Аналітична записка «Поводження з небезпечними відходами в Україні»

Небезпечні відходи в Україні замість переробки потрапляють у довкілля

Щороку в Україні утворюється близько 600 тис. тонн небезпечних відходів. До них відносяться відпрацьовані люмінесцентні лампи, моторні масла, акумуляторні батареї, непридатні та протерміновані пестициди, тара з-під пестицидів, медичні відходи та інші. В європейських країнах ці відходи безпечно збирають, переробляють, знешкоджують та утилізують безпечно для довкілля і людей.

В умовах мораторію на проведення перевірок більшість небезпечних відходів в Україні опиняються на сміттєзвалищах, вздовж доріг, річок та в лісосмугах. Так, відпрацьовані люмінесцентні лампи, які містять ртуть, виявлено поблизу с. Змітнів Чернігівської області та м. Чигирин Черкаської області¹, біля приватних домівок в селі Малехів на Львівщині². У селі Червона Слобода, що 1,5 км від Черкас, місцеві мешканці знайшли пластикові ємкості із залишками пестицидів, які звозили туди фурами та спалювали³. Небезпечні медичні відходи, в помаркованій тарі, з назвою лабораторій та операційних відділень, які утворили ці відходи, а також з документами про передачу медичними закладами цих відходів ліцензованим підприємствам, було знайдено в лісі, поблизу одного з сіл Київщини⁴. Поблизу Грибовицького полігону на Львівщині два ліцензіати здійснюють незаконні оборудки з кислими гудронами, не маючи ліцензії на цей вид відходів. І це лише незначна кількість фактів, які розкривають журналісти та екологи у своїх розслідуваннях.

Загроза довкіллю і здоров’ю населення через неналежне поводження з небезпечними відходами

Небезпечні відходи, які замість переробки, знешкодження, утилізації, потрапляють у довкілля, призводять до жахливих наслідків. В Україні від неналежного поводження з відходами, щорічно помирає близько 1 260 громадян відповідно до даних Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ)⁵. Це прирівнює нашу державу до африканських країн (Замбія, Уганда, Нігерія, Камерун), які неналежно поводяться з небезпечними відходами.

Відпрацьовані люмінесцентні лампи, які потрапляють на сміттєзвалище, розбиваються і з них випаровується ртуть. Ртуть має негативний вплив на нервову систему, статеві органи, ембріони, може спричинити вади розвитку і спадкові зміни. Ртуть накопичується в організмі людини, не виводиться з нього та руйнує клітини головного мозку⁶. Одна компактна люмінесцентна лампа містить в середньому 4 мг ртуті, а довгі люмінесцентні лампи, що використовуються в основному на підприємствах, медичних і навчальних закладах містять і до 150 мг ртуті. В той час як доза у 0,25 мг ртуті вже є небезпечною для людини.

Сільськогосподарські підприємства масово використовують пестициди для боротьби з бур’янами, комахами, гризунами. Тару з-під них передають спеціалізованим підприємствам (ліцензіатам) для переробки, знешкодження чи утилізації. У випадку, коли замість переробки у довкілля викидають тару з залишками пестицидів, забруднюється небезпечними хімічними речовинами вода, ґрунт, повітря. Пестициди здатні поширюватися у довкіллі на тисячі кілометрів, вони передаються з молоком матері до дітей, виявляються навіть у жирових тканинах пінгвінів. На засіданні Ради Організації Об’єднаних Націй з прав людини у березні 2017 року міжнародні експерти заявили, що пестициди є причиною смерті 200 тисяч осіб у світі щорічно, вони спричиняють рак, хвороби Альцгеймера і Паркінсона, гормональні порушення, порушення розвитку і безпліддя⁷.

