З приходом осені кожне місто та село вкривається жовтим листям. Мабуть кожен знає характерний запах диму, що вкриває місто восени. Та коли вологість повітря висока, то дим прибивається до землі і пелена густого їдкого туману заважає дихати. Ще зі школи нас вчили, що дим із опалого листя шкідливий для здоров’я, але таке враження чи то в школу не всі ходили, чи то не всім подобається дихати на повні груди свіжим повітрям. Чи може якось влада контролювати та реагувати на підпали сухого листя? Теоретично може. Але ключовим словом є «теоретично» тому, щоб якось зреагувати, потрібно мати протокол санітарної служби. Представник служби має особисто засвідчити порушення. І ось тут завершується теорія, і починаються сумні реалії життя. І навіть якщо представник санстанції проїде 40 км (власним транспортом, електричкою чи маршруткою з пересадками), щоб оглянути тліючу купу листя, Кабінет міністрів видав тимчасову заборону проводити такі перевірки взагалі.
Та опале листя не шкідливе для людини, якщо правильно його використовувати. Природі опале листя потрібне. Так що ж з ним можна зробити?
Ось щодо цього кажуть українські науковці:
— У ньому живе багато видів мікроорганізмів, які в підсумку насичують ґрунт вуглецем, азотом, фосфором, калієм та багатьма іншими необхідними хімічними елементами, — пояснила старший науковий працівник Інституту агроекології та природокористування Тетяна Єгорова. — В лісах сухе листя формує підстилку, яка з часом розкладається і утворює гумус, незамінну складову родючого ґрунту. Коли людина штучно вилучає листя з екосистеми, то суттєво порушує природну рівновагу.
При згоранні одного листка, у повітря піднімається 85-90% його маси. Тобто, майже все перетворюється на дим, а з ним у атмосферу потрапляють пил і небезпечні хімічні елементи. Яке повітря ми отримуємо в підсумку, пояснює еколог й експерт з переробки відходів Тетяна Моцак із Києва:
— Листя має властивість вбирати в себе речовини з навколишнього середовища. В осінньому листі повно важких металів, канцерогенів. І під час спалення усе це вивільнюється й літає в повітрі.
Речовини, які виділяються при горінні, знижують рівень гемоглобіну, викликають інші захворювання крові й можуть призвести до онкозахворювань, — каже Тетяна. — У повітрі опиняються гази-альдегіди, які подразнюють слизові оболонки очей, носа, горла. Із димом вони потрапляють у легені, руйнують клітини й ускладнюють дихання. А через зменшення об’єму кисню погіршується робота серця. Ось так звична осіння незручність може завдати незворотних наслідків.
При цьому утилізувати листя можна багатьма іншими способами, навіть простими й дешевими. Наприклад, просто лишати листя перегнивати під деревом. Але це недосконало.
— Найкращим є метод, перевірений багатьма поколіннями, — розказує Моцак. — Це компостування, яке практикували ще наші бабусі з дідусями. Робили просто: викопували у дворі яму, і згрібали в неї листя, шар за шаром. Між шарами можна кидати інші органічні відходи: лушпиння від овочів, фруктів, яєчну шкаралупу, папір. Раз на пару тижнів купу варто зволожувати і розпушувати, щоб пришвидшити процеси гниття й вирівняти рівень вологості.
За кілька місяців отримаєте пухкий темний матеріал, якісне добриво для саду чи городу. Ґрунт краще всотуватиме повітря й воду, навіть у спеку. А бур’яни ростимуть гірше. В країнах Західної Європи цей спосіб використовують повсюди.
Є й ще один доступний спосіб утилізації листя. Недавно в одному з районів Києва провели експеримент, так зване вермикультивування. Цей спосіб запозичено з Америки. Відходи знищують за допомогою хробаків, ззовні схожих на дощових. Роблять це так: кілька коробок ставлять одна на одну. В нижній коробці засипають трохи ґрунту й поселяють там черв’яків. У вищі коробки складають листя й залишки органічних продуктів. Через отвори в коробках хробаки потрапляють на все вищі рівні, поступово перетравлюючи їхній вміст. За деякий час можна давати хробакам нову порцію. А продукти їхньої життєдіяльності використовувати як ефективне добриво. При переробці дощовими черв’яками однієї тонни перегною в перерахунку на суху речовину виходить 600 кг сухого добрива із вмістом органічних речовин 25-40% і більше. У цьому добриві — біля 1% азоту, стільки ж фосфору й калію, а також багато необхідних рослинам мікроелементів.
