28 листопада 2023 року в Брюсcелі, в приміщенні Європейського парламенту відбулася одноденна конференція високого рівня під назвою: Європейська інтеграція України: шлях до сталого миру на європейському континенті.
Учасниками конференції стали високопосадовці з боку України та ЄС, зацікавлені сторони переговорного процесу та друзі України, які адвокатують допомогу Україні та членство України в ЄС. Конференція мала на меті мобілізувати допомогу Україні перед важливим рішенням Європейської ради у грудні 2023 щодо відкриття переговорного процесу про членство України в ЄС.
Організаторами заходу виступили Місія України при ЄС, Міжнародний центр перемоги України, НУО АНТС.
Відкрили конференцію Голова ВРУ- Руслан Стефанчук та президент Європарламенту – Роберта Мецола. Пані Мецола нагадала, що підтримка України в часи війни є незмінною, що Україна є серцем Європи, членом європейської сім’ї. Членство в ЄС означає не тільки транспозицію європейського законодавства, але і зміну мислення суспільства. ЄС не припинить підтримку України. І на наступні 4 роки ЄС виділив на відбудову України біля 50 млрд євро через Український інструмент (Ukrainian Facility).
Пан Стефанчук наголосив на важливості підтримки ЗСУ, які сьогодні захищають мир на європейському континенті. Натхненник конференції – пан Андріус Кубіліус, член Європейського парламенту та координатор мережі Об’єднані для України, вказав, що витрати рф на війну в рази більші, ніж витрати США та ЄС на військову допомогу Україні відносно ВВП цих країн, тому військова допомога основних союзників України не дає Україні можливості виграти зараз війну військових шляхом.
Під час першої панелі обговорення на тему миру та справедливості учасники обговорювали проблеми застосування персональних санкцій на міжнародному рівні. Для держав є важливо дотримання верховенства права, тому багато держав дуже неохоче вирішують питання про конфіскацію активів приватних осіб, навіть конфіскацію активів українців, які є злочинцями та незаконно такі статки набули. Тому потрібні правові норми на міжнародному рівні, які б стали дороговказом для національного законодавства у вирішенні питання конфіскації активів таких осіб, які причетні чи фінансують незаконну агресію щодо інших держав.
Радник Президента України пан Владислав Власюк запевнив, що війну можуть зупинити зброя та санкції. Санкції працюють, проте росія досить швидко до них адаптується і знаходить шляхи їх обійти. Роль Європарламенту – більше тиснути на політиків, щоб підсилювати санкції щодо агресора, збільшити сферу застосування санкцій. До прикладу, обкласти санкціями сферу ядерної енергії, торгівлю діамантами, охопити членів сімей підсанкційних осіб. Також важливо, щоб під санкції попадали і пропагандисти, що поширюють ідеї «руського міра».
Містер Біл Бровдер, керівник кампанії Глобальна справедливість для Магнітського вказав, що санкції працюють, проте є декілька проблем: 1) персональні санкції країни встановлюють індивідуально, і тому часто особи піддаються санкціям в одних країнах, а в інших такі санкції відсутні, тому немає послідовності; 2) уникнення санкцій через переписування статків на трасти, фонди чи інших осіб. Для прослідковування такого переміщення незаконних статків треба більше людських ресурсів; 3) санкції часто не працюють, до прикладу скандал із торгівлею Німеччини через Киргизстан із росією. Також такі країни, як країни ЄС можуть обмежити свою торгівлю із країнами, що допомагають росії обійти санкції (ПАР, Киргизстан), але ні Німеччина, ні інші країни цього не роблять.
Антон Кориневич, постійний представник Прездинта в АРК(2019-2022) розповів про два механізми притягнення росії до відповідальності – це Міжнародний суд та спецтрибунал щодо злочину агресії. В Гаазі зараз міжнародний суд розглядає дві справи проти росії, одна з яких із застосування конвенції про запобігання злочину геноциду. В питанні створення спецтрибуналу Європарламент дуже активно адвокатує це питання. Вже було прийнято навіть резолюцію про створення такого трибуналу.