Значну небезпеку для здоров’я людини несе неправильне поводження з медичними відходами. За даними ВООЗ з усієї кількості відходів, що утворюються у медичних закладах, 20% вважаються небезпечними. Ці відходи можуть бути інфекційними, токсичними чи радіоактивними. До них належать використані перев’язувальні матеріали, одноразові шприци та системи, рукавички, халати, рентгенівські плівки, заражена кров та ін. Медичні відходи є джерелом потенційно небезпечних хімічних речовин, мікроорганізмів, бактерій, серед яких можуть бути збудники ВІЛ інфекції, туберкульозу, сальмонели, що створює ризики інфікування населення⁸.

Що саме відбувається з небезпечними відходами в Україні?

Увесь ланцюг поводження з небезпечними відходами мав би виглядати так:

• етап 1: медичні, навчальні заклади, підприємства, які утворюють небезпечні відходи, передають ці відходи компаніям, які мають ліценцію на операції з поводження з небезпечними відходами (збирання, перевезення, зберігання, перероблення, знешкодження, утилізацію, захоронення, видалення);

• етап 2: компанії, які мають ліцензії на збирання, перевезення та зберігання (ліцензіати-посередники) збирають небезпечні відходи від підприємств-утворювачів та передають їх компаніям, які мають ліцензії на перероблення, знешкодження, утилізацію, захоронення чи видалення;

• етап 3: компанії, що мають ліцензії на перероблення, знешкодження, утилізацію, захоронення чи видалення (кінцевий ліцензіат) забезпечують екологічну безпеку під час здійснення цих операцій.

І на сьогодні Мінприроди не має інструменту контролю за вищезазначеними підприємствами через мораторій на проведення перевірок.

Як працює схема з ліцензіатами в Україні? Збій відбувається, коли підприємства-утворювачі небезпечних відходів або ліцензіати-посередники укладають договори між собою або з кінцевим ліцензіатом, проте не передають такі відходи. Інший варіант, коли підприємство-утворювач або ж ліцензіат-посередник передають відходи кінцевому ліцензіату, але остання не має належного обладнання.

Наприклад, ліцензіати-посередники МПП «Рада», ТОВ НВК «Укрекопром», ТОВ «Утільпром», маючи ліцензію на збирання небезпечних відходів, уклали попередньо угоди з ДП «Боднарівка» про передачу останньому відпрацьованих ртутьвмісних ламп на переробку. Проте, жодної лампи на переробку не передали⁹. Ці підприємства завідомо не планували виконувати умови договору, що дозволило їм поставити найнижчу ціну за свої послуги та перемогти у тендері, для участі у якому їм і була потрібна ця угода. Відповідно дані ліцензіати використали угоди з підприємством, яке має і ліцензію, і технологію для переробки, виключно для отримання доходів, а не бажання передати їх на належну переробку. Така схема є поширеною і щодо поводження з іншими видами небезпечних відходів.

Чому небезпечні відходи в Україні замість переробки потрапляють у довкілля і хто у цьому винний?

Основні причини, через які відходи потрапляють у довкілля:

• Ліцензійні умови дозволяють Мінприроди видавати ліцензії підприємствам на поводження з небезпечними відходами без належного обладнання

Ліцензійними умовами, затвердженими Постановою КМУ № 446 від 13.07.2016, визначено вичерпний перелік організаційних, кадрових, технологічних вимог, обов’язкових для поводження з небезпечними відходами¹⁰. Ліцензійні умови також встановлюють перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами. Такими документами є заява на видачу ліцензії, відомості про наявність матеріально-технічної бази, необхідної для провадження відповідного виду господарської діяльності на поводження з небезпечними відходами.

Під час видачі ліцензії Мінприроди повинно було б перевіряти чи заявлена підприємством матеріально-технічна база є в наявності і знаходиться за місцем здійснення господарської діяльності. Однак, відповідно до процедури видачі ліцензії Міністерство не зобов’язане проводити таку перевірку. Останнє лише встановлює документальний факт наявності в підприємства обладнання, не перевіряючи чи воно наявне і належне для відповідної операції щодо поводження з небезпечними відходами. За результатами перевірених Мінприроди у 2016-2017 роках 102 підприємств встановлено, що понад 50% ліцензіатів не мали матеріально-технічної бази, заявленої у документах при отриманні ліцензії. Третина перевірених ліцензіатів взагалі не була знайдена за місцем провадження господарської діяльності, зазначеним у ліцензіях¹¹.

