Вчора інфопростір переповнився радісними новинами про високу оцінку Європейської комісії (далі – Комісія, ЄК) прогресу реформ в Україні за 2025 рік. Разом з Албанією, Молдовою та Чорногорією ЄС оцінив Україну як “країну, яка рухається до ЄС”, а цьогорічний прогрес чи не найбільшим з моменту, коли Україна увійшла до пакета розширення. У зв’язку з цим, пропонуємо Вашій увазі детальний огляд довкіллєвої складової щорічного звіту ЄК про розширення.
Отож, в цілому щодо розділу 27 Довкілля та зміна клімату ЄК відмітила, що Україна має певний рівень підготовки у сфері довкілля та зміни клімату і досягла значного прогресу протягом звітного періоду. Згадується поступ у сфері клімату шляхом відновлення обов’язкового моніторингу, звітування та верифікації викидів парникових газів, ухвалення плану дій щодо створення національної системи торгівлі викидами, а також рамкового закону про кліматичну політику, який узгоджується з довгостроковою ціллю ЄС щодо досягнення кліматичної нейтральності до 2050 року. Окремо також відмічено ухвалення національний план управління відходами та законодавство щодо запобігання, зменшення і контролю промислового забруднення, прийняття планів управління річковими басейнами та стратегію реформи екологічного контролю.
Минулорічні рекомендації Комісія вважає частково виконаними, але такими, що залишаються актуальними і надалі. У наступному році Україна має, зокрема:
→ продовжувати зміцнення відповідальних органів із чітко визначеними компетенціями, належним кадровим забезпеченням та технічною експертизою і забезпечувати інтеграцію екологічної та кліматичної політики у всі сектори. Особливу увагу Комісія закликала приділити застосуванню горизонтального екологічного законодавства відповідно до acquis ЄС, зокрема оцінки впливу на довкілля (ОВД) і стратегічної екологічної оцінки (СЕО) для всіх відповідних проєктів, планів і програм, включаючи ті, що стосуються відбудови. Це передбачає обмеження режиму відступів, реалізацію та забезпечення виконання норм щодо екологічних злочинів, відповідальності за екологічну шкоду і механізмів доступу до правосуддя.
→ відповідно до Плану для України, подати нововизначений НВВ за Паризькою угодою і продовжити підготовку з метою розширення системи моніторингу, звітування і верифікації та запровадження системи торгівлі викидами в Україні; крім того, ратифікувати Кігальську поправку до Монреальського протоколу та адаптувати національне законодавство до стандартів ЄС щодо речовин, що руйнують озоновий шар, і фторованих газів;
→ відповідно до Плану для України, ухвалити Стратегію та План дій з циркулярної економіки, а також законодавчі рамки для узгодження із положеннями Регламенту ЄС про запобігання знищенню лісів.
Тепер розберемо посекторально.
Горизонтальне екологічне законодавство на думку ЄК досі залишається лише частково узгодженим з acquis ЄС. Як основне досягнення у цій сфері ЄК відмітила ратифікацію поправки про ГМО до Оргуської конвенції. Щодо відступів від процедур ОВД та СЕО ЄК відзначила, що необхідні подальші зусилля для забезпечення повного застосування процедур ОВД і СЕО до всіх відповідних планів і проєктів, включно з заходами відбудови, та для забезпечення обмежених винятків відповідно до acquis ЄС. ЄК спеціально підкреслила, що запровадження загальних винятків і виключення цілих категорій проєктів із процедур оцінки, особливо у сферах лісового господарства та сільського господарства, слід уникати. Також ЄК розділила занепокоєння громадянського суспільства обмеженим доступом до документації з ОВД і СЕО, зокрема мова іде про необхідність ідентифікації за допомогою цифрового підпису для отримання доступу до відповідних реєстрів.
Законодавство про екологічний моніторинг за оцінками ЄК також лише частково узгоджене з acquis ЄС. Негативно відмічається відкладення набрання чинності низкою нормативних актів до припинення воєнного стану. При цьому ЄК позитивно відзначила прогрес у цифровізації екологічних послуг і баз даних та функціонування Національного реєстру викидів і перенесення забруднювачів. ЄК звертає увагу на необхідність покращувати якість екологічних даних шляхом модернізації мережі моніторингу та співпрацю з загальноєвропейськими інформаційними системами, а також забезпечувати ширший доступ до екологічних даних і прозорість в роботі відповідних органів.
Законодавство про відповідальність за екологічну шкоду, про екологічні злочини та контроль за оцінками ЄК залишається такими, що не в неповній мірі відповідає актам ЄС. У своєму аналізі ЄК врахувала прийняття Стратегії з реформи екологічного контролю до 2029 року та відповідний план дій, при цьому не відмітила жодного прогресу у цій сфері за звітний період. ЄК висловила занепокоєння мораторієм на перевірки контролюючими органами під час воєнного стану, високі ризики корупції, зокрема у сфері землекористування, видобутку корисних копалин, незаконних рубок, управління відходами і небезпечними відходами, видачі дозволів та тендерів на концесії та недостатні механізми боротьби із нею. Серйозне занепокоєння ЄК також викликав Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача».
