Полонина Боржава — гірський масив на Полонинському хребті в українських Карпатах, між річками Віча і Рікою, розташований̆ у межах Воловецького, Міжгірського, Свалявського, Іршавського і (частково) Хустського районів Закарпатської області, оточений заповідними територіями. Це давній гірський хребет з крутими схилами та слідами зледенінь. Довжина масиву близько 30 км, пересічна ширина 3—4 км (місцями до 10 км і більше), максимальна висота 1681 м (гора Стій). Боржавський хребет є природоохоронною територією міжнародного значення — об’єктом Смарагдової мережі Європи, затвердженим Постійним комітетом Бернської̈ Конвенції̈, що є частиною екологічної мережі українських Карпат. На цій території науковцями виявлено 94 види птахів, серед них 8 видів, занесених до Червоної книги України, 9 видів рукокрилих, 21 вид судинних рослин, занесених до Червоної книги України та 22 види безхребетних тварин. Через Полонину Боржава проходить міжнародний міграційний шлях цілої низки видів птахів, у тому числі рідкісних, які охороняються національним та міжнародним законодавством, зокрема: журавля сірого, лелеки чорного, луня польового, луня очеретяного, скопи, шуліки чорного, підорлика малого, підорлика великого.
Не дивлячись на цінність полонини Боржава для природи України, Закарпатська ОДА видала розпорядження щодо виставлення частини ділянок на Боржаві на земельні торги та надання дозволу на складання проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною орієнтовною площею 55,2790 га в межах лісів Міжгірського лісгоспу з метою зміни їх цільового призначення для будівництва та обслуговування об’єктів рекреаційного призначення. Це означає, що ліси на Боржаві будуть роздані під будівництво трас та витягів, готелів та інфраструктури для спорту і відпочинку. Тому, полонина Боржава знаходиться під загрозою знищення у разі реалізації проєкту будівництва.
Деталі:
18 березня 2019 року Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації видав висновок з ОВД щодо можливості введення в експлуатацію вітрової електростанції потужністю 120 МВт на Полонині Боржава, розташованої у межах Воловецького та Свалявського районів Закарпатської області. Зазначений висновок викликав зауваження та суперечки у зв’язку з порушенням процедур оцінки впливу на довкілля (ОВД), недостовірністю даних та відсутністю участі громадськості, що свідчить про підстави для скасування висновку з ОВД в судовому порядку.
Процедура ОВД визначається Законом України “Про оцінку впливу на довкілля” та охоплює кілька етапів, маючи на меті оцінку можливих наслідків планованої діяльності для довкілля, зокрема для життєдіяльності людей, флори, фауни, біорізноманіття та інших компонентів екосистеми. Процедура також передбачає участь громадськості на різних етапах, де їй надається можливість висловити свої зауваження та пропозиції, які повинні бути враховані при підготовці висновку. Таким чином, врахування громадської думки є обов’язковим елементом у процедурі ОВД, що гарантує повноцінний та об’єктивний висновок уповноваженого органу, навіть у випадку недостатньої дбайливості суб’єкта господарювання під час підготовки звіту.
18 березня 2020 року https://reyestr.court.gov.ua/Review/88498315, Закарпатським адміністративним судом було задоволено позов у справі щодо оскарження висновку з оцінки впливу на довкілля вітрової електростанції потужністю 120 МВт на Полонині Боржава, яка була ініційована представниками громадськості. Закарпатський окружний адміністративний суд позовні вимоги громадської організації Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера” задовольнив повністю, визнав протиправним та скасував висновок з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності ,,Будівництво вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області від 07 березня 2019 року №307/02-02 (12 березня 2019 року офіційно опублікований в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), виданий Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації товариству обмеженою відповідальністю ,,Атлас Воловець Енерджи (код ЄДРПОУ 41074414).
