Протягом останніх років масове спорудження гідроелектростанцій перестало бути проблемою лише Карпатського регіону. Останні незарегульовані ділянки річок у всій країні опинилися під загрозою знищення внаслідок наявності планів будівництва малих ГЕС в Україні та каскаду великих ГЕС на Дністрі. Тому ми, організації, які займаються темою малих ГЕС протягом 6 останніх років, хочемо висловити нашу спільну позицію щодо розвитку гідроенергетики в Україні.
Не зважаючи на масове будівництво малих ГЕС протягом останніх років, зараз вони забезпечують лише 0,15 % всієї генерації електроенергії. Тому мала гідроенергетика не відіграє жодної суттєвої ролі в енергетичному балансі України і не може жодним чином вирішити питання енергонезалежності України.
Розмір зеленого тарифу на малу гідроенергетику в Україні є одним із найвищих, а умови його надання – чи не найвигідніші для інвесторів серед країн Центральної, Південної та Східної Європи, включаючи країни ЄС. Тому частка вартості електроенергії малих ГЕС у загальній вартості електроенергії в Україні в 4 рази більша, ніж частка генерації, що складає 0,55 %.
Більшість об’єктів малої гідроенергетики України належить особам афілійованим і з колишньою, і нинішньою владою.
Протягом останніх років ми неодноразово фіксували факти порушення норм природоохоронного та будівельного законодавства, ігнорування думки місцевої громади з боку власників малих ГЕС.
Сучасні світові тенденції свідчать про поступовий відхід від гідроенергетики, зокрема малої як альтернативного джерела енергії. У США та багатьох країнах Європи масово демонтують греблі з метою повернення річок до їх природного стану. І ці заходи із виправлення помилок минулого фінансуються коштами платників податків.
Відповідно, можна констатувати, що малі ГЕС не несуть жодної користі Україні в економічній сфері, проте мають значний негативний вплив на стан довкілля та призводять до соціальних конфліктів. Фактично мова йде про масштабну схему «викачування» грошей із кишень громадян України – споживачів електроенергії – в інтересах окремих осіб.
Тому ми вважаємо, що:
будь-яке будівництво малих ГЕС, яке передбачає спорудження нових гребель, є неприпустимим;
категорично неприйнятним є виділення окремих незарегульованих ділянок річок як «допустимих для спорудження» малих ГЕС;
зелений тариф для малих ГЕС має бути скасований;
на річках допустимим є виключно будівництво малих ГЕС на існуючих гідротехнічних спорудах, за умови дотримання всіх природоохоронних обмежень і інтересів місцевих громад. Також припустимим є спорудження малих ГЕС на промислових водних об’єктах;
необхідно переглянути існуючі норми експлуатації та режими роботи малих ГЕС, і внести відповідні зміни, спрямовані на забезпечення достатнього обсягу постійного стоку, спорудження рибоходів тощо.
Окреме питання – проекти будівництва каскаду ГЕС на Дністрі.
Природна, культурна, історична цінність Дністра на всіх ділянках вище існуючого Дністровського водосховища не дозволяє будувати на ньому будь-які гідроелектростанції. Річка повинна бути збережена у своєму природному стані заради сучасних і майбутніх поколінь. Природоохоронне законодавство та висновки науковців – біологів, географів, екологів, істориків тощо – чітко вказують на недопустимість будівництва ГЕС за будь-яких умов. Категоричними противниками нових гребель на Дністрі є місцеві громади. Разом із тим ПАТ «Укргідроенерго» продовжує активно адвокатувати будівництво гідроелектростанцій на Дністрі. Фактично, мова йде про підготовку до знищення унікальної природної річки заради задоволення комерційних інтересів вузького кола осіб.
Тому ми категорично заперечуємо будь-які компроміси, що дозволять будувати на Дністрі бодай одну гідроелектростанцію у будь-якому варіанті, та витрачати державні кошти на планування завідомо протизаконних, шкідливих для людини і довкілля дій.
Ні – новим греблям! Так – вільним річкам!
МБО «Екологія-Право-Людина»
Бюро екологічних розслідувань
Контакти:
Петро Тєстов, аналітик ЕПЛ
office@epl.org.ua, petro.testov@gmail.com
(032) 225-76-82; (068) 934-95-74
Анатолій Павелко, БЕР
