24 лютого 2014 р.
Критерії, яким повинна відповідати кандидатура на посаду
Міністра екології та природних ресурсів України
Шановні депутати Верховної Ради України!
Ми, представники національних та міжнародних громадських організацій у сферах екології та раціонального використання природних ресурсів, усвідомлюючи і розділяючи із суспільством високий рівень очікувань, пов’язаних із процесом глибоких змін суспільно-економічних та екополітичних відносин у нашій державі, а також беручи до уваги значення і вагомість процесу формування нового Уряду України, твердо наполягаємо:
У сфері екополітики, як у інших сферах нашого життя, назріли реформи. Відтак, зараз як ніколи важливо і необхідно керуватися прозорими й обґрунтованими критеріями при призначенні фахівця на посаду Міністра екології та природних ресурсів України.
Лише чіткі й зрозумілі критерії, які підтримує та з якими погоджується екологічна спільнота й громадськість України, разом з представниками законодавчої та виконавчої влади, дозволять прийняти ефективне кадрове рішення й уникнути численних помилок минулого.
Необхідно пам’ятати негативний досвід останнього десятиліття, коли на посаду міністра екології та природних ресурсів України здебільшого призначали близьких до керівництва держави чи його сім’ї людей, без відповідного професійного та управлінського досвіду. Посада була як нагорода за заслуги перед групою людей або як частина механізму привласнення національних ресурсів. Такі міністри були нездатними зрозуміти ні проблем у сферах екології та невиснажного використання природних ресурсів, ні викликів, що стоять перед цими сферами, ні критичну важливість вирішення екопроблем для суспільства, розв’язання яких є частиною якості життя та добробуту українського народу.
Зважаючи на це, кандидатура міністра довкілля України повинна відповідати таким критеріям:
● Вища профільна екологічна (або пов’язана із екологією) освіта, знання української, російської та однієї із європейських мов, бажано англійської або німецької
● Тривалий досвід професійної діяльності в сферах екології/довкілля, невиснажного/раціонального використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, а також/або безпосередня участь в управлінні екологічною інституцією, програмами, довгостроковими проектами, вагомими для екологічної спільноти і/або місцевих громад;
● Обізнаність із європейським досвідом розвитку сфери екополітики/довкілля й екологічної безпеки, а також невиснажного/раціонального використання природних ресурсів, що має бути засвідчене відповідними публікаціями або освітою, практичною діяльністю, участю в проектах, які мали позитивний вплив на збереження довкілля та екологічно збалансований регіональний та місцевий розвиток;
● Реноме чесного управлінця та довіра професійної спільноти, підкріплене публічністю декларації про доходи за останні 2-3 роки та відсутністю на даний момент компрометуючих матеріалів;
● Відсутність в даний час конфліктних бізнес-інтересів, зокрема в сфері природокористування, енергетики, промисловості тощо;
● Відсутність фактів керування державними (приватними) установами або державними програмами, які мали ознаки корупційності або не були успішними;
● Неучасть у керівництві політичних партій (на час перебування на посаді);
● Кандидат повинен публічно задекларувати власну волю до реформування галузі екології та природних ресурсів, впровадження принципів демократії, прозорості та громадського контролю діяльності ввіреного йому міністерства.
Закликаємо до розуміння того факту, що збереження природної спадщини та екологічно збалансоване використання природних ресурсів країни відіграють ключову роль у формуванні державотворчих цінностей суспільства, безпосередньо впливають на якість та рівень життя громадян України. Якість довкілля впливає на тривалість нашого життя, формує естетичні та культурні засади розвитку нашого суспільства та визначає його майбутнє та майбутнє Україні в цілому. Через дотримання сучасних принципів охорони довкілля, в тому числі, формується імідж нашої країни в Європі та світі. Державна політика в сфері охорони довкілля та використання природних ресурсів безпосередньо пов’язана із вектором розвитку нашої держави та відповіддю на питання чи ми рухаємось до європейської спільноти, чи обираємо шлях недорозвиненої країни третього світу.
Наше ставлення до природної спадщини є питанням цивілізаційним, і помилка тут коштуватиме надзвичайно дорого!
МБО «Екологія – Право – Людина»
ВГО «Національний екологічний центр України»
Всесвітній фонд природи WWF
ГО «Центр регіональних досліджень»
ВЕГО «Мама – 86»