Основний висновок суду, що випливає з рішення, полягав у тому, що суд визнає, що процедура оцінки впливу на довкілля має на меті перевірку відповідності планованої діяльності чинному природоохоронному законодавству та сприяння охороні довкілля. Під час розгляду справи на судовому засіданні було встановлено, що уповноважений орган невірно трактував частину 1 статті 6 Закону України “Про оцінку впливу на довкілля”, де зазначено, що суб’єкт господарювання повинен забезпечити підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля та нести відповідальність за достовірність наданої у ньому інформації відповідно до законодавства. Департамент не виконав належним чином вимог статті 9 згаданого закону, не перевірив відповідність планованої діяльності вимогам природоохоронного законодавства, що призвело до отримання дозволу на неприпустиму діяльність. Також, у ході судового засідання було оцінено роль участі громадськості у процедурі оцінки впливу на довкілля, яка фактично перебрала на себе роль уповноваженого органу та з’ясовувала статус території, методики оцінок, здійснювала оцінки та дослідження, які вимагалися судом.
Тому рішення суду є логічним та законим та обгрунтованим.
3 листопада 2020 року https://reyestr.court.gov.ua/Review/92787005, Восьмий апеляційний адміністративний суд м. Львова, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Воловецької селищної ради, Воловецького району Закарпатської області, Тибавської сільської ради, Свалявського району, Закарпатської області, товариства з обмеженою відповідальністю ,,Атлас Воловець Енерджи, на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі № 260/771/19, апеляційні скарги яких було задоволено.
Щодо доводів про порушення процедури оцінки впливу на довкілля, апеляційним судом встановлено наступне.
13 квітня 2022 року https://reyestr.court.gov.ua/Review/103944042, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглянувши у порядку попереднього розгляду в суді касаційної інстанції адміністративну справу № 260/771/19 за позовом Громадської організації «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» до Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування висновку прийняв рішення про залишення без задоволення касаційних скарг Міжнародної благодійної організації «Екологія-Право-Людина» та Громадської організації «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера».
Висновки Верховного Суду:
Департамент оприлюднив в Єдиному реєстрі з оцінці впливу на довкілля отримане від ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінки впливу на довкілля (реєстраційна справа № 2018821379); зауваження та пропозиції громадськості до планованої діяльності та обсягу досліджень; зауваження та пропозиції до обсягу досліджень органу державної влади; звіт з оцінки впливу на довкілля будівництва вітрової електростанції 120 МВт та повідомлення про початок громадського обговорення Звіту.
у приміщеннях Воловецької селищної ради та Березняківської сільської ради Свалявського району, а в приміщеннях Тибавської, Дусинської та Неліпинської сільських рад Свалявського району Департаментом забезпечено громадські обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, під час яких представниками громадськості було задано 79 усних запитань, 8 усних та 5 письмових зауважень та пропозицій.
Департаментом підготовлено звіт про громадське обговорення планованої діяльності, який 12.03.2019 разом з висновком з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності було внесено до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, а також оприлюднено на офіційному веб-сайті Департаменту.
Суд апеляційної інстанції, встановивши, що відповідач дотримався процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, передбаченої частиною першою статті 2 Закону № 2059-VIII, дійшов правильного висновку про відсутність передбачених статтею 12 Закону № 2059-VIII підстав для його скасування.
При цьому апеляційний суд обґрунтовано, визнаючи право відповідача враховувати, частково враховувати або обґрунтовано відхиляли усі зауваження і пропозиції, дійшов висновку про те, що під час розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля та підготовки висновку з оцінки впливу на довкілля Департамент дотримався вимог Закону щодо процедури проведення громадських слухань; аналізуючи доводи позивача щодо наявності інших порушень законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля, дійшов висновку, що вони гуртуються лише на припущеннях.
23 серпня 2022 року Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв Постанову https://reyestr.court.gov.ua/Review/106037169 на підставі заяви Громадської організації ,,Міжнародний інститут людини і глобалістики ,,Ноосфера про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року, якою вирішив заяву Громадської організації ,,Міжнародний інститут людини і глобалістики ,,Ноосфера” про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2020 року у справі № 260/771/19 залишити без задоволення.
10 серпня 2023 року https://reyestr.court.gov.ua/Review/112757712, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.08.2022р. у справі №260/771/19 про визнання протиправним і скасування висновку вирішив касаційну скаргу Громадської організації «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» залишити без задоволення.
