8 листопада в Ужгороді в Закарпатській обласній раді відбулося виїзне засідання Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу та Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування.
Трьома ключовими питаннями які розглядалися на засіданні були.
Стан реалізації державної політики України у сфері зеленої енергетики та реальні потреби у альтернативних джерелах енергії, враховуючи воєнні виклики сьогодення.
Реалізація великих інвестиційних проектів з урахуванням міжнародно-правових і євроінтеграційних зобов’язань України та природоохоронного законодавства, у тому числі щодо здійснення оцінки впливу на довкілля, зокрема, будівництва вітропарків у Закарпатській області.
Актуальні проблеми дотримання міжнародно-правових зобов’язань України та природоохоронного законодавства при забезпеченні потреб територіальних громад.
Головуючою засідання виступила Іванна Климпуш-Цинцадзе – голова Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу. В засіданні прийняли участь представники Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Закарпатської обласної ради, польового офісу EUAM, віце-премʼєр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, члени Європейського Парламенту, представники Мінекономіки, Міненергетики, Держлісагентства, ТОВ УК «Вітряні парки України», підкомітету з питань кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності Комітету з питань правоохоронної діяльності, підкомітету з питань лісових ресурсів, біорізноманіття, природних ландшафтів, об’єктів природно-заповідного фонду та з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу, департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА, МБО «Екологія-Право-Людина», ГО «Екосфера», Усть-Чорнянської та Нижньоворітської сільських громад, підкомітету з питань цивільного захисту населення та територій Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, Закарпатської обласної прокуратури, ГО «Голка», ГО «Українська природоохоронна група», Національного екологічного центру України, ДІАМ.
Голова юридичного відділу ЕПЛ Ольга Мелень-Забрамна
Еколог ЕПЛ Катерина Полянська зазначила: «Більша частина природних екосистем України – 73% знищена через сільськогосподарську діяльність та продовжує знищуватися через воєнні дії. Площа Українських Карпат від площі України складає лише 4%, з них високогірних екосистем – 3-10%. Це реліктові екосистеми, які формувалися тисячі років і їх аналоги після останнього льодовикового періоду є лише в Скандинавії. Чому енергетична кампанія так поспішає знищити ці унікальні екосистеми? Чому не можна провести дослідження на належному рівні?
Знищується природна спадщина України, праліси вже не виростуть, на відновлення такого лісу має піти мінімум 100-200 років в умовах високогірʼя, зруйновані до геологічної будови зведенням фундаментів вершини гір неможливо буде відновити лише насипавши новий шар грунту. Ці екосистеми вже знищені назавжди. На місці зведення ВЕС рослинний покрив – знищили, гунтовий покрив – знищили, геологічну будову пошкодили, рельєф – знищили. На полонині Руна відповідно до планів зведення ВЕС буде знищено більше 1% природних екосистем, маніпулятивними є заяви про те, що полонина антропогенізовна та вже забудована, це не відповідає дійсності, якщо поглянути на космічний знімок та порівняти площі.
З туристичної точки зору, як турист, член Федерації альпінізму та скелелазіння міста Києва скажу що ВЕС в жодному випадку не є привабливою для туристичного потенціалу.
Зведення ВЕС в Карпатах відбувається без дотримання чинного законодавства України щодо оцінки впливу на довкілля, стратегічної оцінки впливу на довкілля, законів про Червону книгу України, про природно-заповідний фонд, про екомережу України, про тваринний і рослинний світ України. Такі дії не допомагають запобігти змінам клімату та суперечать ідеям «зеленої» енергетики зберігати довкілля.
Полонина Руна є проектованою територією Смарагдової мережі, яка затверджена на міжнародному рівні. Оскільки окрім національного законодавства в України є зобовʼязання відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС створити таку мережу.
В ЄС є також є чіткі рекомендації щодо зведення ВЕС: зведення вітрових електростанцій має здійснюватися поза межами природоохоронних територій, охоронюваних оселищ та поза межами міграційних шляхів кажанів та птахів й ключових середовищ їхнього існування. Мають бути розроблені “Карти чутливості дикої природи» до функціонування ВЕС. Потенційні наслідки будівництва ВЕС мають розглядатися в кожному конкретному випадку окремо та незалежно. З метою мінімізації впливів потрібно проводити стратегічне планування вітроенергетики та стратегічну екологічну оцінку, використовуючи протоколи найкращої практики для вибору ділянок для проектів, здійснювати надійну оцінку впливу на довкілля, включаючи дослідження базової лінії впливів та моніторинг після будівництва. Оцінка впливу на довкілля має проводитися на професійному рівні та чесно. Вкрай важливо прийняти мораторій на забудову високогірʼя Карпат».
