9 жовтня 2024 р. Верховний Суд України у складі Касаційного адміністративного суду оголосив резолютивну частину рішення у справі № 807/1314/17. Своїм рішенням ВС скасував рішення 8 ААС та залишив у силі рішення суду першої інстанції, яким визнано незаконним та скасовано рішення Рахівської та Тячівської РДА щодо затвердження ДПТ курорту Свидовець. https://reyestr.court.gov.ua/Review/122379452
Верховний Суд України зробив у справі три дуже важливі висновки:
Висновок щодо передчасності прийняття спірного детального плану територій (ДПТ) за відсутності розробленої та затвердженої Схеми планування окремої частини території гірських Карпат, згідно зі ст. 12 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»
Ось, що вказав ВСУ: «… відповідачі, приймаючи оскаржувані рішення про затвердження ДПТ, не врахували, що території, на які затверджені ДПТ, відносяться до окремої частини території України, планування якої здійснюється на державному рівні… Детальний план вказаної території має розроблятись на підставі Схеми планування даної гірської території Карпат, яка в свою чергу розроблена на підставі рішення Кабінету Міністрів України, а не на підставі Схеми планування території Закарпатської області, як це було зроблено відповідачами… Натомість, станом на час розробки затвердженого детального плану територій немає Схеми планування зазначеної гірської території Карпат.»
Висновок щодо важливості чіткого дотримання законодавства щодо громадського обговорення містобудівної документації, що слугує формою діалогу між мешканцями села, територіальною громадою та депутатами
ВСУ у постанові вказав: «Суд касаційної інстанції зауважує, що скаржниками доцільно звернуто увагу також на невідповідності в повідомленнях/оголошеннях про проведення громадських слухань точної назви Детального плану території, який виносився на обговорення. Вказане позбавляло громадськість можливості повно зрозуміти ціль та мету таких обговорень… Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що недоліки повідомлень/оголошень про проведення громадських слухань є незначними та не вплинули на реалізацію громадянами належного їм права на участь в обговоренні проєкту Детального плану території…
Крім того, колегія суддів КАС ВС наголошує й на тому, що норми чинного законодавства не містять винятків, за яких би дозволялось оприлюднювати лише частину проєкту містобудівної документації, зокрема у зв`язку із її об`ємністю.
… Таким чином, колегія судів КАС ВСУ погоджується з висновком суду першої інстанції про незабезпечення відповідачами належної процедури проведення громадських слухань щодо проєкту вказаного детального плану.»
Висновок щодо обов’язковості процедури СЕО для спірного ДПТ у 2017 р. (до вступу в силу Закону «України Про СЕО») на підставі міжнародної угоди
ВСУ вказав:
«Отже, за змістом норм Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, детальний план території, на якій планується звести туристично-рекреаційний комплекс «Свидовець», підлягає стратегічній екологічній оцінці як документ, який визначає план та програму розвитку відповідної території в розумінні визначеного Протоколу…
Враховуючи викладене, колегія суддів КАС ВС не може погодитись з висновком суду апеляційної інстанції, оскільки 12 жовтня 2018 року не є днем з якого, зокрема детальний план території підлягає стратегічній екологічній оцінці, а є днем, з якого проведення такої оцінки регулюється не лише обов`язковими нормами Протоколу про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, а ще і нормами Закону № 2354 (Закон України «Про стратегічну екологічну оцінку»)… Разом з цим відповідачі не забезпечили проведення стратегічної екологічної оцінки спірного Детального плану території. »
Отже, Верховний Суд України зробив правильні висновки, які допоможуть захищати такі цінні природні терторії, як Свидовецький масив від планів мега проєктів, таких як курорт “Свидовець”.
Цікаво, що в колегії суддів ВСУ одна із суддів висловила окрему думку https://reyestr.court.gov.ua/Review/122384371 по даній справі. Так, суддя виокремила такі 3 ключові питання, які підлягали вирішенню у ході розгляду цієї справи та відповіді на які сприяли б висловленню Верховним Судом України як найвищим судом у системі судоустрою України, правової позиції у спірних правовідносинах, забезпечення сталості та єдності судової практики й подальший розвиток права у відповідній сфері. Вона зокрема зазначила:
Карпати є унікальним природним скарбом визначної краси, важливою частиною екологічного, економічного, культурного, рекреаційного довкілля та середовища існування, національним багатством всього Українського народу. Відтак, чи наділені дві РДА (Тячівська та Рахівська) компетенцією на затвердження детального плану територій для розміщення туристично-рекреаційного комплексу «Свидовець»?
Роль Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади у забезпеченні реалізації планування території України на державному рівні, зокрема гірських територій Карпат (стаття 12 Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року №3038-VI; надалі – Закон №3038-VI), у тому числі крізь призму статті 19 цього Закону; вплив рішення суду при вирішенні спору щодо розробки детального плану окремих частин території України на юридично значимі права та обов`язки Уряду та можливість розгляду спору без залучення Кабінету Міністрів України до участі у справі.
Чи справедливим було винесення остаточного рішення у цій справі за наявності непоодиноких випадків неправильного застосування норм матеріального права та порушення процесуальних норм? Чи не було б за таких умов доцільним скасування рішень судів попередніх інстанцій й направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції?