Крім того, Мінприроди мало б перевірити, чи здатне заявлене обладнання виконувати операції, для яких видається ліцензія. У 2014 році ТОВ «Еко-Нова» єдине підприємство в Україні отримало ліцензію на здійснення утилізації такого виду небезпечних відходів, як пестициди та гербіциди, які не відповідають стандартам, мають прострочений термін придатності чи не придатні для використання за призначенням. Однак, заявлене обладнання розраховане на спалювання безпечних органічних відходів, про що зазначається на сайті виробника¹². Вказані вище відходи пестицидів та гербіцидів до таких не відносяться. І на обладнанні, яке не здатне утилізувати відходи пестицидів, Мінприроди видало ліцензію.

• Відсутність контролю за ліцензіатами через мораторій на планові перевірки та обмеження на позапланові перевірки Мінприроди

З листопада 2015 року по липень 2016 року Мінприроди не здійснювало ні планових, ні позапланових перевірок через відсутність ліцензійних умов. Після затвердження Кабінетом Міністрів України ліцензійних умов Мінприроди здійснило планові перевірки підприємств з 13 липня 2016 р. по 31 грудня 2016 р. Ці перевірки вказали на порушення ліцензіатами законодавства та дозволили анулювати ліцензії 56 підприємствам.

Однак, планові перевірки ліцензіатів стали неможливими через мораторій, який діяв з 1 січня 2017 до 31 грудня 2017 і був продовжений ВРУ до кінця 2018 року. Таким чином, ВРУ, створюючи більш вільні умови для роботи українського бізнесу, надала «зелене» світло недобросовісним ліцензіатам, а відповідно і неналежному поводженню з небезпечними відходами.

Вводячи мораторій на проведення планових перевірок підприємств, держава прикривається виконанням зобов’язань перед Європейським Союзом щодо лібералізації ведення підприємницької діяльності. Однак, створення сприятливого середовища для бізнесу не означає повну безконтрольність з боку держави за підприємствами, що отримали ліцензії на операції з небезпечними відходами. Такими діями держава ставить під загрозу життя громадян і довкілля, а відтак і виконання Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. Таким чином, свобода діяльності бізнесу та матеріальна вигода видаються важливішою за здоров’я нації. На думку Європейської комісії, екологічні перевірки є важливим інструментом для забезпечення імплементації та виконання природоохоронного законодавства Європейського Союзу¹³. Крім того, відповідно до рекомендацій Європейського Парламенту та Ради, всі держави-члени ЄС повинні забезпечити проведення заздалегідь запланованих екологічних перевірок та розробляти відповідні плани перевірок. Останні повинні бути доступними для громадськості¹⁴.

Для здійснення позапланової перевірки Мінприроди зобов’язане подати до ДРСУ копію відповідного звернення юридичної або фізичної особи та обґрунтування необхідності проведення перевірки. ДРСУ розглядає подані документи та надає погодження або вмотивовану відмову у наданні погодження протягом п’яти робочих днів з дня надходження відповідних документів.

Однак, переважна більшість звернень Мінприроди до ДРСУ залишається незадоволеною. Зокрема, з 10 клопотань на перевірку задовольняються лише кілька¹⁵. ДРСУ відмовляє у погодженні позапланових перевірок через неправильне оформлення звернень Мінприроди про надання такого погодження. Зокрема, Мінприроди не правильно зазначає питання, необхідність перевірки яких, є підставою для проведення позапланового заходу.