За оцінками ЄК законодавство про якість повітря залишається лише частково узгодженим з актами ЄС. Позитивно відзначається ухвалення Порядку інформування населення про якість повітря за основними показниками з використанням індексу якості повітря в Україні. При цьому для повного виконання ЄК вказує на необхідні подальші кроки, зокрема щодо встановлення національних граничних рівнів викидів, моніторингу викидів летких органічних сполук, покращення контролю за вмістом сірки, а також удосконалення збору даних щодо якості повітря.
У сфері управління відходами ЄК відзначила ухвалення Національного плану управління відходами, але й нагадала про необхідність прийняття стратегії і плану дій з циркулярної економіки у 2026 році, а також розробку регіональних і місцевих планів управління відходами, та створення належної нормативної бази і інфраструктури для повного узгодження з положеннями відповідних актів ЄС. Україні також потрібно забезпечити належне управління будівельними відходами, відходами руйнації, відходами видобувної промисловості і небезпечними відходами, розв’язати питання розширеної відповідальності виробника, упаковки, одноразових пластикових виробів, батарей та відходів електричного й електронного обладнання, а також дотримання вимог щодо існуючих полігонів. ЄК нагадала, що ухвалене законодавство про управління відходами, включно із процедурою видачі відповідних дозволів, повинно відповідати вимогам acquis ЄС і уникати надмірного використання відступів.
За оцінками ЄК законодавство у сфері якості води залишається лише частково узгодженим, однак реалізація Водної рамкової директиви просунулась уперед. Усі плани управління річковими басейнами були ухвалені та тепер мають бути інтегровані до програм відбудови, таких як державна програма для підприємств водопостачання і водовідведення, концепцію якої затверджено у лютому 2025 року. Проте відзначається низька адміністративна спроможність, нестача фінансування та неповне узгодження з директивами про нітрати, питну воду і стічні води. Також ЄК нагадує про необхідність вжиття заходів для забезпечення відшкодування витрат на водні послуги, одночасно гарантувавши права доступу до води та санітарії.
На початковому – найнижчому – етапі узгодження з acquis ЄС перебуває законодавство про охорону природи. Позитивно відмічено початок підготовки національної стратегії збереження біорізноманіття, стратегії щодо екосистемних послуг і класифікації інвазійних видів. Негативно відзначено те, що набрання чинності Порядку здійснення моніторингу біологічного та ландшафтного різноманіття відкладено до скасування воєнного стану. ЄК відзначила нагальність подальшого узгодження законодавства з правилами ЄС щодо диких птахів, оселищ, мережі Natura 2000, біобезпеки, зоопарків і генетичних ресурсів та висловила занепокоєння випадками будівництва на природоохоронних територіях. Відмічено певний прогрес з пілотними проєктами сертифікації деревини та розробкою законопроєкту для узгодження із Регламентом ЄС про запобігання знелісненню.
Законодавство у сфері промислового забруднення та управління ризиками також лише частково узгоджене. ЄК відзначила прийняття Закону України «Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення» та низки підзаконних актів, прийнятих на його виконання, але й нагадала про прогалини, які все ще існують у транспозиції вимог Директиви про промислові викиди, необхідність прийняття додаткових актів вторинного законодавства та забезпечення належної імплементації вимог директиви на практиці. Також відзначається потреба в ухваленні правил ЄС щодо Схеми екологічного менеджменту та аудиту (EMAS) і Екомаркування ЄС (EU Ecolabel).
У сфері хімічної безпеки законодавство також лише частково узгоджене. Попри ухваленя низки підзаконних актів до Закону «Про забезпечення хімічної безпеки та управління хімічною продукцією», забезпечення виконання його механізмів залишається ускладненим через війну. Щодо азбесту, окрім прийнятої законодавчої заборони на його використання, Україна також повинна впровадити правила управління азбестом, створити сертифіковані лабораторії та реєстр полігонів, які мають ліцензію на поводження з азбестом.
ЄК відзначила відсутність прогресу щодо узгодження із acquis ЄС законодавства про шум, та необхідність посилення законодавства у сфері запобігання катастрофам.
Єдина сфера, де було відзначено досягнення значного прогресу – це зміна клімату. Йдеться про рамковий закон «Про основні засади державної кліматичної політики», який узгоджується з ціллю ЄС щодо кліматичної нейтральності до 2050 року, підготовку другого НВВ та успіхи в аспектах інтеграції питань клімату в інші політики та державне планування. При цьому ЄК підкреслила необхідність оновлення до кінця 2025 року Національного енергетичного та кліматичного плану (NECP) та його тіснішої інтеграції у національне планування, оновлення довгострокової стратегії низьковуглецевого розвитку із забезпеченням досягнення цілі кліматичної нейтральності до 2050 року, та подання Україною першого Дворічного звіту про прозорість відповідно до Паризької угоди,
ЄК привітала відновлення обов’язкового моніторингу, звітування та верифікації (МЗВ) викидів парникових газів, відзначивши при цьому, що національна система МЗВ залишається вужчою, ніж Система торгівлі викидами ЄС (ETS), і потребує подальшої розбудови для повного узгодження зі стандартами ЄС, включаючи поширення на авіацію, судноплавство, автомобільний транспорт і будівлі. Позитивно відзначено затвердження національного плану дій щодо системи торгівлі, який передбачає початок функціонування національної ETS до 2028 року. Наголошується на необхідності ратифікації Кігальської поправки та узгодженні зі стандартами ЄС щодо речовин, що руйнують озоновий шар, фторованих газів, та викидів для автомобільного транспорту.