Позиція Верховного Суду:
Верховний Суд перевірив доводи касаційної скарги, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та дійшов таких висновків.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.
Зміст наведеної норми свідчить, що нововиявлені обставини – це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення. Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
У справі, що розглядається, колегія суддів погоджується із висновками суду апеляційної інстанції щодо відсутності нововиявлених обставин у цій справі, з огляду на таке:
Апеляційний суд установив, що позивач пов`язує нововиявлені обставини із тим, що у плановій діяльності ТОВ «Атлас Воловець Енерджи» із будівництва вітрової електростанції використовуються землі (кадастрові номери земельних ділянок 2124080300:11:001:0023; 2124080300:11:001:0024; 2124080300:11:001:0025; 2124080300:11:001:0026; 2124080300:11:001:0033 та 2124080300:11:001:0034) колишньої Голубинської сільської ради Свалявського району Закарпатської області за межами населеного пункту, де громадські слухання під час процедури оцінки впливу на довкілля не проводились, що свідчить про порушення здійснення процедури з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності.
В заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами позивач зазначає, що згідно із відомостями переліку земельних ділянок, наведених у спірному ОВД (аркуші 4 -7), земельні ділянки із земель Голубинської сільської ради за межами населеного пункту вказані під пунктами 21 (договір оренди землі № 5/57-18-ДО від 31.01.2018) та 35 (договір оренди землі від 31.01.2018 № 19/57-18-ДО), відповідно аркуші 5 та 6 спірного висновку з ОВД.
Таким чином, про те, що земельні ділянки, які, на думку позивача, належали до земель Голубинської сільської ради Свалявського району за межами населеного пункту, були включені до висновку з ОВД позивачу було достеменно відомо ще під час звернення до суду.
Наведене свідчить про те, що факт знаходження зазначених у звіті з ОВД та у пунктах 21, 35 висновку з ОВД земельних ділянок за межами населеного пункту на території Березниківської сільської ради Свалявського району на час надання спірного висновку був підтверджений документально.
Тобто, у відповідача – Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації під час процедури надання спірного висновку з ОВД не було жодної правової підстави для проведення громадських обговорень звіту з оцінки впливу на довкілля на території Голубинської сільської ради.
Одночасно, суд апеляційної інстанції констатував, що під час процедури обговорення звіту з ОВД ні представники позивача, ні третіх осіб на стороні позивача, які досить прискіпливо вивчали звіт з ОВД та подавали значну кількість заперечень, не надавали жодних зауважень та застережень щодо необхідності проведення таких обговорень на території Голубинської сільської ради.
Також позивач указує, що обставини, які є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленим обставинами стали йому відомі після отримання листа-відповіді ГУ Держгеокадастру у Закарпатській області від 22.10.2021, наданої на адвокатський запит.
Отож, судовий процес оскарження висновку із ОВД планованої діяльності ,,Будівництво вітрової електростанції 120 МВт на території Воловецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської, Дусинської, Неліпинської та Тибавської сільських рад (за межами населених пунктів) Свалявського району Закарпатської області від 07 березня 2019 року №307/02-02, виданий Департаментом екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА ТзОВ ,,Атлас Воловець Енерджи (код ЄДРПОУ 41074414) засвідчив, що суди визнали законним та обгрунтованим такий висновок, попри застереження громадськості щодо значимості впливів на біорізноманіття, природоохоронні території.
Ще один судовий процес ініціювала громадськість:
Громадська організація “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера” ініціювала справу № 260/1058/19 у Закарпатському окружному адміністративному суді до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними дій та анулювання дозволу від 18 вересня 2019 р. на виконання будівельних робіт № ІУ 112192611915.
23 січня 2020 року Закарпатський окружний адміністративний суд https://reyestr.court.gov.ua/Review/87319749 прийняв рішення, яким у задоволенні позову ГО “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера” до Державної архітектурно-будівельної інспекції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ТзОВ про визнання протиправними дій та анулювання дозволу – відмовити.