• Мінприроди допускає помилки при проведенні перевірок і ДРСУ, дії якої дозволяють підприємствам продовжувати неналежне поводження з відходами

Мінприроди, здійснюючи перевірку підприємств та приймаючи рішення про анулювання ліцензії, допускає помилки, які ДРСУ використовує для відновлення дії таких ліцензій. В основному, ДРСУ посилається на такі порушення законодавства, що допускає при перевірках Мінприроди:

• невідповідність форми рішення про анулювання ліцензії вимогам законодавства (відсутність реквізитів рішення, виду господарської діяльності, на провадження якого анулюється ліцензія та ін.);

• неправильність застосування підстави для анулювання ліцензії;

• не складення акта про виявлення недостовірних даних у документах, на підставі яких видавалася ліцензія чи акта про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов.

Так, у 2016 році Мінприроди здійснило перевірку ТОВ “Сігмас Еколоджі”. Дане підприємство фігурувало у розслідуванні 24 каналу, яке за заявленим місцем планованої діяльності (с. Щасливе, Київська область) було відсутнє. Зазначене є серйозним порушенням та безумовною підставою для анулювання ліцензії. Мінприроди здійснило перевірку підприємства за двома адресами: проспект Лобановського, 57, м. Київ, яка в жодних документах відсутня та за адерсою с. Щасливе, Київської області. За першою адресою Мінприроди виявило документальні порушення, серед яких ненадання плану локалізації аварій та ненадання інших матеріалів. Здійснюючи перевірку за заявленою адресою (с. Щасливе, Київської області), попри наявні відомості, що таке підприємство там відсутнє, Мінприроди в акті перевірки зазначає, що наявна матеріально-технічна база підприємства відповідає заявленій. В результаті, Мінприроди анульовує ліцензію не через здійснення діяльності в іншому від заявленого у ліцензії місці, а через невиконання вимоги Мінприроди, яку фактично воно підприємству не висувало.

Не погоджуючись з рішенням Мінприроди, підприємство звернулося до ДРСУ, яка вправі переглядати рішення Мінприроди з приводу анулювання ліцензії. За результатом розгляду скарги, ДРСУ виявила порушення проведення перевірки та оформлення її результатів Мінприроди. Це стало підставою для скасування рішення Мінприроди та відновлення дії ліцензії ТОВ «Сігмас Еколоджі». Однак, поряд з очевидними підставами для скасування рішення Мінприроди, ДРСУ вказує й на ті, які в дійсності не мали місця (не складення акту про невиконання розпорядження про усунення порушень ліцензійних вимог).

Іншим прикладом порушень з боку Мінприроди є випадок з ТОВ «Еко-Нова», яке єдине в Україні отримало ліцензію на здійснення утилізації відходів протермінованих пестицидів. Однак, обладнання, яке є у наявності ТОВ «Еко Нова» не призначене для утилізації такого виду відходів. Цей факт є безумовною підставою для анулювання ліцензії. Мінприроди прийшовши на перевірку, виявило ряд документальних порушень, серед яких відсутність дозволу на викиди, ненадання відомостей про наявність власних або орендованих площ, ненадання реєстрової картки утворення відходів, відсутність науково-технічної експертизи технології утилізації, знищення, знешкодження непридатних або заборонених до використання пестицидів і агрохімікатів. Згадки про те, що наявне обладнання не призначене для операцій з відходами пестицидів, на які видана ліцензія в акті перевірки не йдеться.

ДРСУ за результатами розгляду скарги ТОВ «Еко-Нова» скасувала рішення Мінприроди про анулювання ліцензії цього підприємства. Підставою для цього слугувало невідповідність форми рішення про анулювання ліцензії вимогам законодавства, не складення органом ліцензування акта про виявлення недостовірних відомостей та необґрунтовано вибрана підстава для анулювання ліцензії. Однак, в судовому порядку зазначені порушення Мінприроди не підтвердилися.

