Як екоінспектори не помічають санітарні рубки в сезон тиші під час планових перевірок

Більшість наших читачів вже знають, що із 1 квітня по 15 червня в Україні триває сезон тиші – період масового розмноження диких тварин. Згідно зі ст. 39 Закону «Про тваринний світ» у цей період «забороняється проведення робіт та заходів, які є джерелом підвищеного шуму та неспокою», зокрема здійснення санітарних рубок лісу.

Однак, у низці лісгоспів цією вимогою нехтують та активно заготовляють деревину санітарними рубками протягом сезону тиші. Такі кейси часто опиняються в полі зору журналістів, зокрема і закордонних – взяти хоча б скандал після минулорічного звіту Earthsight. Неодноразово^{1 2} писала про цю проблему і ЕПЛ.

Попри всі скандали, низка лісгоспів продовжують проводити санітарні рубки у сезон тиші і в цьому році, як з’ясували наші колеги із ГО «Українська природоохоронна група».

Ми вирішили перевірити, а чи виявляла Держекоінспекція порушення законодавства у таких лісгоспах під час проведення планових перевірок. Отримавши у колег перелік лісгоспів-порушників, ми з’ясували, що починаючи із 1 квітня було заплановано перевірки у 3-х лісгоспах, які потенційно проводили незаконні «санітарки», виходячи із даних Відкритого реєстру лісорубних квитків.

Серед них Врадіївське лісове господарство просто не допустило інспекторів до перевірки та отримало штраф в розмірі цілих … 255 гривень. Це недосконалість сучасного законодавства, яке просто не передбачає більш суттєвих покарань у таких ситуаціях.

Інші 2 підприємства (Кременчуцький та Жовтневий лісгоспи) дозволили провести перевірку, проте незаконних санітарних рубок в жодному із них екоінспектори так і не зафіксували. Незважаючи на той факт, що перевірки тривали по 10 днів, за участі від 6 та 11 інспекторів, відповідно, якими було виявлено низку інших порушень: від недотримання умов висновку з ОВД та самовільних рубок десятків дерев, до таких формальних речей, як не подання статистичної звітності по відходах і водокористуванню, та не проведення атестації фахівців у сфері поводження з відходами.

Можете заперечити, що, мовляв, це просто реєстр помиляється, а екоінспектори все правильно записали. В Жовтевому лісгоспів нам справді не вдалось підтвердити факт рубок за допомогою аналізу публічно доступних даних.

Та є одне АЛЕ. Проведення суцільних санітарних рубок Кременчуцьким лісовим господарством було чітко зафіксовано нами на свіжих супутникових знімках місії Sentinel 2 (вибіркові рубки низької інтенсивності неможливо виявити на таких знімках – тому не факт, що і їх не було в обох лісгоспах). Нижче наводимо знайдені докази.

Кременчуцький лісгосп 10 березня виписав собі лісорубний квиток ПО 019556 на проведення суцільних санітарних рубок у Салівському лісництві. Використовуючи сайт https://eos.com/landviewer/, ми проаналізували супутникові знімки ділянок, де заплановані рубки, згідно з цим квитом, станом на початок сезону тиші та найсвіжіші наявні. І виявили, що в проміжку 11 квітня – 14 травня було проведено суцільну рубку у 4-му виділі 46-го кварталу. При цьому, на інші рубки у цьому кварталі, окрім санітарних, лісгосп не отримував лісорубних квитків. Аналогічна ситуація із суцільною санітарною рубкою у вид. 6 кв. 28 Салівського лісництва, де рубка «з’явилась» в проміжку 30 березня – 14 травня. Для зручності, ми показали обидві ділянки на фрагментах 2-х знімків нижче, а також окремий фрагмент за 11 квітня, із першою ділянкою.

Зміни у площах суцільних рубок у виділі 6 кварталу 28 та вид. 4 кв. 46 Салівського лісництва Кременчуцького лісгоспу на знімках за 30 березня та 14 травня 2021 року. З ймовірністю у 95+% можна стверджувати, що ці рубки були проведені вже після 1-го квітня.

Знімок території 4-го виділу 46-го кварталу Салівського лісництва підтверджує, що рубка була проведена вже після 11 квітня, тобто беззаперечно під час сезону тиші.

Інспектори ДЕІ за бажання могли під час перевірки перевірити акти приймання деревини на лісосіках і товарно-транспортні накладні на цю деревину, в яких чітко вказується дата проведення кожної рубки, і встановити факти порушень. Або теж використати дані супутникового моніторингу, оскільки ще наприкінці минулого року Держекоінспекція прозвітувала, що починає застосовувати такий метод для відстеження природоохоронних правопорушень. Питання «чи було це зроблено?» і «чому немає результатів у актах перевірки?» залишаються відкритими…

Як бачимо, в сучасному вигляді Державна екологічна інспекція, за окремими винятками, залишається недієвим контролюючим органом: підприємства порушники можуть просто не допускати її працівників для проведення перевірки, але і самі інспектори часто не знаходять суттєвих порушень природоохоронного законодавства, фіксуючи при цьому несуттєві правопорушення.

Саме тому, Україні вкрай необхідна повноцінна реформа державного екологічного контролю зі створенням нового відповідального ЦОВВ, посиленням функцій і відповідальності екологічних інспекторів, а також відповідальності порушників природоохоронного законодавства. Це передбачено законопроєктом 3091, який вже найближчим часом буде проходити повторне перше читання у парламенті.

ЕПЛ вже писала про те, як 3091 буде сприяти скороченню незаконних рубок. І наша позиція залишається незмінною: тільки прийняття цього законопроєкту в нинішньому вигляді (без поправок, що послаблюють ключові зміни) дозволить зберегти не лише наші ліси від незаконних рубок, але й здорове майбутнє всіх українців.