Останніми днями багато уваги прикуто до ситуацією з зміною директора в Карпатському НПП. Всі звертають увагу на особистості, але мало хто – на цифри.
А вони свідчать, що діяльність національного природного парку в сфері лісівництва не тільки не має нічого спільного з природоохороною, але й містить ознаки крадіжки. В тому числі під час війни, яка триває не з 24 лютого, а з 2014 року.
Зокрема, згідно офіційних відповідей Міндовкілля в 2022 КНПП заготовив 7 592 кубометрів деревини. Все вибірковими санітарними рубками.
Офіційна озвучена причина заготівлі : «дрова та деревина для будівництва для населення». Але цифри кажуть інше. Наприклад в цьому році лише 8% заготовленої деревини складають дрова паливні, 10% – дрова технологічні, а решту 82% – ділова деревина.
Враховуючи, що вибіркові санітарні рубки мають проводитись лише в хворих чи пошкоджених насадженнях, а процедура погодження лімітів на них триває до півроку – такі цифри є абсолютно нереалістичними. Наприклад середній % виходу ділової деревини під час вибіркових санітарних рубок складає 21.7%, та навіть під час проведення рубок головного користування, середній % виходу ділової деревини по Україні складає лише 50.4%
Тому варіантів лише два – або Карпатський НПП рубає живі дерева в ідеальному стані під виглядом санітарних рубок. Або фактично рубається значно більше, чим дозволено по лісорубному квитку, і “лівий” ліс йде на експорт за документами з легальної рубки. Або обидва варіанти одночасно.
Виникають питання і по вартості деревини. Наприклад деревину ялини сорту С КНПП продавав по 568 грн кубометр. В той же час, сусідній Карпатський біосферний заповідник її реалізував на аукціоні за 3167 гривень, а високогірний і важкодоступний Черемоський національний природний парк – за 2 217 гривень.
Сорт D ялини – у КНПП коштував 296 гривень, в Черемоському – 1 662 гривень. Навіть національний парк «Синевир» реалізовував цей сорт місцевому населенню за 632 гривень.
Сорт С ялиці – у КНПП 568 гривень, в Вижницькому НПП – 1 111 гривень.
Виходить, що ціни продажу деревини КНПП значно менші, чим не тільки в держлісгоспах, але й в інших національних парках Карпат.
Куди ж далі йде ця деревина? Майже вся на експорт. Згідно даних аналітичного порталу ДП «ЛІАЦ», в 2022 році було видано сертифікатів на експорт пиломатералів походженням з КНПП обсягом 4696 кубометрів, що складає 91% обсягу від заготовленою парком ділової деревини в цьому році.
Лише за 2022 рік, по попереднім підрахункам мова може про недоотримання 7-8 млн. гривень доходів внаслідок продажу деревини за заниженими цінами! А аналогічна ситуація була і в попередні роки, про що ми писали раніше.
Саме тому Карпатський НПП досі не реалізує деревину на відкритих аукціонах (хоча всі лісгоспи та національні парки в системі Держлісагенста відмовились від прямих договорів з початку 2021 року), а заготівлю лісу здійснюють ті ж підприємці, які його потім і купують у парку. Бо чужі люди в таких схемах не потрібні.
Тому цифри та факти свідчать про очевидне – Карпатський національний природний парк проводить абсолютно недоцільні санітарні рубки по документам, які не відповідають дійсності, деревина з яких реалізовується за значно заниженими цінами і в подальшому йде після розпилювання на експорт.
Нашими експертами підготовлені звернення до правоохоронних органів з проханням вивчити наведені вище факти на ознаки наявності кримінальних правопорушень в діях посадовців парку , до Державної аудиторської служби здійснити заходи державного фінансового контролю, до ДЕІ з проханням провести позапланову перевірку з контрольним попенним переобліком всіх ділянок санітарних рубок за 2021 та 2022 рік.
П.С. Зведена таблиця з вартістю реалізації деревини установами природно-заповідного фонду у підпорядкуванні Міндовкілля, отримана нами у відповідь на запит доступна за посиланням .
