Як ЕПЛ повідомляла раніше 25 квітня 2012 року Окружний адміністративний суд м. Києва визнав незаконним Порядок залучення громадськості до обговорення питань щодо прийняття рішень, які можуть впливати на стан довкілля, затверджений Постановою Кабінету МіністрівУкраїни від 29.06.2011 року № 771. Йдеться про славнозвісний порядок, який був прийнятий напередодні Зустрічі сторін Оргуської конвенції у Кишеневі, і був визнаний експертами як поспішний і неадекватний.Кабінет Міністрів був незадоволений таким рішенням і подав апеляційну скаргу. Поміж інших аргументів КМУ зазначив, що ЕПЛ не надала суду доказів порушення свого права, свободи чи інтересу, а також своєї належності до суб’єктів спірних правовідносин, і відповідно суд взагалі не повинен був проводити перевірку оскаржуваного порядку на предмет його законності.
Дійсно, ч. 1 ст. 6 КАС України надає особі право звернутися до адміністративного суду, якщо остання вказує, що рішенням чи діянням суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Разом з тим, за приписами ч. 2 ст. 171 КАС України право оскаржувати нормативно-правовий акт мають особи, щодо який його застосовано, а також особи – суб’єкти правовідносин, у яких буде застосовано цей акт. Тобто спеціальна норма КАС України про оскарження нормативно-правових актів встановлює можливість оскарження таких актів на майбутнє – щоб запобігти такому застосуванню, тобто до порушення права, свободи чи інтересу, але за умови, що така особа є суб’єктом відповідних правовідносин.
Саме виходячи із цих вимог КАС України, ЕПЛ і подавала адміністративний позов. Оскаржуваний акт КМУ встановлює процедуру залучення громадськості, її представників до обговорення питань щодо прийняття рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів, виконання яких може спричинити негативний вплив на стан довкілля (п. 1 Порядку). Даний нормативний акт є актом Уряду і відповідно поширюється на всю територію України та на усі сфери народного господарства (не є галузевим). Більше того, оскаржуваний акт уряду встановлює порядок залучення широкої громадськості, відповідно потенційно може бути застосований до кожного громадянина/іноземця/особи без громадянства/об’єднання громадян на території України, і таким чином може бути оскаржений будь-ким. Відповідно до ст. 2 Конвенції про доступ до інформації, участь у процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля, “громадськість” означає одну або більше фізичних чи юридичних осіб, їхні об’єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою.
Таким чином, 1) ЕПЛ не могла заявляти про порушення права, адже таке ще не відбулося, а позов, як це дозволено КАС України, подавався для запобігання застосуванню оскаржуваного акту; 2) за своєю природою оскаржуваний акт поширюється на усіх фізичних та юридичних осіб.
Тим не менше, Київський апеляційний адміністративний суд (13.06.12), який згодом був підтриманий Вищим адміністративним судом України (05.02.13), скасував рішення місцевого суду, та відмовив ЕПЛ у задоволенні позову. Таким чином, поспішно прийнятий порядок, який недолуго регулює процедуру залучення громадськості у неіснуючій на сьогодні державній екологічній експертизі проектів будівництва залишається в силі.
За більш детальною інформацією звертайтеся до:
Провідного юрисконсульта ЕПЛ
Алексєєвої Є.А.
