Якщо зазирнути всередину «зелених легеней» міста, то можна вчадіти від смороду.
«Зелене кільце» міста – парки, сквери, сади, а всього їх близько трьох десятків, жителі Львова створювали не одне століття. Велика частина зелених «острівців» була закладена ще в 19 столітті, але до цих пір заворожують величністю деревних крон, плануванням та архітектурними рішеннями.
Наприклад, парк імені Івана Франка, Стрийський парк, «Високий замок» донині залишаються улюбленим місцем відпочинку, як у туристів, так і місцевих жителів. У пошуках прохолоди і відчуттів свіжості ми прогулялися одним з найстаріших парків Львова – Стрийському (1876-77 рр), і Скнилівському парком, який створили в середині 1970-их.
Стрийський парк, воістину, улюблене місце прогулянок для львів’ян. По-перше, це пам’ятник садово-паркового мистецтва національного значення, в ньому зібрано понад 200 видів рослин, тут мається лебединий ставок, а доріжки парку звиваються по узгір’ях зухвалими серпантинами. По-друге, парк, площею близько 52 га, з парадного входу розташований близько до центру, а з іншого боку – до жителів одного з «спального» районів, які обожнюють там вигулювати дітей і собак.
Ось і ми пробираємося в парк з боку вулиці Стрийської. На перший погляд, коли непотрібно стежити за псом або чадом, все відмінно: високі дерева, доглянуті алеї, лавочки. Але, якщо відсунуться на пару метрів від центральної стежки, перше, на що потрапляєш – невеликі занедбані будівлі, фасад яких, в інших місцях, навіть прикрашений ліпленням.
Якщо ж зазирнути всередину – моторошний сморід, темінь, і гори сміття. Насправді, ці будиночки майже не привертають увагу мирних громадян: стоять в заростях, далеко від доріжок. Але якщо хтось із цікавих задумає заглянути всередину, то краще наперед озброїтися спецодягом: в шльопанцях на босу ногу туди краще не потикатися.
Наталія Яворська, яку ми зустріли в парку, розповіла: «Я давно хотіла пошукати в інтернеті, що це за будиночки. Саму дивує, чому ними ніхто не займається. Але, поки, від цього безладу ніхто не постраждав, і справи до них немає».
За словами Наталії, парк дійсно чудовий, тільки шкода, що в ньому жодного туалету, і деякі, особливо нетерплячі громадяни справляють нужду саме в закинутих будівлях.
Щодо долі будиночків ми поцікавилися у начальника управління екології та благоустрою львівської мерії Андрія Галушка, який розповів: «Сьогодні ми шукаємо підприємців, які б хотіли в цих будиночках господарювати: продавати морозиво, пресу і т.д., як вони використовувалися раніше. Для потреб парку вони не марні, ми щороку вивозимо звідти машини сміття, але люди далі кидають всякий непотріб».
Що стосується туалетів, то, за словами чиновника, в парку дійсно таких немає. І вся проблема впирається в дефіцит фінансування.
Як не дивно, але над верхами тих збиткових будов час від часу пропливає аромат готового шашлику і кальяну. На території пам’ятки садово-паркового мистецтва національного значення, біля самого фонтану Івасик-Телесика процвітає комерційний заклад: ресторан французької кухні на 70 посадочних місць.
За словами нашої співрозмовниці Наталії, це кафе ніяк не дратує відвідувачів парку, навпаки, є місцевою родзинкою – горить вогонь, пахнуть гарячі страви. Крім усього, біля кафе влаштований дитячий майданчик, куди пускають всіх бажаючих. Начальник управління Андрій Галушка також прокоментував дану ситуацію: «Господарська діяльність комерційних об’єктів у парку регулюється до земельного законодавства. Питання землекористування – це компетенція депутатського корпусу, а не нашого департаменту.
Ми, своєю чергою, повинні контролювати, як вони використовують орендовану площу на території парку. Якщо говорити про відкритий вогонь, то заклад повинен мати дозвіл на викиди в атмосферу шкідливих речовин.
Питання по «диму» ми обов’язково вивчимо. Добре, що ви це помітили, але сьогодні я не можу відповісти».
Також Галушка показав нам документ, який свідчить, що сесія міськради погодила виділити в комерційне користування ТОВ «Лебеді» земельну ділянку площею 0,1735 га, на умовах платної оренди строком на 10 років. Дата підписання документа – 26 травня 2005 року.
Майже в самому центрі парку стоїть покинутий фонтан «Русалка», який своїм виглядом тільки спотворює весь пейзаж. Галушка розповів: «Цей фонтан не діє уже десятки років. Ось ми відремонтували фонтан «Івасик-Телесик», і його обслуговування теж коштує великих грошей. А «Русалка» потребує капітального ремонту».
Крім цього, за словами чиновника, шукачі металу вже обчистили фонтан до межі, повністю знищена насосна станція. Щоб відновити роботу фонтану, необхідно 15-20 млн. гривень.
Гуляючи Стрийським парком, ти дійсно розчулюєшся, наскільки гарні його простори. Алеї, вимощені каменем, джерельце, білки і дерева, які хочеться, але складно обійняти.
