Закислення океанів, яке тепер можна побачити з космосу, підкреслює небезпеку кліматичних змін та допомагає визначити регіони, які знаходяться під найбільшим ризиком.
За даними NOAA, морська вода поглинає близько чверті парникового газу CO2, який люди щороку випускають в повітря, переважно спалюючи викопне паливо. Цей процес сповільнює потепління земної кулі, оскільки вуглець опиняється в океані, а не атмосфері. Але коли морська вода вбирає вуглекислий газ, вона стає більш кислою. Згідно NOAA, з кінця промислової революції рН поверхні океану став на 30% кислішим.
Ця кислотність розподілена нерівномірно і виміряти її було не просто. Більшість досліджень базувались на фізичних вимірюваннях у відкритому океані, які проводились на науково-дослідних суднах. Але такі вимірювання фрагментарні і дорогі.
Тому вчені вирішили доповнити дані, отримані на землі, даними, отриманими з неба. Використовуючи супутникові вимірювання, дослідники з Ексетерського університету у Великобританії та їх колеги створили глобальні карти кислотності океану, які показують, які області постраждали найбільше.
«Ми, будучи піонерами цих методів, можемо моніторити великі ділянки океанів Землі, що дозволяє нам швидко і легко визначати області, які опинились під найбільшим ризиком через збільшення кислотності», — розповідає провідний автор дослідження Джеймі Шатлер, доцент кафедри океанології в Ексетерському університеті.
Шатлер та його колеги використовували вимірювання, отримані за допомогою існуючих супутників, таких як Aquarius і SMOS. Вони об’єднали дані тепловізорів з даними по солоності та розрахували закислення.
Карта, створена за результатами цих розрахунків, показує розподіл кислотності світового океану. Чим червоніший колір, тим більш лужний — протилежний до кислого — регіон. Чим більш лужна морська вода, тим більше вона зможе поглинути вуглекислого газу, не ставши занадто кислою. Відкриті ділянки океану демонструють цю здатність, на відміну від багатьох прибережних регіонів. Північний схід США виглядає особливо вразливим — відкриття, яке перегукується з дослідженням 2013 року, коли використовувались вимірювання на місцях.
Закислення океанів роз’їдає мушлі молюсків та панцирі крабів, а в деяких регіонах від нього гине молодняк устриць. Цей згубний вплив може поширюватись вверх по харчовому ланцюгу. Але дослідників також турбує прямий вплив на безпанцирних мешканців океану. За даними минулих досліджень, риба, яка живе в кислій воді, стає більш полохливою, ніж риба в нормальній морській воді, що може вплинути на її виживання в дикій природі.
www.eco-live.com.ua/content/blogs/karta-kislotnosti-svitovogo-okeanu
