описаних вище викликів та прийняли рішення долучити представників експертного середовища природоохоронного руху України, науковців АНУ, представників державних органів до робочої групи, яка розробляла Політику щодо реагування на шкоду довкіллю в рамках Римського статуту, щоб підсилити всі зацікавлені сторони в Україні, які вивчають вплив воєнних дій на довкілля для спільної розробки плану покращення всіх етапів роботи з екологічними злочинами в Україні та його реалізації.
Матеріал підготовлено за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Матеріал представляє позицію авторів і не обов’язково відображає позицію Міжнародного фонду «Відродження».