У ході перевірки іншого підприємства ПП «Центр екологічної безпеки» Мінприроди виявлено, що представлена для огляду установка суттєво відрізняється від термічного утилізатора УТ 750, який заявлений підприємством у документах на отримання ліцензії. Тобто в ході перевірки Мінпририроди встановлено, що підприємством порушено ліцензійні умови щодо обов’язку використання обладнання, що заявлене у ліцензійних документах. На цій підставі Мінприроди анулювало видану ліцензію. Не зважаючи на це, ДРСУ, посилаючись на необґрунтованість застосування підстави (виявлення недостовірних даних у документах поданих ліцензіатом), зокрема, не дотримання Мінприроди форми рішення, відновила дію ліцензії ПП “Центр екологічної безпеки”. З таким рішенням ДРСУ не можна погодитися, оскільки відсутність устаткування, яке заявлене при отриманні ліцензії, власне і підтверджує недостовірність даних. Відповідно підстава для анулювання ліцензії була обрана Мінприроди правильно.

Незважаючи на рішення Мінприроди щодо анулювання ліцензій, підприємства, яким ДРСУ задоволила скарги, надалі продовжують працювати, створюючи небезпеку для довкілля та здоров’я. Це стало можливим завдяки діям Мінприроди, яка допустила помилки при проведенні перевірок і ДРСУ. Остання враховує формальні помилки Мінприроди, а не зважає на вагомі порушення ліцензіатів і відновлює анульовані ліцензії.

Висновки

Через неналежно прописані Ліцензійні умови, підприємства, які не мають ані потужностей, ані наміру належно збирати, переробляти, знешкоджувати чи утилізувати небезпечні відходи, отримують ліцензію Мінприроди. Підприємства-ліцензіати, не маючи належного обладнання заробляють на небезпечних відходах, ставлячи під загрозу життя та здоров’я громадян.

Із запровадженням ВРУ мораторію на проведення планових перевірок, Мінприроди не має важелів контролю після видачі ліцензії за підприємствами, які здійснюють операції з небезпечними відходами. Таким чином, ліцензії видаються, а чи відповідає діяльність цих підприємств ліцензійним умовам, Мінприроди з’ясувати не має змоги. ДРСУ на позапланові перевірки Мінприроди у більшості випадків надає відмову і задовольняє скарги ліцензіатам, у яких виявлені вагомі порушення ліцензійних умов. Також під час позапланових перевірок Мінприроди допускає помилки, які дозволяють ДРСУ відновлювати ліцензії.

Таким чином, підприємства-ліцензіати мають широкі можливості для зловживань у зв’язку з безконтрольністю за ними з боку органів державної влади.

Через бажання покращити умови ведення бізнесу, держава не забезпечує належне поводження з небезпечними відходами, чим наражає людей на небезпеку та створює загрозу національній безпеці України. Тим самим порушуючи засади, проголошені Конституцією України, відповідно до яких людина, її життя та здоров’я повинні визнаватися найвищою соціальною цінністю. Окрім того, Україною не виконуються взяті зобов’язання перед Європейським Союзом з питань охорони довкілля.

Пропозиції

Для вирішення проблеми неналежного поводження ліцензіатів з небезпечними відходами пропонуємо:

1. КМУ включити Мінприроди до переліку центральних органів виконавчої влади, на які не поширюється дія Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

2. Мінприроди ініціювати зміни до ліцензійних умов в частині перевірки наявності та відповідності матеріально-технічної бази на операції з небезпечними відходами у здобувачів ліцензій.

3. Мінприроди здійснити планові перевірки усіх без винятку ліцензіатів та анулювати ліцензії тим ліцензіатам, у яких відсутня матеріально-технічна база на відповідні операції з небезпечними відходами та/або наявні інші вагомі порушення вимог ліцензійних умов.

4. Мінприроди запровадити щоквартальну онлайн звітність ліцензіатів щодо операцій на поводження з небезпечними відходами.