Листя з міських парків та скверів навряд чи підійде для компосту, оскільки там, зважаючи на менталітет людей, стовідсотково знайдуться такі дрібні предмети як скло, кришечки від пляшок, обгортки з-під цукерок, целофанові кульки та інше. Хіба що листя ретельно перебрати. Такий природній устіл міській владі варто утилізувати на смітнику. Та ще б смітники не горіли…
Пам’ятка для палія
За період росту, листя, як природний фільтр повітря, вбирає в себе токсичні речовини та важкі метали.
1 кг сухого листя накопичує в середньому 100 мг сполук сірки, 25 – хлористого водню, 6 – алюмінію, 20 – свинцю, 150 – титану, а також формальдегід, пил, діоксид азоту, оксид вуглецю, оксид азоту, фтористий водень, аміак, бенз(а)пірен, кадмій, залізо, марганець, мідь, нікель, хром.
Під час горіння всі ці небезпечні для здоров’я речовини потрапляють в повітря яким ми дихаємо. Одна тонна тліючого листя виділяє понад 30 кілограмів оксиду вуглецю (чадний газ).
Якщо Вас приваблює димова завіса та їдкий сморід і не хвилює проблема власного здоров’я, не забувайте – Ви частина суспільства! За парканом Вашого подвір’я дихають і хворіють люди.
Дим від спаленого листя особливо небезпечний для дітей, людей хворих на астму, бронхіти й інші легеневі недуги. Адже він складається з дрібних часточок, які, потрапивши до органів дихання, можуть досягти найглибших ділянок легенів і залишитися там на місяці й навіть роки. Як наслідок, людина частіше хворіє на респіраторні захворювання. Вдихання такого диму сприяє розвитку онкологічних та алергічних захворювань.
Спалюючи опале листя, ви стаєте шкідником-порушником, адже порушуєте Закон:
1. Суперечите Конституції України, як основному закону держави, що статтею 50, гарантує кожному право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.(…)
2. ст. 16 та ст.22 ЗУ «Про охорону атмосферного повітря»: «Шкідливі впливи на атмосферне повітря, для яких не встановлено відповідних нормативів екологічної безпеки, забороняються.(…)», «Складування, зберігання або розміщення відходів, які є джерелами забруднення атмосферного повітря шкідливими газоподібними речовинами та речовинами з неприємним запахом або іншого шкідливого впливу, допускається лише при наявності спеціального дозволу на визначених місцевими органами державної виконавчої влади, органами місцевого самоврядування територіях у межах встановлених ними лімітів з додержанням нормативів екологічної безпеки і при можливості їх подальшого господарського використання. Не допускається спалювання зазначених відходів на території населених пунктів(…)»
3. ст. 9 та ст.12 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»: «Кожний громадянин України має право на: а) безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище; (…) з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище.», «Громадяни України зобов’язані: а) берегти природу, охороняти, раціонально використовувати її багатства відповідно до вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища; (…)в) не порушувати екологічні права і законні інтереси інших суб’єктів;
За спалювання листя штраф від 170 до 340 грн.
4. ст.. 77-1. «Кодексу України про Адміністративні Правопорушення»: Випалювання рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.»
Що робити з опалим листям?
Листовий компост. Для приготування: по кутах вбити чотири стовпчика на них натягнути дрібну сітку-рабицю. У такий ящик пошарово засипають листя, перемежовуючи з гноєм або землею (10 см). Навесні і влітку зрідка поливати, і через кілька місяців цінне добриво буде готово. Для суниці й малини кращого засобу для покращення грунту немає.
Використовувати для утеплення троянд та інших теплолюбивих садових мешканців.
Прикопати. Утилізується природним шляхом.
Джерело: Екологічні новини