З питання 1 суддею було зроблено такі висновки
Виходячи з положень статті 19 Закону №3038-VI з огляду на приписи статті 12 цього Закону, вважаю, що залишений колегією КАС ВС поза увагою проявлений судами попередніх інстанцій недостатній підхід до з’ясування фактичних обставин у справі, що мають важливе значення, унеможливив у ході касаційного перегляду формулювання чіткої правової позиції по суті спору. Зокрема, мова йде про надання відповіді на важливе питання, чи є достатньою наявність схеми планування території Закарпатської області для розробки та затвердження детального плану територій декількох районів цієї області у випадку, якщо така територія розташована за межами населених пунктів, які законодавчо віднесені до гірських, однак нормативного віднесення відповідної території до гірських територій Карпат законодавство не міститься.
Колегією КАС ВСУ також не приділено й належної уваги встановленню/невстановленню судами попередніх інстанцій обставин звернення Закарпатської обласної ради до Кабінету Міністрів України як суб`єкта забезпечення реалізації планування території України на державному рівні, із пропозицією про прийняття рішення щодо розроблення схеми планування гірських територій Карпат та затвердження її замовником у порядку частин другої, третьої ьстатті 12 Закону №3038-VI, хоча такі обставини (щодо дотримання встановленої законодавством процедури) стосуються безпосередньо предмету доказування у межах спірних відносин і мають істотне значення для вирішення даного спору.
З питання 2 суддею було зроблено такі висновки
Вказане чітко демонструє, що моря, гори, території, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – це не питання місцевого значення, це загальнодержавні пріоритети. Тобто, норми законодавства уповноважують виступати розробником схем планування окремих частин територій України, зокрема гірських територій Карпат, виключно Кабінет Міністрів України.
Отож, якщо виходити з формально-юридичного розуміння наведених вище приписів, змісту та обсягу фактичних передумов, які спричинили спір у цій справі, можна констатувати, що саме Кабінет Міністрів України в контексті спірних правовідносин уповноважений забезпечувати реалізацію планування території України на державному рівні, зокрема окремих її частин, у тому числі гірських територій Карпат…
До того ж, правова позиція, обрана більшістю членів колегії суддів при розгляді цієї справи, засвідчила, що, за їхнім переконанням, предмет цього спору не стосується законодавчо визначених повноважень та компетенції Кабінету Міністрів України й можливість вирішення даного публічно-правового спору без участі Уряду України. Не можу розділити такий висновок, так як вважаю, що результат розгляду цієї справи безпосередньо вплине на права, обов`язки та інтереси Кабінету Міністрів України як суб`єкта забезпечення реалізації планування території України на державному рівні, зокрема окремих її частин…
Однак, на порушення приписів процесуального закону та принципів адміністративного судочинства внаслідок незалучення до участі у справі третьої особи – Кабінету Міністрів України як судом першої інстанції, так і апеляційної інстанції Верховним Судом уваги звернуто не було.
З питання 2 суддею було зроблено такі висновки:
Суддя вказала на залишення поза увагою наявність/відсутність у адвоката Іванової Я. О. права діяти в межах повноважень від імені Тячівської районної державної адміністрації та Рахівської районної державної адміністрації під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
На вказані обставини колегія КАС ВСУ уваги не звернула та не відобразила у постанові від 09 жовтня 2024 року мотивів прийнятності/неприйнятності означених вище тверджень представника позивача, не перевірила дотримання судами попередніх інстанцій норм процесуального законодавства у зв`язку із допуском до участі у справі адвоката Іванової Я.О. як представника Тячівської районної державної адміністрації та Рахівської районної державної адміністрації.
Як підсумувала суддя в окермій думці “…У справі № 8 07/1314/17 наявні очевидні вади її судового розгляду. Це не дозволило Суду прийняти обґрунтоване рішення на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених належними і допустимими доказами, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відтак, за результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд України мав би скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 19 липня 2022 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2022 року, а справу № 807/1314/17 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.”
Отже, всі судді в колегії погодилися з тим, що процес прийняття рішення про затвердження ДПТ Тячівською та Рахівською РДА супроводжувався порушеннями, а рішення попередніх судів мали численні вади. Судді погодилися, що питання спорудження такого величезного об’єкту в Карпатах мало б вирішуватися на державному рівні в першу чергу, а потім вже доповнюватися рішеннями місцевих органів влади. Саме центральні органи влади мали б сформувати і деталізувати своє бачення розвитку особливо цінних і урбанізованих Карпатських териорій, яке б враховувало і природну цінність території, і необхідність економічного розвитку. Також суд погодився, що часто навіть незначні порушення в процедурі СЕО та громадського обговорення, відстуність доступу до всіх матеріалів містобудівної документації є порушенням законодавства та створює перешкоди в ефективній участі громадськості, в діалозі із інвесторами та місцевими громадами. Відтак ті інвестори, які приховують свої плани та не прагнуть діалогу із громадами, отримують конфлікти та судові процеси та недовіру в подальшій співпраці з громадами та широкою громадськістю вцілому.
Позиція ВСУ дійсно підтвердила, що цей суд виступив незалежним арбітром у даному спорі та сформував висновки з питань, де суди нижчих істанцій шукали аргументи та обґрунтування, чи допускали неправильне трактування норм права.
ВСУ підтвердив, що планування розвитку гірських територій Карпат повинно супроводжуватися спершу розробкою містобудівної документації на державному рівні та затвердженням таких схем планування обласними радами з подальшим узгодженням містобудівної документації місцевого рівня із такою схемою у відповідній області.
Дякуємо всім причетним колегам за підтримку такого важливого об’єкту як Свидовець, зокрема за широку просвітницьку діяльність та професійну потужну інформаційну кампанію у захисті унікальних територій Карпат.
