З 1 по 10 вересня в м. Гонолулу, штат Гаваї, США, у приміщеннях комплексу для конференцій відбувся світовий конгрес охорони природи, організований та проведений Міжнародним союзом охорони природи. У конгресі взяли участь близько 10 тис. осіб з понад 160 країн світу, з яких близько 1600 представників є членами МСОП, зокрема і ЕПЛ.
Під час конгресу поруч із обговореннями критичних для охорони природи питань були також проведені важливі для організації адміністративні кроки: вибори президента, фінансового директора, голів галузевих комісій та членів ради від регіонів, затвердження робочого плану на 2017-2020 роки.
Учасники конгресу ділилися найкращими практиками управління заповідними територіями в своїх країнах. Розповідали про оптимізацію менеджменту ПЗФ шляхом застосування розумних технологій, про переваги приватних заповідних територій, про шляхи вирішення конфліктів під час створення заповідних територій.
Особливу увагу приділили і питанням збереження екосистем островів, зокрема і гавайських, 90% біорізноманіття яких є ендеміками, що є найвищим рівнем ендемізму на планеті. Через це природа островів є дуже вразливою до негативного впливу зовнішніх факторів, особливо змін клімату та інвазійних видів. Турбуючись про майбутнє свого довкілля та збереження його для прийдешніх поколінь, гавайська влада вирішила до 2045 року повністю перейти на використання енергії з відновлювальних джерел.
Наприклад, ось ця рослина у горщику – брігамія чудова або гавайська пальма – є надзвичайно рідкісним гавайським ендеміком, яких у природі залишилось лише кілька екземплярів. Зараз ця рослина включена до програми відновлення видів на базі Національного тропічного ботанічного саду США. Науковці збирають насіння виду, розмножують мікроклональним способом, вирощують та висаджують в дику природу.
Також відновлюють зараз і природні ліси із сандалового дерева, які раніше були знищені, а натомість насаджені нові з чужорідних видів – австралійських евкаліптів, норфолкської сосни та казуарини хвощеподібної. Маленькі проростки сандалового дерева висаджують в лісі та кожне помічають яскравими стрічками для моніторингу та оцінки стану росту. Насаджений чужорідний ліс залишають для того, щоб він забезпечував прохолоду та тінь для підростаючих дерев. Коли особини сандалового дерева стають достатньо дорослими, щоб не залежати від додаткового поливу та бути досить конкурентно здатними, тоді чужорідний ліс прибирають і залишають готову самодостатню природну популяцію, яка з часом розвинеться у повноцінну лісову екосистему.
Одночасно з цим на базі відновлення лісу розводять карликових кіз, які спеціально натреновані поїдати інвазійну трав’янисту рослинність. Карликові розміри дозволяють тваринам не спресовувати грунт, а залишати його достатньо пухким для насичення киснем та вологою.
Раніше для створення живих огорож для домашніх тварин на Гаваї завезли великі кактуси – опунції, які так сильно розмножилися, що стали інвазійними і ростуть тепер скрізь.
Армія США доклала значних зусиль до збереження гавайської природи. Зокрема, на островах вона опікується 75 зникаючими видами, висадила більше 27 тис. рідкісних рослин у дику природу і на це все витрачає щороку мільйони доларів. Воєнно-морські сили спільно із університетами досліджують поведінку морських тварин, залучені до моніторингу, а повітряні сили відновлюють болота для птахів, засаджують рослинами піски, щоб не розширювали пустельну зону і також залучені до моніторингу птахів. За допомогою армії на островах прокладено десятки кілометрів паркану, що захищає природну територію від інвазійних диких свиней, які винищують маленькі проростки природних рослин та стримують поновлення лісу.
Одразу після паркану на численних деревах та чагарниках помічені яскравими стрічками пастки для щурів. Вони покликані охороняти природні території від інвазійних величезних чорних щурів, які полюбляють поїдати пташенят рідкісних видів та спричиняють їх вимирання.
Такі заходи з охорони себе виправдовують, оскільки після паркану вже помітно молодий ніким не з’їдений підріст природних рослин у лісі, а популяції рідкісних птахів потроху відновлюються.
Навіть звичайні вуличні написи на Гаваях просякнуті екологічністю. Ось таке застереження для перехожих є біля кожного зливу дощової води з вулиці в колектор з проханням не розкидати сміття навколо, оскільки дощова вода з цим усім потрапляє одразу в океан.
Всесвітній конгрес з охорони природи завершився «гавайськими зобов’язаннями», які взяв на себе МСОП як один із лідерів екологічного руху на планеті, та з якими можна ознайомитися за посиланням
Довідка
Міжнародний союз охорони природи – міжнародна організація, метою якої є збереження біорізноманіття та екологічно чистих та сталих методів використання природних ресурсів, у чому вона допомагає співтовариствам будь-якого виду. Членами організації є 735 неурядових організацій, серед яких і ЕПЛ. МСОП з 1963 року видає Червоний список – найбільш всеосяжний збірник відомостей про охоронний статус рослин та тварин в усьому світі.
