Карпатам загрожує небезпека. Нова і, як на перший погляд, неочікувана. Цю небезпеку несуть так звані об’єкти зеленої енергетики – малі гідроелектростанції (малі ГЕС). Хоча, здається, що зелена енергетика не може становити загрозу для довкілля за своєю суттю, втім те, що відбувається у Карпатах, свідчить, що навіть найкраща ідея, за певних умов, може перетворитися на лихо.
Плани будівництва малих ГЕС у Карпатах лякають своїм масштабом. Адже, наприклад, у Закарпатській області, на виконання Програми комплексного використання водних ресурсів Закарпатської області, планується збудувати 330 малих ГЕС, в Івано-Франківській області, за різними даними, планується будівництво від півсотні до півтори сотні малих ГЕС, до двох десятків заплановано у Львівській та Чернівецькій областях. Виконання таких планів означатиме фактичну смерть більшості карпатських рік, смерть сплавного туризму.
Переглянути ГЕС у Карпатському регіоні України на ґугл-мапах. Шкода для довкілля від багатьох новозбудованих малих ГЕС вже є очевидною і незначною її назвати аж ніяк не можна. На сьогоднішній день більшість запропонованих проектів малих ГЕС у Карпатах передбачають будівництво ГЕС дериваційного типу. У цих типах ГЕС вода з річки подається до труби, транспортується трубою на певну відстань (до кількох кілометрів), а далі з труби подається на турбіну для виробництва енергії, після чого повертається у річку нижче від місця забору. Такі ГЕС на загал вважаються менш шкідливими для довкілля, ніж ГЕС греблевого типу, адже безпосередньо потік греблею не перекривається. Але…
У Карпатах більшість малих ГЕС проектується у верхів’ях рік. Тут ухил річок найбільший, отже, падаюча вода дає найбільшу енергетичну віддачу. У верхів’ях ріки мають невисоку водність, тому для того, щоб виробити якомога більше електроенергії, з рік забирають великі об’єми води – часто-густо із річки забирають практично всю воду, залишаючи замість живого потоку сухе русло, вкрите камінням (Краснянська, Пробійнівська на Грамотному, тощо). Замість кількох кілометрів ріки отримуємо кілька кілометрів труб. І проблема не лише у спотворенні природних краєвидів. Забір основної частини води із ріки спричиняє цілу низку екологічних та соціально-економічних проблем:
- зникнення водних організмів (в тому числі червонокнижних риб і комах) через знищення середовища існування і відтворення молоді;
- погіршення туристичного потенціалу територій;
- зміни гідрогеологічної обстановки включно із загрозою зниження рівня ґрунтових вод – відповідне зниження доходів місцевих жителів від обслуговування туристів;
- негативний вплив на природоохоронні території.
Українська державою прийнято рішення про підтримку відновлювальних джерел енергії. Підтримка виявляється у стимулюванні виробництва електроенергії сонячними, вітровими електростанціями, а також гідроелектростанціями, потужністю до 10 МВт (стаття 1 Закону України «Про електроенергетику»). Зелений тариф виявився достатньо потужним стимулом для підприємців, адже держава гарантує виплату власникам ГЕС за кожен вироблений кіловат-годин електроенергії суму (близько 85 коп.), яка у кілька разів перевищує вартість енергії, що постачається споживачам в Україні (близько 28 коп.). Ідея полягає у тому, що держава стимулює тих, хто виробляє енергію без шкоди або з незначною шкодою для довкілля. За існуючої ситуації «зелений тариф» став лише економічним стимулом, способом перекачування бюджетних грошей, тоді як охороною довкілля відверто нехтують.
Саме тому громадськість України – екологи, юристи, туристи та багато інших небайдужих громадян – піднялись проти неконтрольованого екологічно небезпечного гідроенергетичного будівництва у Карпатському регіоні. Метою цією боротьби є захист природи Карпат, збереження Карпат для туризму, а також захист самої зеленої енергетики від спроб перетворити її лише у джерело збагачення для окремих осіб шляхом знищення нашого спільного довкілля.
ЕПЛ беру участь у цій кампанії, де:
- проводить юридичний аналіз документів,
- надає юридичні консультації учасникам кампанії,
- бере участь у просвітницькій роботі з місцевим населенням, у інформаційних кампаніях.
Більш детальну інформацію ви можете знайти на блозі кампанії http://pryroda.in.ua/miniges/info/