Марія Мезенцева, народний депутат ВРУ, задекларувала, що правосуддя має таки утвердитися. Кількість злочинів, що вчинили росія, є просто вражаючою, тому чи вистачить ресурсів у спецтрибуналу, щоб ці справи розглянути? Найближчим часом міністри юстиції країн-партнерів України розглянуть питання формату трибуналу, вирішать питання імунітетів. Ще одним жахливим злочином рф є депортація дітей: біля 20 000 українських дітей депортовано до рф, і їх треба повернути.
Санкційну політику ЄС також слід спрямувати на торгівлю газом, торгівлю діамантами та використання SWIFT, оскільки діючі санкції не працюють.
Член Європарламенту Бернард Гуетта вказала, що Україна в серці Європи ії треба найскоріше прийняти в члени ЄС. Також вона зазначила, що розширення ЄС повинне супроводжуватися реформами інституцій ЄС та переглядом цілей існування ЄС – чи це лише економічні цілі, чи політичні чи також колективний захист? Тому такі внутрішні обговорення та реконструкція механізмів існування ЄС є дуже важливою.
Також Європарламентарі вказували на необхідність Україні боротися із корупцією, навіть тепер в часи війни, оскільки це впливає на подальшу долю України, яка зараз захищає міжнародне право та свою незалежність.
Ганна Гопко, народний депутат ВРУ 8-го скликання та засновник АНТС, нагадала, що росія знову вчиняє акти геноциду в Україні, як це вже робила через голодомор. І навіть нищення довкілля, що ми сьогодні спостерігаємо, є частиною злочину екоциду. Для сталого миру Україна повинна стати членом ЄС та НАТО. Ганна зазначила, що санкції щодо рф не такі ефективні через відсутність політичної волі в Укаїні та ЄС, а росія швидко адаптувала свою економіку до війни. Санкційний режим повинен охоплювати ядерну енергетику, унеможливлювати імпорт електроніки із ЄС для оснащення російських дронів. Також для конфіскації активів росіян та рф потрібна політична воля. Дуже важливим в безпековому та економічному питанні є демілітаризація Чорного моря.
Ольга Стефанишина, віце прем’єр України з європейської та євроатлантичної інтеграції зазначила, що парламент Україна робить все можливе для вступу до ЄС та виконання вимог ЄС: приймаються антикорупційні закони, закони щодо нацменшин та інші.
Під час обговорення питання відповідальності росії за злочини, вчинені в Україні, Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба окреслив ті кроки, які Україна та її партнери вживають для запуску міжнародних механізмів відповідальности.
Ольга Буткевич, представник Української асоціації міжнародного права, зазначила, що війна в Україні показала, що зараз міжнародне право не працює, хоча і міжнародне гуманітарне право має достатній набір правових норм. Чи треба їх змінювати? Напевно, що ні, проте треба вирішити декілька нагальних завдань: 1) створити спеціальний трибунал щодо злочину агресії; 2) розробити міжнародний інструмент, який би забороняв вчинення злочину агресії та вводив відповідальність за цей злочин, з відповідним механізмом моніторингу та відповідальності за вчинення такого злочину; 3) реформувати Раду Безпеки ООН; 4) розробити міжнародно-правовий інструмент запобігання економічній агресії, як це має місце щодо України; 5) звернути увагу на знищення довкілля під час війни, адже під час війни багато злочинів щодо довкілля вчиняє агресор. Відтак, слід зробити екоцид окремим міжнародним злочином. А довкілля не повинно трактуватися як цивільний об’єкт; 6) національні суди слід залучати до питань притягнення агресора до відповідальності. Наша відповідь на юридичному фронті має бути багатовекторна.
