Ранні фермери збільшили температуру Землі на 0,9°С протягом 8000 років, припускає нове дослідження.
За словами Фена Хі, провідного автора дослідження і кліматолога з Університету Вісконсин-Медісон, це приблизно дорівнює глобальному потеплінню за останні 150 років. Це означає, що раннє сільське господарство настільки ж впливовий чинник, як і вся промислова революція.
Тим не менш, в дослідженні робиться висновок, що чисте потепління, викликане ранніми людьми, становить всього 0,73°С завдяки невеликому охолодженню на 0,17°С, яке відбулось за рахунок збільшення відбиття сонячного світла від розчищеної землі.
Робота показує, що ранні культури піднімали температуру дуже повільно, протягом тисяч років наповнюючи атмосферу Землі такими парниковими газами, як вуглекислий газ і метан. Натомість постіндустріальне суспільство дуже швидко змінювало температуру, яка зросла приблизно на 0,85°С в період між 1880 і 2012 роками, за даними Міжурядової групи експертів зі зміни клімату.
Дослідження долило олії до вогню триваючої дискусії з приводу впливу доіндустріальної людини на клімат Землі. Хоча 1850 рік часто вважають початком глобального потепління, така діяльність людини, як вирубка лісів і сільське господарство, могли почати впливати на клімат раніше. Це підтверджують крижані керни: концентрації вуглекислого газу і метану за останні 8000 років не вписуються у свої звичайні тенденції, характерні для пост-льодовикового періоду. З ростом людських популяцій газів більшало, а не меншало, як мало би бути. Втім, на думку деяких вчених, це просто природна мінливість.
Ідея, що доіндустріальна людина істотно вплинула на клімат Землі «досі лише гіпотеза, але вона має величезне кліматичне значення, — говорить Хі. — Клімат має певну інерційність, і те, що відбулось за останні 150 років, не може бути достатньо тривалим, щоб сказати нам, що станеться в майбутньому».
Хі та його співавтори оцінили глобальні температури минулого з кліматичних моделей, які розрахували наслідки зміни ґрунтово-рослинного покриву, такі як збезлісення і зрошування. Дослідження порівняло кліматичні моделі вільної від людей Землі та планети, населеної мисливцями-збирачами та фермерами. Вчені використовували оцінки минулого землекористування з дослідження 2011 року, проведеного Джедом Капланом з Швейцарського федерального технологічного інституту, який побудував детальну модель землекористування, ґрунтуючись на історичних та археологічних даних.
Після закінчення останнього льодовикового періоду, концентрації двоокису вуглецю і метану в атмосфері повинні були впасти приблизно до 245 частин на мільйон (ppm) і 445 частин на мільярд (ppb) без впливу людини на планету, говорить Хі. (Частини на мільйон означають концентрацію газу в повітрі, тобто з кожного мільйону молекул повітря, 245 — молекули вуглекислого газу.)
Натомість моделі показують, що, внаслідок вирубки дерев та зрошування рисових полів стародавніми людьми, вуглекислий газ виріс приблизно на 40 ppm, до 285 ppm, а метан підскочив до 790 ppb, зрісши на 345 ppb. «З точки зору довгострокових змін клімату, останні кілька тисяч років є унікальними з огляду на цей людський фактор», — говорить Хі.