2 вересня 2020 року Восьмий апеляційний адміністративний суд м. Львова https://reyestr.court.gov.ua/Review/91353681, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Громадської організації «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 січня 2020 року. Апеляційні скарги Громадської організації «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» та ТзОВ «Атлас Воловець Енерджи» було задоволено частково. Було визнано протиправними дії Державної архітектурно-будівельної інспекції України щодо незупинення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Воловець Енерджи» про надання дозволу на виконання будівельних робіт з будівництва вітрової електростаннії 120 МВт на території Волонецької селищної ради Воловецького району та на території Березняківської. Дусинської. Нелінинської та Тибавської сільських рад Свалявського району Закарпатської області (за межами населених пунктів) до вирішення судових справ щодо обʼєкта такого будівництва. Визнано протиправним та скасовано дозвіл на виконання будівельних робіт від 18 вересня 2019 року Nº У 112192611915, виданий Державною архітектурно-будівельною інспекцією України на обʼєкт «Нове будівництво вітрової електростанції 120 МВт за межами населеного пункту на території Воловецької селищної ради Воловецького району та за межами сіл Березники. Дусино. Неліпино та Тибава Свалявського району Закарпатської області».
Тож, апеляційний суд скасував дозвіл ДАБІ на будівництво вітряків на полонині Боржава.
22 жовтня 2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду https://reyestr.court.gov.ua/Review/92384991, перевіривши касаційну скаргу ТзОВ «Атлас Воловець Енерджи» на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020р. у справі за позовом ГО «Міжнародний інститут людини і глобалістики «Ноосфера» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа – ТзОВ «Атлас Воловець Енерджи» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, ухвалив відкрити касаційне провадження, витребувати з Закарпатського окружного адміністративного суду справу №260/1058/19 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії. На сьогодні рішення ВС по даній справі відсутнє.
Також нам відомо, що Воловецьким відділенням поліції Мукачівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Закарпатській області розслідується кримінальна справа про умисні дії службових осіб Воловецької РДА та службових осіб організації – розробника детального плану території, що діяли в інтересах третьої особи – ТзОВ «Атлас Воловець Енерджи», в результаті яких були внесені недостовірні дані до офіційних документів, які стали підставою для неправомірного вилучення із володіння держави та передачі у користування за договорами оренди землі вказаному господарському товариству на території Воловецької селищної ради Закарпатської області земельних ділянок (https://reyestr.court.gov.ua/Review/90894505).
Судову справу за позовом обласної прокуратури розглядає Господраський суд Закарпатської області https://reyestr.court.gov.ua/Review/116636494. У цій справі йдеться про незаконні накази посадовців Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області щодо передачі земель на Полонині Боржава “турецькій” фірмі під вітроелектростанції загальною площею більше 42 га та вартістю 19,5 млн грн. Закарпатська обласна прокуратура подала позов про скасування цих наказів як протиправних та визнання недійсними договорів оренди. Справа вже тривалий час перебуває в суді першої інстанції.
Станом на сьогодні будівництво вітряків не може розпочатися через судові процеси та судові рішення, і це розуміє турецький інвестор. Ним здійснюються спроби тиску на державу Україна через погрози міжнародним арбітражем, проте рішення судів не можуть переглядатися навіть через таку істерику турецького інвестора. На цьому кейсі Україна має шанс показати іноземним інвесторам, що корумповані та незаконні рішення українських чиновників можуть бути оскаржені в суді та скасовані, а з думкою громадськості слід рахуватися, тому всі сторони зацікавлені у прозорості прийняття рішень та обгрунтованості і законності висновків, дозволів та інших дозвільних національних процедур, повазі інвесторів до місцевого населення та органів влади України.
Таким чином, цей випадок підкреслює важливість належного виконання процедури оцінки впливу на довкілля та активної участі громадськості у цих процесах для забезпечення ефективного захисту довкілля. Також судова система повинна ставати на захист інтересів довкілля у випадку прийняття рішень, що беруть до уваги лише економічні переваги від господарської діяльності. Громадськість має право та повинна виступати активним стейкхолдером процесу ухвалення рішень на місцевому рівні, а коли голос громадськості ігнорується, то судова система повинна забезпечити дотримання балансу та прав місцевих жителів у таких спорах.