Львів’янин Андрій Миколайович розповів: «Ми обожнюємо гуляти з дитиною, особливо взимку, доріжки прибирають, аварійних дерев біля алей немає, хіба щоб в глибині парку. От тільки тут є такі місця, майже як серпантин – крутий поворот, високо, і ніяких периллу. Моя дочка одного разу бігла, і, на повороті, мало не зірвалася вниз».
І, своєю чергою, запевняє, що ніякої небезпеки там немає, як і необхідності ставити захисні споруди. Натомість начальник управління екології та благоустрою львівської мерії Андрій Галушко вважає: «У таких випадках батькам треба краще стежити за дітьми, це все – на їх відповідальності. Для дітей є і пряміші алеї».
Але, як підказує життєвий досвід, «відповідальність батьків» спрацьовує тільки до першого нещасного випадку.
У самому парку, недалеко від центрального входу, по сусідству з покинутою оранжереєю, красується шикарний приватний особняк, але ніхто до пуття не знає, як він там опинився і кому належить. Андрій Галушка також не зміг дати чітку відповідь про «чужорідний» будиночок на території парку.
Чиновник повідомив: «Це давня історія. Наскільки я знаю, якийсь бізнесмен свого часу пообіцяв місту обладнати в парку туалети, але замысть цього, або на цьому місці побудував собі будинок».
Подібний будинок ми знайшли і в Скнилівському парку. Навколо – зарості, ні проїхати, ні пройти, але, очевидно, територія за парканом ніяк не хвилює господаря садиби. Андрій Галушка повідомив із приводу нього: «З питання особняка в Скнилівському парку, то можу сказати, що ми судилися довгий час, але міліція закрила справу. Таких випадків – маса. За рік ми відправили в 73 звернення по самовільному захопленню землі в правоохоронні органи, але жодне з них не отримало відповіді. Був навіть випадок, коли псевдозахисники одного з паків захопили там землю, а нас звинувачували в незаконній вирубці дерев. Тут все залежить від того, як багато люди собі дозволяють. До того ж, як ми можемо облаштовувати пішохідні доріжки, якщо власник будинку буде їздити по них машиною?».
Як вихід з положення Галушка запропонував, що добре б будівлі, побудований незаконним шляхом, націоналізувати і передати жителям міста.
У Скнилівському парку, чи не єдиному в тій величезній частині житлового мікрорайону, біля парадного входу майже повний порядок: лавочки, жовто-зелені кошики для сміття, і навіть чоловік у спецжилеті старанно підмітає листя. Загалом, повалених дерев або засмічених алей, немає.
Але якщо податися вглиб, то натикаєшся на «джунглі» з чагарників і молодих дерев. Страшно гуляти одному, і навіть з дитиною. Андрій Михайлович пояснив: «Ми працюємо згідно з фінансуванням. На обслуговування Скнилівського парку виділяється близько 100 тис. на рік. З цих грошей співробітники комунального підприємства платять податки, прибирають сміття, косять траву, знімають аварійні дерева, частина йде на зарплати. Біда в тому, що в парку дуже густо посаджені дерева, тому, міцні – виростають, а слабкі самі падають. Їх треба хоча б півмільйона гривень».
На обслуговування всіх парків, лісопарків та зелених зон Львова з бюджету виділяється близько 4,9 млн. гривень. За словами чиновника, комфортні парки – це повна реконструкція: облаштування газонів, освітлення, висадження нових дерев, квіти, укладання алей і т.д.
Щоб реконструювати, потрібно вкласти по мільйону гривень в кожен гектар «зеленого кільця», загальна площа якого сягає 1000 га. Чиновник порадував нас: «Хоча я дуже задоволений, як працівники підприємства «Зелений Львів» нещодавно «освіжили» парк «Високий замок»: багато нових насаджень, квіткових клумб, ніяких небезпечних дерев, все чисто і прибрано», –
Поєднуючи маршрут між Скнилівським і Стрийським парками, ми потрапили в Святоюрський сквер. Вже пару місяців, поки поряд іде будівництво пам’ятника митрополиту Шептицькому, тут цілодобово чергують активісти.
Активістка Ірина Стрільців.розповіла: «Ми протестуємо проти вирубки скверу, вже дуже багато старих дерев знищили, але ми будемо стояти до останнього, щоб жодне дерево не постраждало».
За словами жінки, члени громадської організації «Врятуй сквер Св.Юра», пропонували будувати пам’ятник митрополиту в іншому місці, але влада узгодила проект пам’ятника, не враховуючи думку мешканців. Натомість Андрій Галушка стверджує:
«Будівництво скверу йде згідно з законними документами. Навколо місця, де будується пам’ятник Шептицького, прибрали 45 дерев, щоб побудувати дорогу.
З усіх зрубаних дерев тільки чотири або п’ять були в задовільному стані. Але ніхто про це не говорить. Цей сквер не можна «консервувати», навпаки, щоб зберегти функціональність, ми плануємо посадити близько сотні нових дерев».
Про це повідомили сьогодні, 18 липня, в київському часописі «Сегодня».
