У Криму на момент анексії знаходилося 6 з 19 природних заповідників України, що є найбільш цінними категоріями природно-заповідного фонду. Протягом останнього року неодноразово лунали тривожні повідомлення про долю окремих заповідників. Тепер стало відомо, що всі вони в тій чи іншій мірі перетворені на об’єкти платного відпочинку.
У січні 2015 року Рада Міністрів Криму затвердила перелік заповідників, що передаються у підпорядкування Рескомлісу. Ними стали Опукський, Казантипський, Ялтинський та Карадазький заповідники як бюджетні установи та НПП “Тарханкутський” (Створений Указом Президента України в 2009 році під назвою “Чарівна гавань”)1. Заповідник “Мис Мартьян” досі не увійшов до цього списку2. До цього списку не увійшов Кримський природний заповідник, що у жовтні 2014 року був переданий до Федеральної бюджетної установи «Комплекс Крим», що входить до складу управління справами президента РФ3. Перетворення заповідника на державне господарство для елітних полювань – це повернення до радянських реалій, відновлення спецсафарі, для створення якого 57 років тому ліквідували заповідник4.
В липні 2015 року Рескомліс оголосив підпорядковані йому заповідники «об’єктами рекреації» та встановив диференційовану плату за вхід на їхню територію5. Платний туризм у заповідниках і заказниках активно пропагується кримськими медіа6. Так, вхід до 10 привабливих місць Ялтинського гірсько-лісового заповідника коштує від 50 до 100 рублів для однієї дорослої людини, прогулянка Опукським, Карадазьким та Казантипським заповідниками – від 150 до 200 рублів для дорослої людини та від 50 до 100 – для дітей. Окрема плата встановлена за відвідування музею природи Карадагу та наукового дельфінарію.
- У рамках українського законодавства, природні заповідники є найбільш суворою категорією природно-заповідного фонду. На їхній території заборонено туризм та всі види рекреації, – пояснює дтректор МБО «Екологія-Право-Людина» Олена Кравченко. – Натомість російське законодавство дозволяє в заповідниках так званий «пізнавальний туризм». Під виглядом такого туризму нині відкритий вхід до заповідників, чого не було, починаючи з 1992 року.
- Вартість входу до заповідника дорівнює вартості користування пляжем в Алушті і є меншою, ніж вартість середнього обіду у кримських закладах громадського харчування. Це достатньо дешево, щоб відпочиваючі змогли собі дозволити таку форму відпочинку. А от куди в результаті ідуть зібрані гроші і як використовуються, – невідомо. Навряд чи на ліквідацію шкоди, заподіяної природним пам’яткам навалою відвідувачів.
За додатковою інформацією звертайтеся:
Олексій Василюк, еколог ЕПЛ,
Email: vasyliuk@gmail.com; office@epl.org.ua;
Тел.: (032) 225 – 76 – 82; (097) 1000 – 473
1 http://ru.krymr.com/content/news/27082659.html
2http://news.allcrimea.net/news/2015/2/4/goskomlesu-kryma-budet-podchinyatsya-pyat-zapovednikov-30511/
3http://www.c-inform.info/news/id/17454
4http://www.c-inform.info/news/id/17454.
5 http://gkles.rk.gov.ru/rus/info.php?id=613390
6 http://krymedia.ru/society/3381321-skolko-stoyt-vkhod-v-krymskye-zapovednyky-y-parky-ofytsyalnye-tseny-2015-hoda