Маркіян Ключковський, виконавчий директор Міжнародного реєстру шкоди зазначив, що росія повинна заплатити, проте механізму немає. Створення компенсаційного механізму в обхід Ради безпеки ООН є складним завданням. На даному етапі здійснюється збір даних про шкоду та збитки, створено реєстр шкоди рішенням Ради Європи, і 43 країни підтримали його створення. Реєстр буде запущено в кінці 2024 року. Дані про шкоду буде зібрано, оброблено та погруповано. І такі дані будуть подані згодом до Компенсаційної комісії, яка буде ці дані аналізувати та оцінювати. Також слід створити компенсаційний фонд та визначити джерела його наповнення, тому можливість конфіскації активів є необхідною. Дуже вдячні США, Канаді та Бельгії, які прийняли відповідне законодавство для конфіскації російських активів для передачі їх на потреби компенсації чи відбудови.
Олександра Матвійчук, лауреат Нобелівської премії, зазначила, що правосуддя повинно відбуватися вже тепер, коли триває війна, і ми повинні шукати шляхи примусити путіна заплатити всі збитки, яких він завдав України війною. Також Олександра звернула увагу на те, що кількість злочинів рф в Україні є безпрецедентною, проте можливості національних слідчих органів є обмежені та повинні бути підсилені, щоб охопити весь масив злочинів росії в Україні.
Максим Попов, радник Генерального прокурора України, поінформував про роботу Офісу Генерального прокурора щодо розслідування злочинів, вчинених під час війни, та труднощі, з якими прокурори стикаються у своїй роботі.
На завершення, під час окремого круглого столу конференції обговорювалися питання відбудови та модернізації України. Член Європарламенту та учасник робочої групи при Президентові України щодо екологічних наслідків війни, пані Гайді Хаутала говорила про зелену економіку та про відбудову України, яка повинна бути неодмінно зеленою. Україна, яка володіє великою часткою біорізноманіття Європи, повинна застосовувати принцип сталості у відбудові. І Європейський механізм (Ukrainian facility) повинен підтримувати лише екологічно сталу відбудову, враховувати екологічний слід, а фінансовані ним проєкти не повинні завдавати значної шкоди довкіллю. Імплементація Україною європейського законодавства допоможе Україні підготуватися до зеленої відбудови. І Директорат довкілля ЄС буде наглядати та координувати відбудову на принципах сталості.
Іван Міклош, колишній Міністр економіки Словаччини, зауважив, що значне фінансування відбудови вимагає від України наявності можливостей використати ці кошти, та буде пов’язане із корупційними ризиками. Тому слід створити запобіжники проти корупції та неефективності використання коштів, які будуть виділені ЄС на зелену відбудову України.
Антонелла Валморбіда, керівник ALDA, наголосила на успіхах реформи децентралізації та необхідності враховувати позицію місцевих та регіональних органів влади при відбудові. Також процеси відбудови повинні супроводжуватися процесами залучення всіх зацікавлених сторін до процесів прийняття рішень на місцях, оскільки їхнє залучення дуже добре працює на місцях і є важливим для вирішення місцевих питань.
Представник Європейського інвестиційного банку вказав, що здатність України поглинути та використати такі великі обсяги допомоги є сумнівною, а недоліки в урядуванні (корупція, бюрократія) повинні бути усунені. Тому слід допомогти Україні ефективно управляти такими обсягами допомоги під час відбудови.
Представниця італійського парламенту Лія Квартепеле запропонувала, щоб до тендерних умов на відбудову України були включені європейські вимоги щодо зеленого бізнесу та європейські екологічні стандарти. Відбудова України може пришвидшити перехід України до зеленої економіки. Також Україні слід попрацювати над тим, щоб бюрократія та корупція не стали на заваді швидкій зеленій відбудові України.
Василь Сейгін, виконавчий директор АНТС, звернув увагу на сильний потенціал громадянського суспільства в забезпеченні зеленої відбудови України. Даний потенціал слід використовувати та підвищувати його спроможність до впливу на вирішення місцевих проблем та викликів відбудови України.
